Постанова № 62424582, 27.10.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/3831/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.10.2016 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Янковській С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови № 0764/30502/16 від 07 червня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про скасування постанови про порушення митних правил № 0764/30502/16 від 07.06.2016 року та притягнення його до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18 червня 2016 року ним отримано постанову Закарпатської митниці ДФС № 0764/30502/16 від 07.06.2016 року, якою його, позивача, визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (МКУ) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 ( вісім тисяч пятсот) грн.

Як на його, позивача, думку, постанова підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 531 МКУ, а провадження - закриттю згідно із вимогами ст. 247 КУпАП, оскільки порушення митних правил визначене у ст. 470 МК України та яке інкримінується йому у вину не є триваючим, і з моменту його вчинення, як це зазначено у оскаржуваній постанові та до моменту винесення самої постанови минуло більше 6 місяців.

Окрім цього зазначає позивач, його не було належним чином повідомлено про місце розгляду справи чим порушено права, передбачені ст. 498 МКУ на особисту присутність під час розгляду справи. Відтак, порушено його право на подання та дослідження доказів, заявлення клопотань тощо. Також, у врученому протоколі про порушення митних правил № 0764/30502/16 від 07.05.2016 року, його було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 07 червня 2016 року о 16:00 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 220, у той час, коли фактичне місце реєстрації та знаходження Закарпатської митниці ДФС є адреса: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, 20.

Позивач звертає увагу суду на те, що тимчасово окупована територія України хоч і є невід'ємною територією України, однак у відповідності до п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», перетин ним адміністративного кордону ВЕЗ «Крим» на автомобілі, що був ввезений на територію України в режимі «Транзит» прирівнюється до вивезення цього автомобіля за межі митної території України.

Позивач вважає, що за таких обставин постанова складена неправомірно, за його відсутності, без врахування дійсних фактів та підлягає скасуванню, а провадження закриттю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у позові. Крім цього, представник висловив свою позицію щодо поданих відповідачем зваперечень, де зазначив, що відповідач не спростував тих фактів, на які покликається його довіритель, а саме: щодо його належного повідомлення про місце та час розгляду справи та зазначення направдивої адреси у протоколі про місце розгляду.

Представник звернув увагу суду, що оскаржувана постанова складена без врахування положень Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про

особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", згідно яких, митні формальності, повязані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ "Крим", здійснюється у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у ст. 329 МКУ, як при переміщенні через митну територію. Відтак, звертає увагу суду представник позивача, його довіритель виконав усі формальності митного контиролю. У підтвердження цьому надав суду довідку видану 24 відділенням поліції УМВД Росії по Невському району м. Санкт -Петербурга № 24/70 від 15.09. 2016 року, згідно якої, автомобіль марки «VW», модель «TOUAREG», номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, яким на підставі доручення керував громадянин росії ОСОБА_2, знищений внаслідок загорання. За таких обставин, звертає увагу суду представник, вказаний вище автомобіль, щонайменше 10 червня 2015 року перебував на території Росії, тобто здійснено його транзитне переміщення за межі України, чого посадові особи, котрі складали оскаржувану постанову не врахували. Присить скасувати постанову та закрити провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання від 01.09.2016 року , де повідомив про неможливість прибуття у судове засідання без зазначення причин такого, а також просив відмовити у задоволені позовних вимог на підставі надісланих заперечень. Відповідно до наданих заперечень, оскаржувана постанова винесена правомірно, а адміністративний позов є безпідставним оскільки: з аналізу змісту ст. 467 МК України, положень МКУ, КУпАП, листів Міністерства юстиції України від 01.12.2013 року №22-34-1465, від 17.07.2007 року №22-14-493 вбачається, що правопорушення вчинене Позивачем є триваючим; про місце розгляду справи Позивача було повідомлено належним чином, що відображено у врученому йому протоколі про порушення митних правил № 0764/30502/16 від 07.05.2016 року, а Закарпатська митниця ДФС має у своєму розпорядженні 2 адмінбудинки, які розміщені за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 20 (адмінбудинок №1) та м. Ужгород, вул. Собранецька, 220 (адмінбудинок №2); заїхавши з автомобілем марки «VW», модель «TOUAREG», номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, 21.05.2015 року через КПВВ «Каланчак» Херсонської митниці ДВС на територію вільної митної зони ВЕЗ «Крим», Позивач вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 470 МК України. До письмових заперечень, представник відповідача долучив пояснення ОСОБА_1 від 07 травня 2016 року та вважає, що адміністративний позов задоволденню не підлягає.

Суд відповідно до ст. 128 КАС України проводить розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи документів та доказів, при цьому враховує вимоги ст. 71 КАС України, згідно якої, у справах даної категорії обов'язок доказування покладається на відповідача, якщо ним заперечується адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши заперечення відповідача та докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення .

Судом установлено, що 07 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС Федчіком В.В. було складено протокол про порушення митних правил № 0764/30502/16.

Як вбачається із змісту протоколу, 07 травня 2016 року під час здійснення митних формальностей при проходженні митного контролю гр. ОСОБА_1 на митному посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС встановлено, що відносно громадянина ОСОБА_1 наявне орієнтування Херсонської митниці ДФС від 27 квітня 2016 року №20/413-23с. Згідно вказаного орієнтування, 16 травня 2015 року гр. ОСОБА_1 ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Чоп-Захонь» Закарпатської митниці ДФС у митному режимі

"транзит" транспортний засіб марки «VW», модель «TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN:НОМЕР_1, який в подальшому, 21 травня 2015 року був вивезений до ВЕЗ «Крим» через КПВВ «Каланчак» Херсонської митниці ДФС та не вивезено з митної території України.

Вказані дії позивача, посадовою особою були розцінені як порушення митних правил

передбачених ч. 3 ст. 470 МКУ, а саме: - перевищення позивачем встановленого статтею 95

Митного кодексу України строку доставки легкового автомобіля марки «VM», модель «TOUAREG», номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого), більше ніж на десять діб.

Під час оформлення протоколу про порушення митних правил № 0764/30502/16 від 07.05.2016 року, позивачем надано письмові пояснення, у яких він вказує що вивіз транспортний засіб марки «VW», модель «TOUAREG», номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2 з митної території України, пройшовши 21 травня 2015 року митне оформлення на КПВВ «Каланчак», Херсонської митниці ДФС та залишив його у м. Сімферополі.

У протоколі також зазначено, що розгляд справи відбудеться 07 червня 2016 року об 16 год. 00 хв. за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 220.

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача, його довіритель ОСОБА_1 у вказаний час та місце, що зазначені у протоколі, прибув для участі в розгляді справи, однак не виявив вказаного органу.

Незважаючи, на відсутність обєктивних даних про причини неявки адмінпорушника, та те, що ця неявка була першою, 07 червня 2016 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС Гребьонкіним Олександром Вікторовичем винесено постанову в справі про порушення митних правил №0764/30502/16 від 07.06.2016 року, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (МКУ) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі - 8500 грн.

Із представлених матеріалів вбачається, що відповідач дійсно повідомив позивачу місце розгляду адміністративної справи за адресою: м. Ужгород, вулиця Собранецька, 220, і саме цю адресу відповідач зазначив у протоколі № 0764/30502/16 від 07.05.2016 року.

У той же час, позивач стверджує, що прибув за вказаною адресою для участі в розгляді справи, проте не виявив там адміністративного приміщення відповідача. У підтвердження цьому, надав суду витяги із сайту Міністерства Юстиції України, з якого вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи - Закарпатської митниці ДФС є Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 20.

Даних доводів відповідач не спростував, покликавшись у запереченнях, що закарпатській митниці належить два адміністративних приміщення по вулиці Собранецькій, будинок 220 та будинок 20. Однак, суд відхиляє такі спростування, оскільки вони суперечать вказаній вище роздруківці та змісту відтиску прямокутного штампу митниці, де адреса відповідача значиться у будинку номер № 20, а не № 220.

Отже, суд визнає беззаперечним факт, що вказавши для позивача невірне місце проведення розгляду адміністративної справи відносно нього та провівши розгляд справи у його відсутності, не зясувавши причин неявки, відповідач розглянув адміністративну справу з порушенням вимог ст. 497 МКУ та позбавив позивача процесуальних прав, передбачених ст. ст. 498, 526 Митного Кодексу України, якими забезпечується можливість брати безпосередню участь в розгляді справи та користуватися правами: знайомитися з матеріалами справи; робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та документів, що є у справі; бути присутнім під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях; подавати докази, брати участь у їх дослідженні; заявляти клопотання та відводи; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника; виступати рідною мовою, давати усні і письмові пояснення; подавати свої доводи, міркування та заперечення.

З наведеного вбачається, що відповідач процесуальних вимог при розгляді адміністративної справи відносно ОСОБА_1 не дотримався та вчинив дії, що суперечать вимогам вказаних вище норм Закону, а також ряду Конституційних положень, щодо гарантії державою процесуальних прав сторони провадження.

Так, згідно ст. 1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють

питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно п. 17 ст. 1 Митного Кодексу України, митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи на які відповідно до цього Кодексу та інших Законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Митні органи України, реалізуючи митну політику повинні забезпечувати правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ст. ст. 522, 523 Митного Кодексу України, справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 -470 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів, безпосередньо керівниками митниць та їх заступниками.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МКУ, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Відповідно до ст. 524 вказаного кодексу, справи про порушення митних правил розглядаються за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого, здійснювали провадження у цій справі.

За матеріалами справи встановлено, що протокол складено на митному посту "Тиса" 07 травня 2016 року, а розгляд матеріалів проведено 07 червня 2016 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС Гребьонкіним Олександром Вікторовичем 07 червня 2016 року тобто з порушенням строків визначених ст. 525 Митного Кодексу України, відповідно до якої, справа про порушення митних правил розглядається у пятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Згідно змісту ст.. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.. 3 Конституції України, людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Обовязок поважати права людини закріплений також у ст.. 1 « Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», яка підписана Україною 09 листопада 1995 року, а відтак підлягає виконанню державними органами України.

Отже встановлено, що оскаржувана постанова винесене з порушенням порядку визначеного ст. ст. 524, 525, 526 Митного Кодексу України. Також встановлено, що постанова складена з перевищеннням повноважень, передбачених ст. ст. 527 Митного Кодексу України та ст. 284 КУпАП, якими не передбачається визнання винуватості особи, як це здійснено у резолютивній частині постанови, що оскаржена. Постанова також не відповідає вимогам ст. 285 КпАП України, в частині відсутності даних про дату скерування копії постанови адмінпорушнику.

Відтак, оскаржувана постанова відповідно до вимог ст. 293 ч. 3 КУпАП та ст. 531 Митного Кодексу України підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Відповідно до ст. 530 Митного Кодексу України, ст. 293 КУпАП, законність та

обгрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом, у звязку з поданням адміністративного позову. Перевірка законності та обгрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Визначаючи завдання адміністративного судочинства, законодавець у ст.. 2 КАС України зазначив, що таким є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади , органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Підставами для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, є підстави визначені ст.531 Митного Кодексу України.

Приймаючи рішення про скасування постанови № 0764/30502/16 від 07 червня 2016 року, суд визнає такими підставами: необєктивність її розгляду; безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності; обмеження процесуальних прав; розгляд справи поза межами процесуальних строків.

Що стосується решти доводів позивача та його представника, як підстави для скасування постанови, то такі судом не розглядаються, оскільки вони є похідними від процесуальних рішень посадової особи, щодо встановлення обставин справи в ході її розгляду, яке проведено з порушеннями прорцесуального порядку. склала постанову, які у своїй сукупності утворили ряд підстав для скасування постнови.

При цьому, судом не аналізуються та не оцінюються вказані вище доводи сторони позивача на предмет правильності кваліфікації відповідачем його дій за ч. 3 ст. 470 МКУ, а також наявності чи відсутності в його діях правопорушення та чи відповідають вони кваліфікації.

Зважаючи, що відповідач фактів наведених позивачем щодо спростування інкримінованого йому за ч. 3 ст. 470 МКУ проавопорушення , не спростував, у судове засідання не прибув, причини неяки суду не повідомив, тобто не виконав обовязку, передбаченого ст. 71 ч. 2 КАС України, у суду не має підстав вважати доводи позивача такими, що не відповідають дійсності.

За вказаних обставин, та з урахуванням, що оскаржувана постанова скасовується з підстав процесуальних порушень розгляду справи, суд визнає недоцільним проводити оцінку та приймати рішення щодо відповідності встановлених посадовою особою у мотивувальній частині постанови фактів та розглядати їх відповідність вимогам закону і нормативно правовим актам.

На підставі наведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 11, 71, 87, 97,98, 99, 159, 160 ч. 3, 161 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2015 від 08 квітня 2015 року -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову № 0764/30502/16 від 07 червня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України, ОСОБА_1 з накладенням штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., скасувати, справу провадженням закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному законом, протягом десяти днів з часу її проголошення через суд, що ухвалив постанову.

Суддя В. Кузь