Рішення № 62428328, 02.11.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11020/16-ц

Провадження № 2/344/4520/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

з участю позивача-відповідача ОСОБА_2, відповідача-позивача ОСОБА_3, представника відповідача-позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28.10.2016 року було прийнято до провадження та обєднано із первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом уточнила позовну вимогу про стягнення аліментів, зменшивши розмір аліментів до 1/4 частки від заробітку ОСОБА_3. Проти розірвання шлюбу (позовна вимога за зустрічним позовом) не заперечувала.

Відповідач за первісним позовом висловив готовність сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частки від власного доходу, а також підтримав свої позовні вимоги за зустрічним позовом про розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.10.2010 р., згідно Свідоцтва про одруження серії І-НМ № 081470 від 27 травня 2010 р., виданого відділом РАЦСу Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 634 (а.с.3).

В ході судового розгляду справи встановлено, що станом на даний час шлюбно-сімейні відносини між сторонами остаточно припинені.

Згідно з ч. 2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

В ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України зазначено, що позов про розірвання шлюбу може бути предявлений одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України).

Відповідно до розяснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК).

Таким чином, враховуючи принцип добровільності перебування в шлюбі, та бажання сторіна розірвати шлюб, суд приходить до висновку, що позовну вимогу про розірвання шлюбу слід задовольнити.

Після розірвання шлюбу сторони дійшли згоди щодо залишення дітей на проживання із матірю.

Під час перебування у шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно копії Свідоцтва про народження (а.с.4).

Відповідно до ст. 141, 180 СК України батьки мають рівні права та обовязки щодо своїх неповнолітніх дітей, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частина 1 ст.182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частина 2 ст.182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, визначеного державою для відповідної категорії дітей.

При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що сторонам вдалося досягти домовленості щодо розміру аліментів на утримання доньки 1/4 частка доходу відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Дослідивши обставини справи та письмові докази, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовну вимогу первісного позову щодо стягнення аліментів на утримання дитини слід також задовольнити.

Стягнення аліментів розпочати з 30.08.2016 року (з часу подачі до суду первісної позовної заяви).

На підставі ст. 104, 105, 110, 112, 113, 180, 181,182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов первісний та зустрічний задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 27.05.2010 року відділом РАЦСУ Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №634.

Неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на проживання із матірю ОСОБА_6.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 А, кв.32 А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки м.Івано_Франківськ, вул.. Целевича, 14 А, кв.5, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_3, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 30.08.2016 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 А, кв.32 А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 551 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 02 листопада2016 року.

Суддя: Польська М.В.