Ухвала суду № 62413446, 31.10.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

760/17157/16-к

1-кс/760/14076/16

солом`янський районний суд міста києва

УхВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., за участю секретаря Піддубняк І.О., детектива Токаря Є.А., розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гультієва Ю.В. про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2016 як вбачається із штампу на конверті детектив звернувся до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням про арешт майна, яке ухвалою від 10.10.2016 повернуто прокурору для усунення недоліків. Окремо слідчий суддя наголосив, що встановлений строк 72 години з моменту отримання копії рішення, протягом якого такі недоліки можуть бути усунуті.

11.10.2016 детектив отримав вищезазначену ухвалу.

13.10.2016 як вбачається із штампу на конверті детектив в порядку усунення недоліків подав повторно клопотання про арешт майна, яке було отримано слідчим суддею 19.10.2016.

Вирішуючи по суті подане клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, детектив з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на майно, а саме на дискету (гнучкий магнітний диск) із написом «ІНФОРМАЦІЯ_1», дискету (гнучкий магнітний диск) із написом «ІНФОРМАЦІЯ_2», що належать ОСОБА_3 та які були вилучені 03.10.2016 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги наступним.

Так, НАБУ проводиться досудове розслідування кримінального провадження №52016000000000116, відомості за яким внесено до ЄРДР 25.04.2016 за фактом вчинення службовими особами Концерну РРТ у 2013 році шляхом зловживання своїм службовим становищем розтрати грошових коштів даного підприємства на загальну суму 1 037 436,74 грн. внаслідок укладення з ТОВ «Ліга-Експерт» договорів про виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельних ділянок в натурі, що не відповідало господарським інтересам Концерну РРТ із попередньою правовою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України.

Детектив стверджує, що в ході досудового розслідування встановлено, у вказаний період між Концерном РРТ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга-Експерт» (код ЄДРПОУ 32658817) було укладено договори №38 від 11.06.2013, №55 від 11.09.2013 та №1840 від 25.12.2013 про виготовлення технічної документації із землеустрою відносно земельних ділянок, які на момент замовлення такої документації не перебували (або перебували лише частково) у користуванні Концерну РРТ.

Так, за договором №38 від 11.06.2013 Концерн РРТ замовив виготовлення технічної документації по встановленню в натурі меж земельної ділянки площею 195,58 га за адресою: АДРЕСА_2, а також щодо її подальшого поділу. Вартість робіт була визначена у розмірі 326 735,93 грн. Разом з цим, на момент укладення вказаного правочину дана земельна ділянка не перебувала у власності або користуванні Концерну РРТ, що підтверджується рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 №735, копія якого була наявна у розпорядженні Концерну РРТ.

Оскільки на момент укладення договору №38 від 11.06.2013 Концерн РРТ не був власником (користувачем) вказаної земельної ділянки, а також не отримував від уповноважених органів дозволу на розробку відповідної технічної документації, виконання даного правочину не відповідало вимогам земельного законодавства, суперечило господарським інтересам Концерну РРТ та не мало на меті створення реальних правових наслідків для замовника. Такі дії призвели до розтрати коштів Концерну РРТ у сумі 326 735,93 грн.

На підставі договору №1840 від 25.12.2013 Концерн РРТ замовив виготовлення технічної документації по встановленню в натурі меж земельної ділянки площею 804,3 га на території Жовтневого району Миколаївської області. Вартість робіт визначена у розмірі 610 100,75 грн. Досудовим слідством встановлено, що на момент укладення вказаного договору у користуванні Концерну РРТ перебувало не 804,3 га, а лише 567,58 га землі на території Жовтневого району Миколаївської області. У зв'язку з тим, що технічна документація на земельну ділянку площею 804,3 га не могла бути використана для реєстрації земельної ділянки площею 567,58 га, укладення договору №1840 від 25.12.2013 не відповідало господарським інтересам Концерну РРТ та не мало на меті настання реальних правових наслідків для замовника. Зазначені дії призвели до розтрати коштів Концерну РРТ у сумі 610 100,75 грн.

