Ухвала суду № 62425579, 02.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/7247/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛ ФРУТ ГРУП» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування карток відмови, визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «ДІЛ ФРУТ ГРУП» звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування карток відмови №500060006/2015/00083 від 17.10.2015 року, №500060006/2015/00084 від 17.10.2015 року, №500060703/2015/00149 від 09.12.2015 року, визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000050/2 від 17.10.2015 року, №500060006/2015/000051/2 від 17.10.2015 року, №500060703/2015/000044/2 від 09.12.2015 року.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у розмитненні товарів за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджували заявлену митну вартість товарів. Правомірність застосування резервного методу визначення митної вартості відповідачем не доведена, оскільки всі порушення, визначені в рішеннях про коригування митної вартості товарів, є необґрунтованими.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, оскільки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, Одеською митницею ДФС встановлені розбіжності у поданих документах.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛ ФРУТ ГРУП» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування карток відмови №500060006/2015/00083 від 17.10.2015 року, №500060006/2015/00084 від 17.10.2015 року, №500060703/2015/00149 від 09.12.2015 року, визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000050/2 від 17.10.2015 року, №500060006/2015/000051/2 від 17.10.2015 року, №500060703/2015/000044/2 від 09.12.2015 року - задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці ДФС №500060006/2015/00083 від 17.10.2015 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці ДФС №500060006/2015/00084 від 17.10.2015 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці ДФС №500060703/2015/00149 від 09.12.2015 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000050/2 від 17.10.2015 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000051/2 від 17.10.2015 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060703/2015/000044/2 від 09.12.2015 року.

Стягнуто з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛ ФРУТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39718950) судовий збір у розмірі 7308 грн.

Не погодившись з таким рішенням Одеська митниця ДФС звернулась з апеляційною скаргою. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ДІЛ ФРУТ ГРУП» до Одеської митниці у повному обсязі.

Апелянт вважає, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ДІЛ ФРУТ ГРУП».

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «ДІЛ ФРУТ ГРУП» та Компанією «ALTUN GIDA MADD. IHR. ITH. NAK. VE TIC. LTD. STI.» (TURKEY) 03.09.2015 року укладений зовнішньоекономічний контракт № ALTUN/DIL/0309, за яким Компанія «ALTUN GIDA MADD. IHR. ITH. NAK. VE TIC. LTD. STI.» (TURKEY) зобов'язалася поставляти, а ТОВ «ДІЛ ФРУТ ГРУП» приймати та оплачувати товар, вказаний в Специфікаціях або інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту (аркуші справи 20-23).

Відповідно до п 2.1, 2.3 вищезазначеного Контракту ціна на продукцію встановлюється за умовами поставки та фіксується в Специфікаціях або Інвойсах. Поставка товару здійснюється на підставі 100% передплати, або за окремою домовленістю протягом 90 днів з моменту митного оформлення продукції в режимі «Імпорт».

У межах зазначеного контракту Компанія «ALTUN GIDA MADD. IHR. ITH. NAK. VE TIC. LTD. STI.» (TURKEY) зобов'язалася поставити, а ТОВ «ДІЛ ФРУТ ГРУП» прийняти та оплатити товар відповідно до Інвойсу №326945 від 11.10.2015 року та Інвойсу №326944 від 11.10.2015 року, зокрема, грейпфрут свіжий, у кількості: вага брутто - 22 050 кг, вага нетто - 20 225 кг, на загальну суму 12 135 доларів США (0,60 долара США за 1 кг), умови поставки CІP - Одеса, по кожному Інвойсу (аркуші справи 34, 43).

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 17.10.2015 року декларантом - ТОВ «АУТ» (яке діє на підставі договору-доручення №3 на надання брокерських послуг від 03.04.2015 року) до відділу митного оформлення митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС подана митна декларація №500060006/2015/009222, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту № ALTUN/DIL/0309 від 03.09.2015 року та складає 12135 доларів США та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, уніфікована митна квитанція МД-1 серії 50007И№0012177 від 16.10.2015 року, міжнародна автомобільна накладна (СMR) б/н від 13.10.2015 року, книжка МДП №XW.78708158 від 14.10.2015 року, рахунок-фактура (інвойс) №326945 від 11.10.2015 року, зовнішньоекономічний контракт № ALTUN/DIL/0309 від 03.09.2015 року, договір про надання послуг митного брокера №3 від 03.04.2015 року, сертифікат про проходження товару форми А №FF 0014764 від 11.10.2015 року, звіт про зважування б/н від 16.10.2015 року, копія митної декларації країни відправлення №15220400ЕХ004519 від 13.10.2015 року, та ін.

Разом з тим, 17.10.2015 року декларантом - ТОВ «АУТ» до відділу митного оформлення митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС подана митна декларація №500060006/2015/009223, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту № ALTUN/DIL/0309 від 03.09.2015 року та складає 12135 доларів США та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, уніфікована митна квитанція МД-1 серії 50007И№0012172 від 16.10.2015 року, міжнародна автомобільна накладна (СMR) б/н від 13.10.2015 року, книжка МДП №XW.78708161 від 13.10.2015 року, рахунок-фактура (інвойс) №326944 від 11.10.2015 року, зовнішньоекономічний контракт № ALTUN/DIL/0309 від 03.09.2015 року, договір про надання послуг митного брокера №3 від 03.04.2015 року, сертифікат про проходження товару форми А №FF 0014774 від 11.10.2015 року, звіт про зважування б/н від 16.10.2015 року, копія митної декларації країни відправлення №15220400ЕХ004529 від 13.10.2015 року, тощо.

Згідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Як вбачається з матеріалів справи, за митними деклараціями №500060006/2015/009222 та №500060006/2015/009223 від 17.10.2015 року спрацювали профілі ризику програмного комплексу АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів та під час перевірки документів митним органом встановлені розбіжності в поданих документах, зокрема, у п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту № ALTUN/DIL/0309 від 03.09.2015 року вказано, що поставка товару здійснюється на підставі 100% переплати або по окремій домовленості з відстрочкою платежу на 90 днів, проте в інвойсах №326945, №326944 від 11.10.2015 року відсутні умови оплати та до митного оформлення документи які підтверджують передплату за товар не надавалися.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, як вважає апелянт, подані позивачем разом з митними деклараціями №500060006/2015/009222 та №500060006/2015/009223 від 17.10.2015 року документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею ДФС 17.10.2015 року складені картки відмови в прийнятті зазначених митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00083, №500060006/2015/00084 та, того ж дня, 17.10.2015 року прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000050/2 та №500060006/2015/000051/2 за 6 (резервним) методом визначення митної вартості, в яких міститься посилання на розбіжності в поданих до митного оформлення товару документах та дані бази ЄАІС щодо розмитнення аналогічного (подібного) товару за ціною 1,02 долара США за кг нетто по митній декларації №500060006/2015/009197 від 16.10.2015 року.

Встановлено, що декларантом були заповнені та подані до Одеської митниці ДФС нові митні декларації №500060006/2015/009230, №500060006/2015/009231 в яких митна вартість товару визначена за резервним методом.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеними партіями товару протиправними та такими, що підлягають скасуванню, за таких обставин.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, зокрема, контракт № ALTUN/DIL/0309 від 03.09.2015 року, в якому зазначені порядок, умови та строки оплати товару, умови поставки, тощо, Інвойс №326945 від 11.10.2015 року та Інвойс №326944 від 11.10.2015 року, які містять всі дані щодо найменування, ваги, ціни, умов поставки товару, інші документи, тобто, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей.

Посилання апелянта на відсутність в інвойсах даних про передоплату, як на наявність розбіжностей в документах, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки строк оплати товару не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації не може свідчити про заниження митної вартості товару, умови оплати визначені в контракті, на який є посилання в інвойсі, а інвойс є наслідком контракту та є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, до того ж, в Інвойсі №326945 від 11.10.2015 року та Інвойсі №326944 від 11.10.2015 року міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару.

Крім того, у даному випадку відсутні будь-які розбіжності, оскільки контракт передбачає 100% передоплату вартості товару або відстрочення платежу на 90 діб, а Інвойси не містять інформації, яка б різнилася з зазначеними умовами контракту.

За таких обставин витребування у позивача додаткових документів, застосування апелянтом резервного методу визначення митної вартості товару у даному випадку колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки надані позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним позивачем (за ціною контракту).

Посилання апелянта в рішеннях про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари були оформлені за вищою митною вартістю колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відомості з інформаційної бази даних мають допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів у разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною контракту та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Разом з тим колегія суддів наголошує на тому факті, що дані бази ЄАІС щодо розмитнення аналогічного (подібного) товару за ціною 1,02 долара США за кг нетто по митній декларації №500060006/2015/009197 від 16.10.2015 року свідчать про здійснення розмитнення товару на умовах поставки (СПТ), які різнять з умовами поставки товару позивачу (CІP - Одеса), що могло вплинути на відмінність митної вартості товару.

Встановлено, що між ТОВ «ДІЛ ФРУТ ГРУП» та Компанією «HESEME GIDA TASIMACILIK TEKSTIL ITH.IHR.SAN. VE TIC.LTD.STI» (TURKEY) 29.09.2015 року укладений зовнішньоекономічний контракт № HESEME/DIL/2909, за яким Компанія «HESEME GIDA TASIMACILIK TEKSTIL ITH.IHR.SAN. VE TIC.LTD.STI» (TURKEY) зобов'язалася поставляти, а ТОВ «ДІЛ ФРУТ ГРУП» приймати та оплачувати товар, вказаний в Специфікаціях або Інвойсах, які є його невід'ємною частиною (аркуші справи 49-56). Відповідно до п. 5.1, 5.3, п 7.2 зазначеного Контракту поставка товару здійснюється та товар приймається покупцем у відповідності до Міжнародних правил тлумачення термінів «INCOTERMS 2000», товар може поставлятися на умовах, зокрема, CIF Одеса/Іллічівськ.

У межах зазначеного контракту Компанія «HESEME GIDA TASIMACILIK TEKSTIL ITH.IHR.SAN. VE TIC.LTD.STI» (TURKEY) зобов'язалася поставити, а ТОВ «ДІЛ ФРУТ ГРУП» прийняти та оплатити товар відповідно до Інвойсу №29277 від 02.12.2015 року, зокрема, абрикоси сушені, на загальну суму 26400 доларів США (1,1 долара США за 1 кг), умови поставки CIF-ILYICHEVSK.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, декларантом - ТОВ «АУТ» до відділу митного оформлення митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС подана митна декларація №500060703/2015/011941.

За результатами перевірки наданих разом з митною декларацією документів, Одеською митницею ДФС встановлено, що у документах містяться розбіжності та надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оскільки, згідно із п. 7.2 контракту № HESEME/DIL/2909 від 29.09.2015 року передача товару здійснюється за правилами Інкотермс 2000, хоча на даний час діють правила Інкотермс 2010, умови поставки товару CIF Іллічівськ, але вантаж прибув до м. Одеси, в Інвойсі №29277 від 02.12.2015 року мова йдеться тільки про картонні ящики, в той час як про ціну піддонів інформація, яка впливає на митну вартість товарів, відсутня.

За таких обставин Одеською митницею ДФС була складена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060703/2015/00149 від 09.12.2015 року та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №500060703/2015/000044/2 від 09.12.2015 року.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що зазначена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, за таких обставин.

Позивачем зазначено, що «INCOTERMS 2000» введені в дію 01.01.2000 року і є чинними, а тому сторони зовнішньоекономічного контракту мають право посилатися у договорі на зазначені правила та послалися на них за взаємною згодою сторін.

Колегія суддів погоджується, що будь-якого обмеження на використання цих правил не встановлено, та факт зазначення цих правил в контракті не впливає на числові значення складових митної вартості товару, а тому з цих підстав відповідач не може здійснювати коригування митної вартості.

Крім того, за умовами поставки товару за контрактом № HESEME/DIL/2909 від 29.09.2015 року товар поставляється на умовах CIF, які передбачають пакування товару, необхідне для його перевезення, а тому вартість упаковки товару вже закладена у ціну товару та відповідно інвойсу від 02.12.2015 року №29277 складає 1,1 долара США за 1 кг абрикосу сушеного, а тому суд не приймає доводи митного органу про наявність розбіжностей в документах, які не дають можливості визначити митну вартість товару.

Стосовно посилання відповідача про не відповідність даних про умови поставки товару, слід зазначити, що товар поставлений за умовами поставки CIF ODESSA, хоча в декларації зазначені умови поставки CIF ILYICHEVSK, оскільки, поставка вантажу первинно планувалася на поромі, що прибуває до Іллічівського морського торгівельного порту, однак, у зв'язку із затримкою порому вантаж (абрикос сушений) був завантажений на інше судно, яке прибуло до Одеського морського торгівельного порту.

На підтвердження зазначених обставин позивач надавав до суду лист постачальника від 09.12.2015 року, в якому зазначено, крім вищевикладених обставин, що на ціну товару факт завантаження його на інше судно не вплинув та умови поставки CIF ODESSA і CIF ILYICHEVSK є рівнозначними.

Судом першої інстанції вірно звернуто увагу та враховано той факт, що позивачем визначена митна вартість абрикосу сушеного за ціною 1,95 долар США на підставі висновку експерта №20-58/11-2015 від 06.11.2015 року, тобто, за ціною більшою ніж зазначена в інвойсі.

Тобто, застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару в даному випадку є необґрунтованим, оскільки надані позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за ціною, визначеною декларантом.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ «ДІЛ ФРУТ ГРУП» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян