Ухвала суду № 62425169, 02.11.2016, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/12754/16-ц

Провадження № 6/520/510/16

УХВАЛА

про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон

02.11.2016 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Васильків О.В.

при секретарі - Дідур Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, суд, -

ВСТАНОВИВ :

17.10.2016 року Київський ВДВС ОМУЮ звернувся до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобовязань за ухвалою № 22-ц/785/1564/16, яка видана 05.02.2016 року Апеляційним судом Одеської області. При цьому заявник посилається на те, що боржником не виконується ухвала № 22-ц/785/1564/16, яка видана 05.02.2016 року Апеляційним судом Одеської області.

У судовому засіданні представник Київського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_2 підтримала подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, та пояснила, що державним виконавцем вчинено максимально виконавчих дій, однак боржником ухвала Апеляційного суду Одеської області не виконується. При цьому державний виконавець надала суду для огляду виконавче провадження.

Стягувач ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України та просить його задовольнити.

Інші учасники до судового засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Вислухавши державного виконавця та стягувача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та оглянувши виконавче провадження, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 05.02.2016 року Апеляційним судом Одеської області постановлено ухвалу, якою зобовязано ТОВ "Будівельна компанія "Фамільний дім" в особі керівника товариства та ОСОБА_1, а також інших фізичних та юридичних осіб не проводити будівельні роботи з будівництва житлового будинку № 127 по вул. Костанді у м. Одесі без проектної документації та дозволу ДДАБІ в Одеській області на виконання будівельних робіт, до вирішення по суті позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фамільний дім", ОСОБА_1 про заборону самочинного будівництва та зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 6-8/.

Постановою Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 29.02.2016 року ВП № 50345559 відкрито виконавче провадження із примусового виконання ухвали Апеляційного суду Одеської області від 05.02.2016 року /а.с. 10/.

Копію вказаної постанови 30.03.2016 року отримав представник боржника ОСОБА_1 ОСОБА_6 /а.с. 9/, при цьому представник боржника надав копію повідомлення про початок виконання підготовчих робіт /а.с. 30-33/.

Судом досліджено постанову начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 14.07.2016 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 на дії головного державного виконавця з приводу виконавчого провадження ВП № 50345559. Вказаною постановою задоволено скаргу ОСОБА_5 та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 50345559. Так, постановою від 14.07.2016 року встановлено, що оскільки в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 05.02.2016 року, як у виконавчому документі, не зазначено про негайне виконання ухвали, то у державного виконавця були відсутні підстави для її негайного виконання.

З дослідженої постанови начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 14.07.2016 року слідує, що 14.03.2016 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою, та складено акт; 14.03.2016 року боржнику було направлено письмове попередження про кримінальну відповідальність; 21.03.2016 року та 25.03.2016 року державним виконавцем було здійснено повторний вихід за адресою.

07.04.2016 року державним виконавцем на підставі п. 1 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було зупинено виконавче провадження, так як державний виконавець звернулася до Апеляційного суду Одеської області із заявою про розяснення рішення суду. 01.06.2016 року Апеляційним судом Одеської області було розяснено ухвалу суду від 05.02.2016 року.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 14.07.2016 року відновлено виконавче провадження з виконання ухвали № 22-ц/785/1564/16, яка видана 05.02.2016 року Апеляційним судом Одеської області

На підтвердження заявлених вимог державним виконавцем, та вчинених виконавчих дій з примусового виконання ухвали № 22-ц/785/1564/16, яка видана 05.02.2016 року Апеляційним судом Одеської області, судом досліджено: акти від 14.03.2016 року /а.с. 14-15/, акт від 21.03.2016 року /а.с. 22/, акт від 25.03.2016 року /а.с. 29/, акт від 06.04.2016 року /а.с. 34/, акт від 01.08.2016 року /а.с. 64/, акт від 11.08.2016 року /а.с. 65/, акт від 17.08.2016 року /а.с. 67/, акт від 25.08.2016 року /а.с. 68/, акт від 07.09.2016 року /а.с. 69/, постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 14.03.2016 про доручення Малиновському ВДВС ОМУЮ перевірити факт проживання боржника за адресою: м. Одеса, вул. Багрицького, 10 /а.с. 11/, акти Малиновського ВДВС ОМУЮ від 25.03.2016 року та 01.04.2016 року /а.с. 40/, фото таблиці /а.с. 24-28/.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконанні зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до узагальнень, наданих Верховним судом України (Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року), наголошується на тому, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, та на думку Верховного Суду України, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Таким чином, законодавством не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав. Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Проаналізувавши обставини справи, судом встановлено, що державним виконавцем вчинено достатньо дій в межах виконавчого провадження, та боржнику достеменно відомо про відкрите виконавче провадження щодо нього, так як представник боржника ОСОБА_6 30.03.2016 року отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, однак ухвала № 22-ц/785/1564/16, яка видана 05.02.2016 року Апеляційним судом Одеської області, боржником свідомо не виконується.

Судом враховується, що державним виконавцем на адресу боржника направлявся лист про роз'яснення питання про притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 382 КК України за умисне невиконання рішення суду /а.с. 20/.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що забезпечення виконання рішення суду застосується як гарантія задоволення законних вимог стягувача, з метою упередження наміру щодо навмисного ухилення від виконання рішення суду саме шляхом виїзду за кордон, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця підлягає задоволенню, так як обґрунтоване та доведене.

Керуючись ст. ст. 209, 210, 377-1 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», суд, -

УХВАЛИВ :

Подання Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, - задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії КМ № 785621, виданий Малиновським РВ м. Одеси від 18.07.2012 року, без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобовязань, покладених ухвалою № 22-ц/785/1564/16, яка видана 05.02.2016 року Апеляційним судом Одеської області.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені законодавством.

Суддя Васильків О. В.