За договором №55 від 11.09.2013 Концерн РРТ замовив виготовлення технічної документації по встановленню в натурі меж земельної ділянки площею 12,44 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3. Вартість робіт визначена у сумі 39 342,84 грн. Досудовим слідством встановлено, що на момент укладення вказаного договору у користуванні Концерну РРТ перебувало не 12,44 га, а лише 2,8 га земельної ділянки по вищевказаній адресі. При цьому, у 2012 р. аналогічна технічна документація на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 була розроблена для Концерну РРТ ТОВ «Земля-СВ» за договором №20/12 від 24.01.2012. Таким чином, укладення договору №55 від 11.09.2013 не відповідало господарським інтересам Концерну РРТ та не мало на меті настання реальних правових наслідків для замовника. Дані дії призвели до розтрати коштів Концерну РРТ у сумі 39 342,84 грн.

Встановлено також, що зазначені договори №38 від 11.06.2013, №55 від 11.09.2013, №1840 від 25.12.2013, кошториси, додаткові угоди, протоколи погодження договірної ціни до таких договорів, а також акти приймання-передачі технічної документації із землеустрою за договорами №38 від 11.06.2013, №55 від 11.09.2013 від імені Концерну РРТ підписувались ОСОБА_4, який у період часу з 28.01.2013 по 16.05.2014 на підставі наказу Держспецзв'язку України №31 від 22.01.13 виконував обов'язки генерального директора Концерну РРТ.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.09.2016 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, якою надано дозвіл на відшукання та вилучення, окрім іншого, комп'ютерних (електронних) носіїв інформації, з'ємних накопичувальних пристроїв, оптичних носіїв інформації, системних комп'ютерних блоків, ноутбуків, планшетів, які могли використовуватись для виготовлення, пересилання та/або зберігання документації, пов'язаної з підготовкою, укладенням та/або виконанням договорів щодо розробки технічної документації із землеустрою, укладених Концерном РРТ на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; Жовтневий район Миколаївської області.

На підставі вищевказаної ухвали 03.10.2016 проведено обшук, в результаті якого, зокрема, виявлено та вилучено дискету (гнучкий магнітний диск) із написом «ІНФОРМАЦІЯ_1», дискету (гнучкий магнітний диск) із написом «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Оглядом дискети із написом«ІНФОРМАЦІЯ_1» детективом встановлено, що у її пам'яті містяться файли, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, зокрема: root\Зведений список Дачного містечка Word.doc, root\62514.IN4, root\62513.IN4, що містять координати земельних ділянок, розташованих у АДРЕСА_2.

Оглядом дискети із написом «ІНФОРМАЦІЯ_2», детективом встановлено, що у каталозі «АДРЕСА_2 кадастр» виявлено файли, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, зокрема: «Пояснювальна записка Word.doc», «ІНФОРМАЦІЯ_3», які містять інформацію щодо проектних робіт та юридичних документів по встановленню зовнішніх меж землекористування дачного містечка по вулиці Радистів у Деснянському районі м. Києва, що знаходиться на території АДРЕСА_2.

Таким чином, детектив робить висновок, що зазначені дискети, а саме інформація, яка на них міститься, пов'язана з підготовкою, укладенням та виконанням договорів щодо розробки технічної документації із землеустрою, укладених Концерном РРТ на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3. Відомості, що містяться у виявлених файлах, прямо стосуються обставин, що мають бути встановлені під час даного кримінального провадження, а саме обставин укладення та виконання договорів №38 від 11.06.2013, №55 від 11.09.2013 та №1840 від 25.12.2013 між Концерном РРТ та ТОВ «Ліга-Експерт» (у т.ч. щодо необхідності для Концерну РРТ у розробці технічної документації із землеустрою на зазначені земельні ділянки, реальності виконання відповідних робіт, рівня обізнаності службових осіб Концерну РРТ з наявністю перешкод для замовлення таких робіт тощо). Тобто, даний комп'ютер містить відомості, що можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, а тому, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України є речовим доказом.

Постановою детектива від 04.10.2016 зазначені дискети визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

В той же час, детектив обґрунтовуючи звернення до слідчого судді із цим клопотанням, зазначає про те, що в разі такого не звернення чи відмови у задоволенні клопотання, у нього виникне обов`язок таке майно повернути володільцю. Окремо як правову підставу звернення наводить п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України і просить слідчого суддю задовольнити клопотання.

Заслухавши детектива та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя з урахуванням думки детектива відповідно до ч.2 ст.172 КПК України проводить розгляд клопотання без повідомлення власника майна, та приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи має серед іншого містити відомості про конкретні речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Зміст резолютивної частини ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.09.2016 містить конкретний дозвіл на відшукання та вилучення комп'ютерних (електронних) носіїв інформації, з'ємних накопичувальних пристроїв, оптичних носіїв інформації, системних комп'ютерних блоків, ноутбуків, планшетів, які могли використовуватись для виготовлення, пересилання та/або зберігання документації, пов'язаної з підготовкою, укладенням та/або виконанням договорів щодо розробки технічної документації із землеустрою, укладених Концерном РРТ на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; Жовтневий район Миколаївської області під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно протоколу обшуку від 03.10.2016 детективом Токарем Є.А. виявлено та вилучено за вищезазначеною адресою на виконання вищезазначеної ухвали дискету (гнучкий магнітний диск) із написом «ІНФОРМАЦІЯ_1», дискету (гнучкий магнітний диск) із написом «ІНФОРМАЦІЯ_2».

В подальшому детектив під час огляду встановив, що ці дискети містять інформацію, яка має значення для даного кримінального провадження.

Вищенаведене дозволяє зробити висновок про те, що відбулося відшукання та вилучення того майна, дозвіл на відшукання та вилучення якого був наданий слідчим суддею.

За переконанням слідчого судді на таке майно не може вже бути розповсюджений режим «тимчасово вилученого майна», відтак останнє і не викликає необхідності протягом встановленого процесуальним законом часу - 48 годин після його вилучення - звертатися до слідчого судді із клопотанням про арешт майна під загрозою в разі такого «незвернення» обов`язково повернути таке майно власнику.

Так, згідно ч.7 ст.236 КПК України дійсно слідчий/детектив, прокурор має право під час обшуку тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Але зазначене стосується інших речей, які не входять до переліку, визначеному слідчим суддею в резолютивній частині про дозвіл на обшук приміщення.

Саме в такому разі, слідчий суддя наголошує, якщо такого майна немає в переліку резолютивної частини ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук приміщення, слідчий/детектив, прокурор повинен керуватися положеннями ст.ст.167-169, ч.5 ст.171 КПК України.

В той же час, судовим розглядом також встановлено, що постановою детектива від 04.10.2016 зазначені дискети визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, винесення такої постанови цілком узгоджується із вищенаведеними положеннями КПК України.

В той же час, згідно ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст.160-166, 170-174 КПК України.

Отже, на перший погляд визнання майна (речей, предметів, документі) речовими доказами може викликати питання, де таке майно зберігати: у слідчого/детектива, прокурора чи наприклад володільця такого майна). Але в даному випадку слід розуміти ч.1 ст.100 КПК України у змістовному аналізі із частиною 2 цієї ж статті, що такий речовий доказ по ч.1 ст.100 КПК України вилучається стороною кримінального провадження без рішення слідчого судді або на підставі такого рішення, наприклад, ухвали про дозвіл на обшук житла, але без зазначення в резолютивній частині такої ухвали дозволу на відшукання та вилучення такого майна про що наведено слідчим суддею вище.

Натомість, частиною 2 статті 100 КПК України чітко передбачено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, в даному випадку ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати його в себе в стані, придатному для використання.

Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному КМУ.

Слідчий суддя звертає увагу детектива на тому, що за встановлених обставин звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт вищезазначеного майна шляхом подачі його поштою саме протягом 48 годин після вилучення задля виключення необхідності в подальшому його повертати володільцю не є необхідним та виправданим, може свідчити про нераціональне використання робочого часу як органу досудового розслідування, так і суду/слідчого судді.

В п.1 ч.2 ст.170 КПК України дійсно зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому ч. 3 ст. 170 КПК України вказує на те, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, вищезазначене майно підпадає під критерії, визначені в ст.98 КПК України.

Проте, згідно ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 ст.170 КПК України, як то запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, детективом не зазначений спосіб арешту майна, що випиває із аналізу ч.4 ст.173 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити, що не тягне за собою обов`язку детектива повернути дискету (гнучкий магнітний диск) із написом «ІНФОРМАЦІЯ_1», дискету (гнучкий магнітний диск) із написом «ІНФОРМАЦІЯ_2» до нього ОСОБА_3, оскільки вони вилучені на підставі рішення слідчого судді і визнані речовим доказом, отже має зберігатися у сторони кримінального провадження в порядку та підставі ч.2 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.98, 100, 170-174 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Токаря Є.А. про арешт майна, - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її постановлення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було винесено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя В.С. Кицюк