Рішення № 62420259, 31.10.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5200/16-ц

2/264/2281/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В. , при секретарі Мащенко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту проживання однією родиною зі спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, в обґрунтування якої вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер її рідний брат ОСОБА_3, що мешкав та був зареєстрований в АДРЕСА_1, та зі смертю якого відкрилась спадщина у виді 1/3 частини зазначеного будинку. Домоволодіння АДРЕСА_1 належало померлому та позивачу на праві сумісної часткової власності. Заповіту ОСОБА_3 не залишив. Спадкоємців першої черги спадкування за законом немає. Спадкоємці другої черги спадкування за законом у встановлений законом строк спадщину не прийняли та не претендують на неї. Разом з тим, ОСОБА_1, як спадкоємець другої черги спадкування за законом спадщину після смерті брата не прийняла, адже на момент його смерті проживала разом із ним та продовжує проживати у будинку АДРЕСА_1 як власник. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом, однак, їй повідомили про те, що вона пропустила строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та порекомендували звернутися до суду. Зазначила, що за життя ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 . мешкала разом із ним, мали спільний бюджет та вели господарство. Крім того, померлий був інвалідом 2 групи, страждав на психічне захворювання, у зв'язку із чим періодично проходив лікування, а тому потребував стороннього догляду та нагляду, що виконував позивач. Також ОСОБА_1 доглядала за земельною ділянкою та будинком, сплачувала комунальні послуги. Після смерті брата позивач займався організацією його похорон. За таких підстав, просила встановити факт її постійного проживання однією родиною разом зі спадкодавцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5, а також визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1.

У подальшому ОСОБА_1 позовні вимоги в частині визнання за нею права власності у порядку спадкування за законом залишила без розгляду, в іншій частині позов підтримала та просила задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник позивача за договором про надання правової допомоги ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача Маріупольської міської ради у судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, вирішення спору залишив на розсуд суду.

Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження представленими доказами і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, як вбачається зі свідоцтва про народження, виданого 20.07.1949 року Іллічівським районним РАЦС м. Жданова Сталінської області, батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

У свою чергу, згідно свідоцтва про народження, виданого 21.03.1952 року Іллічівським районним РАЦС, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, також є ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Тобто ОСОБА_3 є рідним братом заявниці.

26 листопада 1987 року ОСОБА_8 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу, видане 26.11.1987 року Будинком одруження м. Жданов Донецької області. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище «ОСОБА_1».

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.1992 року, виданого державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори за реєстраційним № 5609, спадкоємцями після ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6, до спадкового майна у виді житлового будинку АДРЕСА_1 з прибудовами в рівних частках є ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_10.

За нотаріально посвідченою угодою від 19.09.1992 року, зареєстрованою в реєстрі за № 5613, між спадкоємцями було здійснено розподіл домоволодіння АДРЕСА_1, де заявник ОСОБА_1 є співвласником будинку. Після чого право власності, яке виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину та угодою, на вказаний будинок було зареєстровано за ОСОБА_1 у Маріупольському БТІ 04.08.1992 року за реєстраційним № 18737.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть, видного 21.01.2015 року Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

Отже, спадщина після ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до повідомлення за № 2337/01-16 від 24.10.2016 року, виданого Третьою Маріупольською державною нотаріальною конторою, за даними спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 відсутня.

Згідно акту від 27 квітня 2016 року, складеного головою КСН селище «Волонтерівка», ОСОБА_1 з 1992 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснювала догляд за братом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1262 Цивільного кодексу України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги спадкування за законом після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

В матеріалах справи мається заява ОСОБА_3, в якій остання зазначила, що на спадкове майно після смерті брата вона не претендує, позовну заяву ОСОБА_1 визнає.

Також, аналогічну заяву подано братом позивача - ОСОБА_3

Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, в судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав фізичних осіб.

Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 20 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справи про спадкування» у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Вказані факти та вимоги також визнано відповідачем, а відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи наведені докази, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 209, 214-215, 256 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1262 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту проживання однією родиною зі спадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, однією родиною разом зі спадкодавцем ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. В. Кузнецов