Постанова № 62423802, 20.10.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2016 Справа №607/6434/16-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Тернопільського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тернопільського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 01.12.2015 р. по 01.05.2016 р.; зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період із 01.12.2015 року до 01.05.2016 року в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, виходячи із розміру 24804 грн., визначеного в Довідці про заробітну плату від 27.05.2016 року №715/03/16, виданій Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Тернопільській області, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із врахуванням раніше виплачених сум; зобовязати відповідача в разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, у звязку із збільшенням грошового утримання судді.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що з грудня 2015 року він отримує довічне грошове утримання судді у відставці та перебуває на обліку у Тернопільському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області. Відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.03.2016 року, яка набрала законної сили, з 01.12.2015 року йому виплачується щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 21924,00 грн., без обмеження граничного розміру до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. За інформацією наведеною відповідачем в листі від 02.06.2016 року №189/П-11, станом на 01.06.2016 року розмір фактично призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання, за відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у грошовому виразі складає 17158,00 грн. У звязку з тим, що з 01.09.2015 року було збільшено розмір мінімальної заробітної плати, грошова винагорода працюючого на відповідній посаді судді змінилась у бік збільшення і, відповідно, складає: на 01.12.2015 року 24 804, 00 грн. (посадовий оклад 13780,00 грн. + доплата за вислугу років в розмірі 80 відсотків від посадового окладу 11024,00 грн.), що підтверджується довідкою територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області за №715/03/16 року, у нього виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. У звязку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та долучив вищевказані довідки. Однак, листом від 07.06.2016 року №211/П-11 у проведенні такого перерахунку відповідачем відмовлено, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213-VІІІ, з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних законів, а тому відсутні законодавчі підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці призначеного відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».Вважає, що такі дії відповідача є неправомірними та просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.

Представник Тернопільського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просить відмовити в задоволення позову. В обґрунтування зазначає, що згідно зі статтею 2 розділу І Загальних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» передбачено максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10 740 гривень. Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим законом. А тому, вважає дії Тернопільського обєднаного Управління Пенсійного фонду України правомірними та просить у позові відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Згідно статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно п. 4 ч. 1 статті 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з субєктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив

Позивач ОСОБА_3 з грудня 2015 року отримує довічне грошове утримання судді у відставці та перебуває на обліку у Тернопільському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.03.2016 року, яка набрала законної сили 10 травня 2016 року, з 01.12.2015 року ОСОБА_3 виплачується щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 21924,00 грн., без обмеження граничного розміру до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За інформацією наданою відповідачем, призначений ОСОБА_3 розмір довічного грошового утримання із 01.12.2015 року склав 19731,60 грн. (21924,00*90%). Станом на 01.06.2016 року розмір фактично призначеного ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням відрахування податку на доходи від фізичних осіб у сумі 2339,64 грн. ((19731,60 грн.1378,00*3)*15%)), де 1378,00 сума мінімальної заробітної плати в України, визначена законом з 01.01.2016 р.) та військового збору 233,96 грн. ((19731,60 грн.1378,00*3)*1,5 %) у грошовому виразі складає 17158,00 грн. ((19731,60 грн. 2339,64 грн.- 233,96 грн.).

У звязку з тим, що з 01.09.2015 року було збільшено розмір мінімальної заробітної плати, грошова винагорода працюючого на відповідній посаді судді змінилась у бік збільшення і, відповідно, складає: на 01.12.2015 року 24804,00 грн., що підтверджується Довідкою територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області за №715/03/16 від 27.05.2016 року.

31.05.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Тернопільського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та долучив вищевказані довідки.

Однак, листом від 07.06.2016 року №211/П-11 та від 17.05.2016 року № 347/10 у проведенні такого перерахунку відповідачем відмовлено, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213-VІІІ, з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних законів, а тому відсутні законодавчі підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці призначеного відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

В силу ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 квітня 2010 року (в редакції що діяла на момент виникнення права на щомісячне довічне грошово утримання), судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу», або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожен повний рік роботи на посаді судці понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше, ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання.

Згідно ч.4 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-УІ) передбачено, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Згідно ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюються цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 визнано неконституційними: - частину 3, перше, друге, третє речення частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI; - статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI; - абзац 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.

Положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VІ, у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року №3668- VI та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року №3668-VI, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

08.06.2016 року Конституційним Судом України прийнято рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини пятої статті 141 Закону № 2453, щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, встановлення максимального розміру такого утримання, припинення його виплати суддям у відставці на період їх роботи на певних посадах та скасування права судді на перерахунок призначеного раніше довічного грошового утримання судді, а також положення пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213, за якими у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 2453 (справа № 1-8/2016).

Зазначеним рішенням визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII;

- абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII;

- пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 01 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Конституційним Судом України установлено, що положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII та положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Також, Конституційним Судом України вказаний порядок виконання цього рішення:

- частина третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання»;

- абзаци перший, другий, третій, четвертий та перше, друге речення абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Підлягає застосуванню перше речення частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку»;

- не підлягає застосуванню положення пункту 5 розділу III «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VІ встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована, у звязку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у звязку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова Тернопільського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у перерахунку пенсії позивачу, з розрахунку 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді за період з 01.12.2015 р. по 01.05.2016 р., на підставі Довідки Територіального управління державної судової адміністрації України у Тернопільській області №715/03/16 року від 27.05.2016 року, є неправомірною, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем, шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, визначеного в довідці Територіального управління державної судової адміністрації України у Тернопільській області №715/03/16 року від 27.05.2016 року та зобовязання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період із 01.12.2015 року до 01.05.2016 року в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, виходячи із розміру 24804 грн., визначеного в Довідці про заробітну плату від 27.05.2016 року №715/03/16, виданій Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Тернопільській області.

Згідно ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Так як рішення ухвалено на користь позивача, позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань сплачений ним при подачі позову судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Відповідно до вимог п.1.ч.1 ст. 256 КАС України, суд допускає негайне виконання постанови про присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст.6, 18, 71, 86, 158, 162, 163, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Конституційного суду України від 08 червня 2016 року №4-рп/2016 справа №1-8/2016, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року №3668-VI, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року №3668-VI, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 до Тернопільського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці задовольнити.

Визнати протиправними дії Тернопільського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді за період з 01.12.2015 р. по 01.05.2016 р., на підставі Довідки Територіального управління державної судової адміністрації України у Тернопільській області №715/03/16 року від 27.05.2016 року.

Зобовязати Тернопільське обєднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період із 01.12.2015 року до 01.05.2016 року в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, виходячи із розміру 24804 грн., визначеного в Довідці про заробітну плату від 27.05.2016 року №715/03/16, виданій Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Тернопільській області, із врахуванням раніше виплачених сум.

Допустити негайне виконання постанови суду в межах суми платежу за один місяць.

Відшкодувати ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського обєднаного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 551,20 грн. судового збору, сплаченого ним при зверненні із позовом в суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяОСОБА_4