Рішення № 62424430, 31.10.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/10844/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1979/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі: головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Карпусь С.А., Федорової Н.О.,

з участю: секретаря Лапка Ю.В.;

сторін: представника апелянта Судоми О.О., позивача ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою міського комунального підприємства «Хмельницькводоканал» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 вересня 2016 року, по справі за позовом ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, до міського комунального підприємства «Хмельницькводоканал» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року ОСОБА_2, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що 9 травня 2016 року о 23 год. 45 хв. рухаючись на автомобілі «Рено 19» р/н НОМЕР_1 по вул. Проскурівського підпілля у м. Хмельницькому в'їхав у відкритий люк колодязя водомережі. В результаті чого було пошкоджено шини і диски з правої сторони.

У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з МКП «Хмельницькводоканал» на його користь 3104 грн. 74 коп. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 6 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з МКП «Хмельницькводоканал» на користь ОСОБА_2 2703 грн. 74 коп. матеріальної шкоди та 300 грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, МКП «Хмельницькводоканал» в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Вважає, що рішення не відповідає чинному законодавству, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Посилається на те, що судом не досліджено, хто відкрив оглядовий колодязь, чому пошкоджена кришка і обойма оглядового колодязя, що про його пошкодження ніхто не повідомляв.

Крім того, апелянт вказує, що суд не взяв до уваги, що відповідно до положення «Про патрульну службу», працівники патрульної служби зобов'язані попередити водіїв транспортних засобів про небезпеку, що виникла на шляху їх руху та вжити заходів для її усунення; відповідно до Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування відповідають за стан вулиць і доріг щодо безпеки руху транспортних засобів та пішоходів, відшкодування збитків користувачам вулиць та доріг, що виникли через їх незадовільний стан; відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» прямо передбачається, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування зобов'язані організувати утримання в належному стані проїзну частину автомобільних доріг та компенсувати збитки в разі неналежного утримання.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що пошкоджена конструкція люку, який став причиною ДТП і є невід'ємною частиною системи водопостачання, яка в свою чергу є одним із видів інженерних комунікацій і споруд, що знаходяться у користуванні МКП "Хмельницькводоканал", і у тому числі на технічному обслуговувані, утриманні та ремонті і тому шкоду повинно відшкодувати МКП "Хмельницькводоканал".

З таким висновком колегія суддів апеляційного суду не погоджується.

Автомобільна дорога, відповідно до ст.1 Закону України „Про автомобільні дороги", - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів.

Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, відповідно до ст. ст. 16, 17 Закону України «Про автомобільні дороги», знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, згідно із ст. 21 зазначеного Закону відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Учасники дорожнього руху, відповідно до ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць, згідно вимог ст. 9 Закону України «Про дорожній рух», належить у числі іншого своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

Пунктом 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Єдині правила) передбачено, що ремонт і утримання дорожніх об'єктів, що перебувають у загальнодержавний власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух», несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Пунктом п. 11 Єдиних правил встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізних переїздів.

Указані правила є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів (п. 1).

Пунктами 1.1,12.2.2,12.2.3 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 5 липня 1995 року № 30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 липня 1995 року за № 231/767 передбачено, що ці Правила встановлюють порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання і каналізації міст та інших населених пунктів України, зовнішній огляд мереж виконують не рідше одного разу на місяць шляхом обходу трас ліній мережі і огляду зовнішнього стану пристроїв і споруд мережі та під час обходів і оглядів трас ліній мережі перевіряють зовнішній стан колодязів, наявність кришок, цілісність люків, кришок, горловин, скоб і драбин шляхом відчинення кришок колодязів з їх очищенням.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Суд, відповідно до ст. 33 ЦПК України, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Зазначені питання відносяться до компетенції суду першої інстанції.

Під час розгляду справ, МКП «Хмельницькводоканал» заявляло клопотання про залучення у якості співвідповідачів у даній справі комунальне підприємство по будівництву, ремонту та експлуатації доріг у м. Хмельницькому та Управління патрульної служби міста Хмельницького (а. с. 104, 112). Проте зазначене клопотання судом було відхилене (а. с. 130).

Викладене свідчить, що при вирішені спору неповно встановлено фактичні обставин справи, не з'ясовано коло осіб, які мають відповідати за заподіяну шкоду, не встановлено, хто є дійсним власником ділянки на місці якої сталося ДТП, чи є прямий причинний зв'язок із заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача, у чому саме полягає вина відповідача, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішень з відмовою в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу міського комунального підприємства «Хмельницькводоканал» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 вересня 2016 року скасувати, ухвалити нове.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до міського комунального підприємства «Хмельницькводоканал» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ А.В. Купельський

Суддя: /підпис/ С.А. Карпусь

Суддя: /підпис/ Н.О. Федорова

З оригіналом згідно:

суддя Апеляційного суду А.В. Купельський

_____________

Головуючий у першій інстанції: Слободянюк А.Ю. Категорія:59

Доповідач: Купельський А.В.