Ухвала суду № 62414075, 27.10.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37005/16-к

Провадження № 1-кс/761/22567/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., при секретарі Вольда М.А., розглянувши клопотання старшого слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Гуменного Д.В. у кримінальному провадженні №12016100100012634 від 08 жовтня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Гуменного Д.В., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 м. Києва Набухотний Т.В. у кримінальному провадженні №12016100100012634 від 08жовтня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що 07 жовтня 2016 року до відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві надійшла заява представника ОСОБА_3 про те, що 06 жовтня 2016 року у невстановлений слідством час невстановлена слідством особа знаходячись у приміщенні нотаріуса КМНО ОСОБА_4, що за адресою: АДРЕСА_1, офіс 21, шахрайським шляхом заволоділа п'ятьма земельними ділянками в тому числі розташована за адресами: АДРЕСА_2, яка належать на праві законної власності ОСОБА_3, чим завдала матеріального збитку в особливо великих розмірах.

З даних інформаційних довідок стало відомо, що 06.10.2016р. вказані земельні ділянки булоподаровано нібито ОСОБА_3, Благодійному фонду «Свєтовид» (код ЄДРПОУ 401196566, адреса: 01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А). Договори дарування укладено 06.10.2016р. та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, офіс якої знаходиться: АДРЕСА_1, оф. 21.Однак, в своїх показаннях ОСОБА_3 вказав, що ніколи не дарував та не відчужував іншим чином вищевказані земельні ділянки, та ніколи не звертався до приватного нотаріуса з приводу відчуження вказаних земельних ділянок та ніколи не підписував жодних договір дарування або інших документів щодо відчуження вказаних земельних ділянок.

За таких обставин слідство вважає, що земельна ділянка кадастровий номер: НОМЕР_1, розташовананаАДРЕСА_2 у Печерському районі м. Києва є майном, на яке може бути накладено арешт відповідно до чч. 1, 2, 6 ст. 170 КПК України.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з викладених у ньому підстав, наклавши арешт на вказане майно.

Особа, володілець майна про розгляд клопотання не повідомлялась, суд вважає за можливе, згідно ч.2 ст. 172 КПК України, провести розгляд клопотання у її відсутність.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення в повному обсязі, виходячи із наступного.

Так, у провадженні відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві знаходиться кримінальне провадження за №12016100100012634 від 08жовтня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, де встановлено що 07 жовтня 2016 року до відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві надійшла заява представника ОСОБА_3 про те, що 06 жовтня 2016 року у невстановлений слідством час невстановлена слідством особа знаходячись у приміщенні нотаріуса КМНО ОСОБА_4, що за адресою: АДРЕСА_1, офіс 21, шахрайським шляхом заволоділа п'ятьма земельними ділянками в тому числі розташована за адресами: АДРЕСА_2, яка належать на праві законної власності ОСОБА_3, чим завдала матеріального збитку в особливо великих розмірах.

06.10.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було посвідчено договір дарування земельної ділянки, згідно з яким нібито ОСОБА_3подарував вищевказануземельну ділянку на користь благодійної організації «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «СВЄТОВИД» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40196566). При цьому вказаний договір дарування земельної ділянки містить неправдиві відомості про особу дарувальника, а обставини їх укладення вказують на те, що благодійна організація «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «СВЄТОВИД» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40196566) не є добросовісним набувачем цього майна.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 71480542 від 26.10.2016 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_1, розташованої на АДРЕСА_2 у Печерському районі м. Києва зареєстровано за благодійною організацією «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «СВЄТОВИД» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40196566).

Судом встановлено, що постановою старшого слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Гуменного Д.В. про приєднання до провадження речових доказів зазначена земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №12016100100012634 від 08 жовтня 2016 року.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Також, ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Частиною 3 ст.170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ч. 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З огляду на положення ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням вимог ч.2 ст.173 КПК України, суд вважає, що слідчим доведено, що існують передбачені законом підстави для арешту майна; надано достатньо доказів, які вказують на те, що вказане нерухоме майно було об»єктом злочинного посягання та предметом кримінального правопорушення; враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення; відсутність негативних наслідків арешту майна для інших осіб.

Враховуючи обставини кримінального провадження, з метою запобігання незаконному заволодінню та можливому незаконному відчуженню зазначеного майна, до вирішення справи по суті, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити.

1.Накласти арешт на на земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_1, розташовану на АДРЕСА_2 у Печерському районі м. Києва, що належить благодійній організації «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «СВЄТОВИД» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40196566)

2.Заборонити благодійній організації «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «СВЄТОВИД» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40196566) та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, яким право користування цим майном передано за правочином чи в інший передбачений законом спосіб, розпоряджатися земельною ділянкою кадастровий номер: НОМЕР_1, розташованою на АДРЕСА_2 у Печерському районі м. Києва в тому числі, проводити будь-які реконструктивні роботи, створювати споруди,конструкції, здійснювати будь-які дії, спрямовані на зміну її призначення тощо.

Ухвала виконується негайно слідчим.

На дану ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва.

Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя :