Постанова № 62427877, 21.10.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 жовтня 2016 р. № 820/3900/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участі

секретаря судового засідання -Костіної А.В.

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2;

представника відповідача - Блудової О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційна комісія № 11 ГУНП в Харківській області, про поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 11 ГУНП в Харківській області, в якій уточнивши позовні вимоги просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.07.2016 р. №230 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за пп. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.07.2016 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з серпня 1999 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ. 07 листопада 2015 року був прийнятий на службу в поліцію. 11.02.2016 року у зв'язку з реорганізацією, на підставі Наказів Національної поліції України від 25.01.2016 року № 61, Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.01.2016 року № 54 та відповідно до ст. ст. 65,68 Закону України «про національну поліцію», призначити: по Харківському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 /НОМЕР_2/ начальником сектору, звільнивши з посади заступника начальника відділу поліції - начальника відділу кримінальної поліції Харківського відділу поліції (м. Мерефа) Головного управління Національної поліції в Харківській області. 21.06.2016 р. наказом № 598 затверджено персональний склад атестаційних комісій. ОСОБА_1, було включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню. 20.04.2016 року начальником Харківського ВП ГУНП в Харківській області пололковником поліції Кагадій В.С. складено атестаційний лист. В даному атестаційному листі зазначено, що за період перебування на посаді підполковник поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку, як дисциплінований, енергійний та вимогливий керівник. 01.07.2016 р. атестаційна комісія № 11 Головного управління Національної поліції в Харківській області провела з позивачем співбесіду. Як вбачається з протоколу № 15.00006928.0033865 членами комісії під час проведення атестування було досліджено наступні документи: атестаційний лист: декларацію про доходи: послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади»: інформацію з відкритих джерел. На думку позивача порушено процедуру проведення атестування, передбачену Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465; Атестаційною комісією не враховано професійних якостей позивача, його характеристик та висновку безпосереднього керівника; оцінку професійного рівня та кваліфікації працівника проведено за ознаками, що безпосередньо не пов'язані з виконуваною роботою; звільнення особи є крайнім заходом дисциплінарного впливу, який може бути застосований до працівника.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити відповідно до заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з серпня 1999 по листопад 2015 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області області від 07.11.2015 р. Хо 53 о/с «По особовому складу» відповідно до п. 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції в порядку пере атестування на посаду заступника начальника відділу поліції- начальником відділу кримінальної поліції Харківського відділу поліції (м. Мерефа) ГУ Національної поліції в Харківській області.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 склав присягу на вірність Українському народові та вступив на службу в поліції 07.11.2016 року.

На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №102 від 12.02.2016 року «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області» позивача було зобов'язано пройти атестування.

Згідно змісту атестаційного листа, ОСОБА_1 за період служби в органах внутрішніх справ та займаній посаді характеризується виключно позитивно. В розділі II атестаційного листа «висновки прямого керівника» 20.04.2016 року начальника УКП ГУНП в Харківській області зроблено висновок, що ОСОБА_1 займаній посаді відповідає. Водночас, за висновком Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.07.2016 року, ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

З вказаним висновком Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції в Харківській області, позивач ознайомлений 02.07.2016 р.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.07.2016 року № 230 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (службова невідповідність).

Завданням адміністративного суду в межах даної справи є перевірка правомірності (легальності) дій відповідачів при прийнятті оспорюваних рішень, з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Як встановлює стаття 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

В частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Національної поліції України в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, та визнання протиправними дій щодо проведення атестації позивача суд звертає увагу на наступне.

На виконання наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.02.2016 року №102 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області» складено список поліцейських, які підлягають атестуванню, до якого включено ОСОБА_1.

Позивач у позовній заяві, наполягав на неправомірності його включення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

При оцінці наведених доводів, суд виходив із такого.

Частина перша статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Вказані норми Закону кореспондуються з нормами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція) в частині підстав для атестування поліцейських.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Поряд з цим, частиною четвертою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

З системного аналізу наведених приписів чинного законодавства обумовлюється висновок, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Водночас, суд особливу увагу звертає на те, що такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Наведений вище висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Поряд з цим, згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

З наведеного вище, вбачається, що до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Однак, відповідачами в ході судового розгляду справи не надано до суду документального підтвердження наявності підстав для проведення атестації, та відповідно, правомірності включення до списку поліцейських, які підлягають атестації ОСОБА_1, оскільки всупереч приписів ст. ст. 69, 70 КАС України не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із не виконанням службових обов'язків.

Відповідно до пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Системний аналіз наведених вище приписів законодавства свідчить, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Матеріали справи свідчать, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 53 о/с від 07.11.2015 року «По особовому складу» відповідно до п. 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції в порядку пере атестування на посаду заступника начальника відділу поліції- начальником відділу кримінальної поліції Харківського відділу поліції (м. Мерефа) ГУ Національної поліції в Харківській області.

Таким чином, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 - VIII шляхом видання наказу про призначення за його згодою.

Статтею 58 Закону № 580-VIII передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

В розрізі зазначеного, суд звертає увагу на те, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 53 о/с від 07.11.2015 року не містить жодних застережень про тимчасовість призначення ОСОБА_1на посаду.

Таким чином, в ході судового розгляду справи, відповідачами 1 та 2 не доведено, що ОСОБА_1, призначено тимчасово; у будь-якому випадку строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.

Враховуючи викладене, на думку суду, рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_1, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, та дії щодо проведення його атестації є протиправними, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Аналізуючи наявність підстав для прийняття Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві рішення про невідповідності позивача займаній посаді та наказ Національної поліції України щодо звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії:

1) центральні атестаційні комісії, персональний склад яких затверджується наказом Національної поліції України.

До повноважень центральних атестаційних комісій належить проведення атестування всіх поліцейських.

2) атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.

До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції до складу атестаційних комісій входять: 1) у центральних атестаційних комісіях: голова комісії - Голова Національної поліції України або його перший заступник, або заступник; секретар комісії - особа, яку визначає Голова Національної поліції України.

У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

Пункт 4 розділу ІІ Інструкції передбачає що до зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Поряд з цим, у відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Суд звертає увагу на те, що за приписами пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно пунктів 17-20 розділу IV Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

В межах судового розгляду справи, відповідно до змісту атестаційного листа ОСОБА_1, останній охарактеризований безпосереднім керівником начальником УКП ГУНП в Харківській області полковником поліції С.М.Тороповим виключно з позитивного боку, зокрема як вмілий, професійно грамотний, кваліфікований, досвідчений працівник, який постійно проявляє лідерські якості, свої функціональні обов'язки знає та сумлінно їх виконує. У службовій діяльності суворо дотримується вимог законів. Стежить за змінами та доповненнями діючого законодавства України, керується Конституцією України, актами законодавства, що регламентує Національну поліцію. Своєчасно і якісно оформлює документи, організує їх виконання. Добре орієнтується у складних оперативних обставинах, вміє швидко прийняти вірне рішення. На критику в свою адресу реагує правильно, робить належні висновки. Активно вживає заходи щодо упередження корупційних діянь в суспільстві. Порушень дисципліни та законності не допускає. Патріот України.

Так, прямим керівником позивача надано висновок щодо відповідності позивача займаній посаді.

Також, у атестаційному листі міститься висновок прямого керівника про відповідність позивача займаній посаді, відомості про результати тестування та про результати атестування (висновок атестаційної комісії). Так, за результатами тестування ОСОБА_1 набрав 20 балів- на загальні навички та 22 балів - професійні знання.

Суд приймає до уваги той факт, що відповідачем 2 не надано доказів того, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач презентував себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.

З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення (висновок) Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом ОП № 15.00006928.0033865 від 01.07.2016, прийняте без врахування з професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки ОСОБА_1, не підтверджується належними доказами, а тому має бути скасоване як протиправне.

Вирішуючи питання щодо правомірності наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.07.2016 року № 230 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, за пунктом 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», суд виходив із наступного.

Пункт 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

У свою чергу визначення терміну «службова невідповідність» Закон України «Про Національну поліцію» не надає; тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Оскільки, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, в контексті норм Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції звільнення за через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Згідно з положеннями статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

На момент прийняття оскаржуваних рішень та наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, тому, керуючись аналогією закону, суд вважає за можливе застосувати до відносин звільнення норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Так, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

З системного аналізу наведеного вбачається, що поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Однак, в межах даного спору відповідачами не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення; суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів, які б вказували на невідповідність ОСОБА_1, займаній посаді, наприклад акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.

Відтак, беручи до уваги незаконність проведення атестації позивача та безпідставність рішення атестаційної комісії, суд приходить до висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» відбулось незаконно, тому наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.07.2016 року № 230 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; відтак постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді на посаді начальника сектору Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.07.2016 року по день фактичного поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.94,168,186 КАС України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: Атестаційна комісія № 11 ГУНП в Харківській області, про поновлення на посаді задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.07.2016 р. №230 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за пп. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.07.2016 року по день фактичного поновлення на посаді.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 жовтня 2016 року.

Суддя Тітов О.М.