Ухвала суду № 62427927, 02.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року справа № 805/2941/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі № 805/2941/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, треті особи: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Промекономбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач), треті особи: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року позов було задоволено, внаслідок чого: зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС припинити публічне обтяження (податкову заставу), зареєстроване 01.04.2014 року за № 14275054, об'єктом обтяження якого є майно Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» згідно акту опису майна від 28.03.2014 року за № 1 на суму 868344,03грн.; зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС подати до державного реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяву про припинення публічного обтяження, зареєстрованого 01.04.2014 року за № 14275054, об'єктом обтяження якого є майно Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» згідно акту опису майна від 28.03.2014 року за № 1 на суму 868344,03 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надіслано на адресу позивача податкову вимогу від 13.03.2013 року за № 3-25 щодо сплати податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток та податку на прибуток в загальному розмірі 831147,80 грн. (т. 1, а.с. 16).

У зв'язку з несплатою банком податкового боргу, відповідачем на підставі ст. 89 розділу ІІ Податкового кодексу України було прийнято рішення № 23 від 21.03.2014 року про проведення опису майна у податкову заставу (т. 1, а.с. 17), а 28.03.2014 року було здійснено опис майна (Акт №1) на загальну суму 868344,03грн. (т. 1, а.с.18-20).

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 02.04.2015 року внесено запис № 18 про публічне обтяження у вигляді податкової застави від 01.04.2014 року за № 14275054 на підставі п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України майна позивача згідно акту опису майна від 28.03.2014 року за № 1 на суму 868344,03 грн. терміном дії до 01.04.2019 року (т. 1, а.с. 21-29).

Постановою Правління Національного банку України від 05.09.2014 року за № 86 відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «Промекономбанк».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 08.09.2014 року за № 86 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Промекономбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «КБ «Промекономбанк».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.12.2015 року за № 227 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» було призначено Славкіну Марину Анатоліївну з 21.12.2015 року.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно п.17 ст.2 Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Разом з тим, відповідно до п.7 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (ч. 3 ст. 46 Закону).

08.04.2015 року позивачем на адресу відповідача була направлена заява за № И0804/4 про скасування публічного обтяження та вилучення його з відповідного державного реєстру рухомого майна та реєстру заборони. Відповіді на зазначену заяву позивача банком отримано не було.

Колегія суддів зазначає, що процедура ліквідації банку здійснюється в особливому порядку, який регулюється Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч.8 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 89 Податкового кодексу України регулює правовідносини стосовно погашення боргу платників податків, а саме, щодо виникнення права податкової застави.

Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.

До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.

У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.

Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

П.3.1 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів № 572 від 10.10.2013 року визначено, що орган доходів і зборів реєструє податкову заставу у відповідному державному реєстрі обтяжень.

Проте, приписи п.7 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними в даному випадку, тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що Податковий кодекс України має вищу юридичну силу ніж Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки тлумачення поняття «Кодекс» означає зведений законодавчий акт, що об'єднує та систематизує правові норми, та регулює схожі між собою однорідні відносини, тобто це є звід законів, який має однакову юридичну силу з Законом України.

Згідно листа Вищої атестаційної комісії України від 02.02.2009 року за № 02-72-05/311 та Загальних понять Теорії держави та права у разі суперечності правових норм у підзаконних нормативно-правових актах однакової юридичної сили слід керуватися наступним правовим принципом - у випадку конкуренції норм загального і спеціального характеру перевага при тлумаченні і застосуванні повинна надаватись спеціальним нормам. При цьому, під загальним зазвичай маються на увазі норми, які регулюють певний вид суспільних відносин, а під спеціальним - які регулюють вид цього роду.

Таким чином, всі арешти коштів та майна банку, в даному випадку, всі публічні обтяження (у тому числі арешти) будь-якого майна (коштів) банку втратили чинність з 08.09.2014 року та майно і кошти банку є вільними від обтяжень, відомості щодо чого підлягають реєстрації у державному реєстрі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі № 805/2941/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі № 805/2941/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов