Ухвала суду № 62424986, 02.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1358/16

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

розглянувши порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа - Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправною дії щодо присвоєння реєстраційного номера НОМЕР_1 для диплома спеціаліста, зобов'язання присвоїти реєстраційний номер для диплома відповідно до замовлення НОМЕР_2, створеного Миколаївським національним університетом імені В.О. Сухомлинського (далі також - університет) від 17.05.2016 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач протиправно присвоїв номер НОМЕР_1 для диплома спеціаліста, оскільки освітній рівень спеціаліста введений у 1991 р., а позивач закінчив інститут у 1981 р. і його професійна підготовка не відповідає рівню спеціаліста.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення:

- пункт 9 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти не можна було застосувати.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що у 1981 р. позивач закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут і отримав кваліфікацію вчителя математики, однак виданий диплом повернув до інституту через допущені помилки. Виданий диплом було знищено.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.03.2016 р. зобов'язано університет як правонаступника Миколаївського державного педагогічного інституту видати позивачу диплом про закінчення інституту в 1981 р. та присвоєння кваліфікації вчителя математики.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 12.05.2016 р. постанову суду першої інстанції змінено та зобов'язано університет видати позивачу дублікат документа про вищу освіту.

На виконання рішення суду ректор університету видав наказ від 17.05.2016 р. № 295/с про видачу позивачу диплому спеціаліста про закінчення у 1981 р. Миколаївського державного педагогічного інституту імені В.Г. Бєлінського за спеціальністю "Математика" та присвоєння кваліфікації вчителя математики.

Університет створив замовлення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 17.05.2016 р. НОМЕР_2.

Оператором ЄДЕБО присвоєно реєстраційний номер диплома спеціаліста НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1.

Позивач вважав дії Міністерства науки і освіти України протиправними, оскільки освітній рівень, здобутий ним у 1981 р., не відповідає рівню спеціаліста і бакалавра. На доказ викладеного, позивачем надано лист відповідача від 10.03.2015 р., в якому зазначено, що підстави для видачі диплома бакалавра випускнику 1981 р. відсутні.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача повністю відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів, що регулюють порядок видачі документів про освіту.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про вищу освіту".

За змістом статті 55 Закону Української РСР "Про народну освіту" від 01.10.1974 р., який втратив чинність 04.06.1991 р. вища освіта здійснюється в університетах, інститутах, академіях та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів. У вищих навчальних закладах може проводитися денне, вечірнє та заочне навчання. Навчання у вищих навчальних закладах без відриву від виробництва є формою здобуття спеціальності і підвищення кваліфікації особами, які працюють у різних галузях народного господарства.

На підставі статті 60 Закону Української РСР "Про народну освіту" особам, які закінчили вищі навчальні заклади, присвоювалася кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності, видавався диплом і нагрудний знак встановленого зразка.

Таким чином, Законом Української РСР "Про народну освіту", чинним на момент закінчення позивачем вищого навчального закладу, станом на 1981 р. не було передбачено встановлення освітньо-кваліфікаційних рівнів, зокрема такого, як спеціаліст.

Законом України "Про освіту" 04.06.1991 р. освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста в Україні запроваджено.

Згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.1997 р. № 1260 "Про документи про освіту та вчені звання" документи про освіту та вчені звання, видані раніше уповноваженими закладами освіти та органами виконавчої влади, є дійсними і обміну не підлягають.

За правилами частини 9 статті 7 Закону України "Про вищу освіту" від 28.12.2014 р. визначено, що інформація про дипломи вноситься вищими навчальними закладами до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО).

За змістом частини 7 статті 8 Закону України "Про вищу освіту" безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в ЄДЕБО, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти" визначено, що Єдина база є автоматизованою системою збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту даних, у тому числі персональних, щодо надавачів та отримувачів освітніх послуг з метою забезпечення потреби фізичних та юридичних осіб.

Згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти" єдина база є джерелом даних, що використовуються під час виготовлення документів про освіту державного зразка.

Пунктом 4 постанови передбачено, що розпорядником ЄДЕБО є МОН, яке затверджує порядок її формування та функціонування, встановлює склад відомостей і даних Єдиної бази, у тому числі персональних, процедури їх оброблення, здійснює контроль за забезпеченням захисту таких даних.

Механізм замовлення та створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту державного зразка за акредитованою освітньою програмою та у власних документах про вищу освіту, виданих вищими навчальними закладами за неакредитованою освітньою програмою встановлює Порядок замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, затверджений наказом МОН від 06.03.2015 р. №249.

На підставі пункту 2 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти документ про вищу освіту - це інформація (у тому числі персональні дані), сформована в ЄДЕБО згідно з переліком інформації, яка повинна міститися в документах про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015р. №193, та відтворена на матеріальному носії поліграфічним способом про здобуті особою спеціальність та спеціалізацію.

За правилами пункту 9 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти передбачено, що у разі необхідності уточнення або виявлення помилок в отриманій інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту та додатках до них, навчальний заклад вносить уточнення або виправляє виявлені помилки в ЄДЕБО, підтверджуючи відповідними документами, скановані копії яких завантажуються та зберігаються в ЄДЕБО, після чого навчальним закладом створюється (формується) в ЄДЕБО нове замовлення. З дня внесення до ЄДЕБО нового замовлення, інформація, що відтворюється в документах про вищу освіту та додатках до них, створена на підставі попереднього замовлення, вважається недостовірною.

У відповідності до підпункту 4.6 пункту 4 Порядку замовлення документів про освіту державного зразка, видачі та обліку їх карток, затвердженого наказом МОН від 13.08.2007 р. № 737, керівник навчального закладу несе персональну відповідальність за правильність видачі документів і додатків до них, за зберігання документів та книги їх реєстрації відповідно до чинного законодавства.

Згідно пункту 19 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти видача документів про вищу освіту та додатків до них здійснюється на підставі наказу керівника навчального закладу, сформованого в ЄДЕБО. Навчальний заклад веде журнал реєстрації виданих документів про вищу освіту та додатків до них, що формується, роздруковується з ЄДЕБО, в якому видача документів про вищу освіту засвідчується підписами осіб, що видали та отримали документ.

Отже, у відповідності до Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту та додатках до них - це електронний документ, створений (сформований) вищими навчальними закладами в ЄДЕБО на основі верифікованих даних та збережений у ЄДЕБО.

Реєстраційний номер документа про вищу освіту - це присвоєний в ЄДЕБО унікальний (власний) номер документа про вищу освіту, що є ідентифікатором документа у Реєстрі документів про освіту ЄДЕБО та складається із серії (літери та двох цифр) та порядкового номера, який містить шість цифр.

Замовлення створюються (формуються) відповідальною особою навчального закладу в ЄДЕБО в електронній формі з накладання електронного цифрового підпису цієї особи, електронного цифрового підпису керівника навчального закладу та електронної печатки навчального закладу для осіб, яким до здобуття ступеня вищої освіти, спеціальності та спеціалізації залишається не більше тридцяти календарних днів, в межах ліцензованого обсягу, встановленого для навчального закладу.

Відповідальним за повноту, достовірність та актуальність інформації та даних, внесених вищим навчальним закладом (його відокремленим структурним підрозділом) до ЄДЕБО, на основі яких створюється інформація, що відтворюється в документах про вищу освіту та додатках до них, є керівник вищого навчального закладу.

Технічний адміністратор ЄДЕБО з метою створення (формування) замовлення та здійснення обліку документів про вищу освіту здійснює такі заходи:

- приймає замовлення;

- формує верифіковані дані відповідно до замовлення, які відтворюються на матеріальному носії;

- присвоює реєстраційний номер документу про вищу освіту та реєструє його у ЄДЕБО;

- забезпечує внесення інформації про видані документи про вищу освіту у Реєстр документів про вищу освіту.

Таким чином, законодавством України передбачено, що інформація, яка відтворена на матеріальному носії, має чітко відповідати тій інформації, яка міститься в ЄДЕБО.

Отже, у випадку позивача, університет відповідно до встановленого порядку повинен звернутися з замовленням на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, якому було присвоєно реєстраційний номер, з урахуванням рішення Державної екзаменаційної комісії від 19.06.1981 р. про присвоєння позивачу кваліфікації вчителя математики.

Відтак, Міністерство освіти і науки України дійсно забезпечує функціонування ЄДЕБО, але присвоєння дипломам реєстраційних номерів не входить до його компетенції. Відповідач не втручається в роботу ЄДЕБО (щодо замовлення та виготовлення дипломів), не формує заявки, не вносить поправки.

Водночас позивач, вимагаючи про визнання протиправною дії по присвоєнню реєстраційного номера для диплома спеціаліста та зобов'язання відповідача присвоїти реєстраційний номер для диплома, фактично просить внести зміни до програмного забезпечення та присвоїти реєстраційний номер, який би не був прив'язаний до жодного з освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавра чи спеціаліста). Такі дії суперечать положенням Закону України "Про вищу освіту" та Порядку № 249. У зв'язку зі змінами в законодавстві з моменту видачі позивачу диплому 1981 р., на даний час видати диплом такого ж вигляду і форми як у 1981 р. неможливо.

В ході судового розгляду встановлено, що університет відповідно до встановленого порядку звернувся з замовленням НОМЕР_2 на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, з урахуванням рішення Державної екзаменаційної комісії від 19.06.1981 р. про присвоєння позивачу кваліфікації вчителя математики. Реєстраційний номер НОМЕР_1 для диплома спеціаліста був присвоєний технічним адміністратором ЄДЕБО згідно інформації, наведеної в замовленні університету НОМЕР_2. Обрати позицію "диплом" замість "диплом спеціаліста" у ЄДЕБО неможливо, оскільки програмне забезпечення розроблено у відповідності до вимог чинного законодавства України, в якому відсутнє поняття "диплом" без зазначення освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр, спеціаліст, магістр).

До того ж рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.07.2016 р. у справі № 490/6034/16-ц зобов'язано університет анулювати документ про вищу освіту (диплом спеціаліста) НОМЕР_1, виданий 25.05.2016 р. ОСОБА_1

03.08.2016 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду. У відповідності до постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.08.2016 р. рішення суду виконано повністю, тобто анульовано документ про вищу освіту (диплом спеціаліста) НОМЕР_1, виданий 25.05.2016 р. ОСОБА_1

Отже, диплому спеціаліста з реєстраційним номером НОМЕР_3 на момент розгляду даної справи не існує, а відтак підстави для визнання дій відповідача щодо присвоєння реєстраційного номера відсутні та дії відповідача повністю відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів, що регулюють порядок видачі документів про освіту.

Вирішуючи спір, колегія суддів також зважає, що в силу вимог частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений статті 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами частини 1 статті71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку статті 11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами частини 2 статті 71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Оскільки завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у сфері публічно-правових відносин, а позивач не довів обставин, які б вказували на порушення його прав, свобод або інтересів саме присвоєнням відповідного номеру диплому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом приписів пункту 9 Порядку 249 до спірних правовідносин не впливають на правильність прийнятого рішення.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року у справі № 814/1358/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин