Рішення № 62422887, 27.10.2016, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4776/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

в с т а н о в и в:

ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду із позовом про стягнення зі ОСОБА_1 27350,13 Євро, що за курсом НБ України станом на 22.06.2016 року складає 770273,75 грн. заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 31.03.2006року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №600/07-044, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в розмірі 21450 Євро зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 10% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 31.03.2012 року, а відповідач повертає кредит і сплачує за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач виконав свої зобов'язання, видавши зазначену суму кредиту, проте відповідач належним чином умов договору не виконує, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованих процентах і станом на 22.06.2016 року має заборгованість в сумі 27350,13 Євро, що за курсом НБ України станом на 22.06.2016 року складає 770273,75 грн., з яких 11614,48 Євро - заборгованість за кредитом, 7133,90 Євро - сума заборгованості по відсотках, пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 5516,24 Євро та пеня за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 3085,51 Євро.

Суд, ухвалив справу розглядати без участі представника позивача, який подав заяву, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу у його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує /заява в матеріалах справи/, що відповідає вимогам ст.158 ЦПК України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву, в якій просив в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовити за пропуском строку позовної давності, оскільки кредит він отримав в 2006 році, а строк позовної давності не переривався в 2010 році, однак з того часу строк позовної давності сплив.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а згідно до ст.60 цього ж Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржникавиконання його обов'язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, 31.03.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №600/07-044, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в розмірі 21450 Євро зі сплатою за користування кредитом проценти у розмірі 10% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 31.03.2012 року, а відповідач повертає кредит і сплачує за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором /а.с.2-4/.

Згідно п.1.2 даного договору, кредит надається позичальнику для оплати придбання автомобіля марки «Skoda Oktavia A5 Elegans», 2006 року випуску.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором - надав позичальнику кредит у розмірі обумовленому договором, що стверджується квитанцією №авт/66/авт.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати відсотків та строків повернення кредиту позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у цей період.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ч. 3 ст. 611 ЦК України, сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання. У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також встановлено, та підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.9-12/, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе, згідно договору, зобов'язання, зокрема, станом на 22.06.2016 року має заборгованість в сумі 27350,13 Євро, що за курсом НБ України станом на 22.06.2016 року складає 770273,75 грн., з яких 11614,48 Євро - заборгованість за кредитом, 7133,90 Євро - сума заборгованості по відсотках, пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 5516,24 Євро та пеня за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 3085,51 Євро.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, сторона у спорі може зробити заяву про застосування позовної давності, що і зроблено відповідачем у даній справі. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 256, 257, 258 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14 цс14, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, в січня 2010 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Львівської обласної філії звертався до Залізничного районного суду м. Львова із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, однак ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07.06.2010 року позовну заяву залишено без розгляду.

В позовній заяві ПАТ «Укрсоцбанк» посилається на те, що договір кредиту було укладено строком до 31.03.2012 року.

У разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.3.3.2-3.3.11 цього договору, протягом більше п'яти днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно позичальник зобов'язаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані пеню і штрафні санкції.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Між тим, з позовом до відповідача про стягнення заборгованості вдруге банк звернувся 05.09.2016 року, тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

Позивач клопотання про поновлення строку позовної давності суду не заявляв, причин поважності пропуску строку позовної давності судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного, беручи до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити за пропуском строку позовної давності.

Зі змісту ст.88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої постановлене рішення, тобто у даному випадку не відшкодовуються позивачу.

Керуючись ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.253, 256-258, 267, 526, 527, 530, 610-611, 627, 1050, 1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити за пропуском строку позовної давності.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський