Рішення № 624198, 16.04.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.07 Справа № 13/150

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт” м. Слов’янськ

до Приватного підприємства “Торгово-промислова компанія “Восток- Україна” м. Луганськ

про стягнення 11760 грн. 03 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивача

Кирієнко Н.О. дов. № 234юр-922 від 04.04.2007 р.

Від відповідача

Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 11 760 грн. 03 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач відзив на позов і витребуванні документи не надав, участь свого представника у засіданнях не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення засідань,

Відповідач не повідомив суд про наявність поважних причин, що перешкоджають йому забезпечити участь у судовому засіданні свого представника, в зв’язку з чим відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в справі матеріалами

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки № 264 від 22.11.2006 р. позивач 28.11.2006 р. за товарно-транспортною накладною 02АБГ передав відповідачу через гр. Іорданова А.ЧС., що діяв ка підставі довіреності ЯЗО № 558681 від 28.11.2006 р. лінолеум в кількості 840 м2 на загальну суму 11 760 грн. 04 коп.

Згідно п. 4.4. договору оплата продукції здійснюється у національній валюті шляхом перерахування на поточний рахунок позивача авансового платежу в розмірі 100 % вартості продукції згідно рахунку виставленому позивачем.

18.01.2007 р. позивач передав відповідачу претензію з вимогою про оплату продукції в сумі 11 760 грн. 03 коп.

Одержаний товар відповідачем оплачений не був.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 11 760 грн. 03 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.

З врахуванням того, що позивач здійснив поставку товару без одержання попередньої оплати строк виконання грошового зобов’язання у даному випадку не був встановлений.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідну вимогу позивач пред’явив шляхом вручення відповідачу претензії 18.01.2007 р. Зазначена вимога позивача відповідачем виконана не була.

За таких обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –117 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Торгово-промислова компанія “Восток-Україна” м. Луганськ, Жовтневий район, вул. 2-а Біломорська 56 ідентифікаційний код 33922415 на користь Відкритого акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт” вул. Під’їзна 3 м. Слов’янськ Донецької області ідентифікаційний код 00300363 заборгованість в сумі 11 760 грн. 03 коп., державне мито у сумі –117 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Б.В. Яресько