Ухвала суду № 62426590, 03.11.2016, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/3081/16-ц

Провадження №2/192/590/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"03" листопада 2016 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н. О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до фермерського господарства «ПРОМІНЬ-1» про визнання договору позики забезпеченого заставою укладеним, визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору позики забезпеченого заставою укладеним, визнання права власності на майно.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦК України.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру. При цьому ціна позову визначається відповідно до положень ст.80 ЦПК України, п.2 ч.1 якої передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Проте у поданій позивачем позовній заяві ціна позову взагалі не зазначена, як не викладені в позовній заяві і обставини щодо вартості спірного майна, а згідно долученої до позовної заяви ксерокопії виписки відповідача та ксерокопії державних актів на земельні ділянки не вбачається вартість спірного майна, у звязку з чим суд самостійно не може визначитись з розміром судового збору.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», в якому позивач ОСОБА_1 подала даний позов до суду, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року встановлено у розмірі 1378 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлено у таких розмірах: за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто становить від 551 гривні 20 копійок до 6890 гривень 00 копійок. За подання позову немайнового характеру - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551 гривня 20 копійок.

До позовної заяви позивачем ОСОБА_1 додано квитанцію №9232.8609 від 01 листопада 2016 року про сплату судового збору в розмірі 2000 гривень 00 копійок, як за позовною вимогою майнового характеру - про визнання права власності на майно.

Таким чином, позивач в разі відсутності на час звернення з позовом до суду доказів дійсної вартості спірного нерухомого майна не позбавлений можливості здійснити доплату судового збору до розміру 6890 гривень 00 копійок, тобто в максимальному розмірі на наступні реквізити: отримувач коштів - УДКСУ Солонянського району, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37916143, банк отримувача ГУДКСУ в Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО)805012, рахунок отримувача 31210206700305, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солонянський районний суд Дніпропетровської області(назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02890742(суду, де розглядається справа).

У разі зменшення розміру позовних вимог, питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Крім того, оскільки позивач звертається до суду з вимогою як майнового визнання права власності, так і не майнового характеру - визнання договору позики забезпеченого заставою укладеним, то до позову необхідно надати докази сплати судового збору за вимогами немайнового характеру в розмірі 551 гривня 20 копійок. Однак докази сплати судового збору за такими вимогами суду не надано.

Також, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Так в позові зазначено, що єдиним майновим комплексом ФГ «Промінь-1» є дві земельні ділянки, власниками яких є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проте позивач не зазначає якими саме доказами це підтверджується, оскільки надана виписка не містить такої інформації, а також позивач не зазначила якими доказами підтверджується передача таких земельних ділянок до складу єдиного майнового комплексу ФГ «Промінь-1».

Частиною 1 ст. 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

З урахуванням того, що подана позовна заява не відповідає вимогам п.4,6 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.80,119,120,121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до фермерського господарства «ПРОМІНЬ-1» про визнання договору позики забезпеченого заставою укладеним, визнання права власності на майно, залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки не будуть усунені у встановлений строк, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо визначення розміру судових витрат до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, а в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. О. Щербина