Постанова № 62422519, 05.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№33/796/1006/2016 Постанова винесена суддею Педенко А.М.

Категорія: ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, та представника другого учасника дорожньо-транспортної пригоди - адвоката Демчука Р.В., розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Миропіль Романівського району Житомирської області, громадянки України, з вищоюосвітою, маючої на утриманні двох доньок, 2000 р.н. та 2006 р.н., приватного підприємця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,

на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_2на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.

Згідно з постановою суду, 25 травня 2016 року о 15 год. 55 хв. по вул. Кадетський Гай, 11 в м. Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись на перехресті рівнозначних доріг, не надала дорогу автомобілю «KIA Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який наближався праворуч, внаслідок чого відбулося їх зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушила п. 16.12 ПДР України.

Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду незаконною, просить її скасувати та винести нову постанову, якою визнати, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення та звільнити її від адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що постанова суду винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки, при цьому суд лише формально підійшов до встановлення обставин справи.

Зокрема вказує, що при розгляді справи суд не надав належної оцінки схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме судом не враховано той факт, що місце зіткнення транспортних засобів розташовано на лівій стороні проїзної частини дороги відносно автомобіля «KIA», у зв'язку з чим можливо зробити висновок, що автомобіль «KIA» рухався по лівій частині дороги, чим порушив п. 11.3 Правил дорожнього руху.

Крім того, суд першої інстанції при дослідженні матеріалів справи зробив висновок, що з траєкторії руху автомобіля «Suzuki Grand Vitara» вбачається, що останній здійснював поворот праворуч і зіткнення відбулось в момент виїзду. Однак, дане твердження не відповідає фотознімкам та схемі ДТП, оскільки згідно зі схемою ДТП, місце зіткнення розташовано на відстані більше трьох метрів від перехрестя. А тому, виходячи з наведеного можливо зробити висновок про те, що вона закінчила маневр повороту до зіткнення, не порушуючи вимоги п. 16.12 ПДР.

Таким чином, на думку апелянта, враховуючи пояснення сторін, матеріали справи, фото докази, надані в процесі судового розгляду, можна зробити висновок, що суд першої інстанції прийняв неправомірне рішення про визнання її винною в даному ДТП та не дотримався вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 7, ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, оскільки обставини у справі, які впливають на об'єктивність та правильність застосування стягнення, належним чином встановлені не були, всебічно і повно судом не досліджувались.

Адвокатом Демчуком Р.В., який представляє інтереси другого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_4, були подані заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в яких він, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення проти її задоволення захисника Демчука Р.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з провадження у справі про адміністративне правопорушення та постанови, суддя місцевого суду при розгляді даної справи дослідив її матеріали, вислухав позицію ОСОБА_2 щодо її невинуватості в порушенні правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, пояснення ОСОБА_4 та його захисника Демчука Р.В., проаналізував у постанові докази у справі, і повно та всебічно з'ясувавши обставини, які вказують на порушення правил дорожнього руху ОСОБА_2, надав їм об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому судове рішення є належно обґрунтованим та відповідає вимогам діючого законодавства.

При цьому, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні п. 16.12 Правил дорожнього руху України, а саме - про ненадання нею під час керування 25 травня 2016 року о 15 год. 55 хв. по вул. Кадетський Гай, 11 в м. Києві автомобілем «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті рівнозначних доріг дороги автомобілю «KIA Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2, який наближався праворуч, що призвело до зіткнення та отриманням внаслідок цього транспортними засобами механічних пошкоджень, відповідає фактичним обставинам події та підтверджується доказами у справі.

Такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП; у схемі дорожньо-транспортної пригоди, яка була підписана відповідною посадовою особою та учасниками дорожньо-транспортної пригоди без будь-яких заперечень, в якій відображені необхідні й достатні відомості щодо організації дорожнього руху на вул. Кадетський Гай, 11 в м. Києві, а також дані щодо напрямку руху транспортних засобів до моменту зіткнення, місце зіткнення транспортних засобів, їх розташування після зіткнення, характеру і локалізації механічних пошкоджень транспортних засобів, у фотокарткахпошкоджень автомобілів, а також у поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та ОСОБА_4щодо обставин події.

При цьому, доводи ОСОБА_2 про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася тоді, коли вона, вже виїхавши з повороту на право, рухалась по вул. Кадетський Гай, 11 прямо, тобто не порушувала Правил дорожнього руху, що б призвело до зіткнення транспортних засобів, в той час як водій автомобіля «КІА», в порушення вимог п. 11.3 Правил дорожнього руху рухався на великій швидкості їй на зустріч по лівій частині дороги, що і стало причиною ДТП, були ретельно перевірені суддею місцевого суду та обґрунтовано відхилені як неспроможні, оскільки вони повністю спростовуються доказами у справі, в тому числі й наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями другого учасника ДТП - водія ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5, відповідно до яких водій ОСОБА_4, рухаючись по вул. Кадетський Гай та під'їжджаючи до будинку 11, за 8-10 метрів побачив автомобіль «Сузукі», водій якого не помітивши його, виїхала з повороту праворуч на зустрічну смугу, він почав гальмувати, однак уникнути зіткнення не вдалося.

Підстав не приймати до уваги зазначені свідчення немає й у суду апеляційної інстанції.

Крім того, пояснення водія ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 об'єктивно узгоджуються з даними, що містяться у схемі дорожньо-транспортної пригоди, правильність якої не оспорювалася учасниками пригоди при її складанні, в якій зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів, їх розташування після зіткнення, а також пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Зокрема, як видно зі схеми дорожньо-транспортної пригоди, після зіткнення в автомобілі «КІА Sportage» деформовано капот, була тріщина та деформація переднього бамперу, пошкоджено радіаторну решітку, декоративну накладку, державний номерний знак та переднє ліве крило, а в автомобілі «Suzuki Grand Vitara» - пошкоджено передню праву фару, декоративну накладну радіаторну решітку, передній правий підкрилок та деформовано праве переднє крило, тобто ці дані свідчать про контактування в момент зіткнення передньої лівої частини автомобіля «КІА Sportage» із правою передньою частиною автомобіля «Suzuki Grand Vitara».

При цьому, з наявних в матеріалах справи фотографій розташування автомобілів «Suzuki Grand Vitara» та «КІА Sportage» після зіткнення, вбачається, що місце зіткнення, виходячи з ширини проїзної частини дороги, яка складає 5,5 м, знаходиться на зустрічній смузі по відношенню до напрямку руху водія автомобіля «Suzuki Grand Vitara» ОСОБА_2, при цьому цей автомобіль знаходиться в межах заокруглення проїзної частини, тобто на перехресті, а не на значній відстані від нього, як про те стверджує ОСОБА_2, та таким чином ОСОБА_2 на момент зіткнення не закінчила проїзд перехрестя.

За таких обставин, в діях водія «Suzuki Grand Vitara» ОСОБА_2, як вірно зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, вбачаються порушення нею саме п. 16.12 Правил дорожнього руху, а отже, твердження ОСОБА_2 в цій частині - є безпідставними.

Тим більше, що такі її твердження і не узгоджуються з вимогами п. 16.12 ПДР України, яким встановлено, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний надати дорогу транспортним засобам, які наближаються праворуч.

Таким чином, висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про порушення ОСОБА_2 вимог правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події, а тому доводи апеляції ОСОБА_2 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та про її невинуватість не заслуговують на увагу.

Доводи ОСОБА_2 про те, що саме ОСОБА_4 порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого виникла дорожньо-транспортна пригода та були пошкоджені транспортні засоби, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в зазначеній справі про адміністративне правопорушення встановлена наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_4закрито за відсутністю в його діях складу цього правопорушення. Отже, відповідність дій ОСОБА_4 Правилам дорожнього руху України під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25 травня 2016 року за його участю та участю ОСОБА_2 була предметом судового дослідження в іншому провадженні та рішенням суду встановлено дотримання ОСОБА_4 в дорожній ситуації, яка сталася, таких правил, і ОСОБА_2 воно не оскаржувалось.

Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП.

Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.

Накладаючи адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, суддя дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, і обґрунтовано визначив вид та розмір адміністративного стягнення, виходячи з характеру вчиненого правопорушення, особи порушника.

За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва Горб І.М.