Рішення № 62411437, 25.10.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2246/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 45 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування заявлених вимог вказував, що з 27.04.1991 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.03.2013 року шлюб був розірваний і з даного часу сторони спільного господарства не ведуть. В період шлюбу до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства у жовтні 1997 року за спільні кошти було придбано на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.1997 року - квартиру АДРЕСА_1, вартість якої становила 289 000 грн. Вважає, що дана квартира є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто його власністю і власністю його бувшої дружини.

Уточнивши свої позовні вимоги в заяві від 25.07.2016 року, просив суд виділити йому у власність 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, вартістю 192 250 грн., виділити ОСОБА_6 у власність 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 вартістю 192 250 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2016 року позов ОСОБА_7 задоволено. Ухвалено визнати право власності за ОСОБА_7 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Визнати право власності за ОСОБА_6 на ? частину квартири АДРЕСА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_7 відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія судів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 та визнаючи за ним право власності на ? частину спірної квартири, суд першої інстанції виходи із того, що АДРЕСА_3 була придбана ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за спільні кошти подружжя та є об»єктом спільної сумісної власності.

Колегія судів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.04.1991 року. Від спільного шлюбу мають доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження (а.с.33) та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 1-СР № 057422 (а.с. 32).

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.03.2013 року шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 (Масляєва) розірваний (а.с.9).

В період шлюбу, ОСОБА_6 відповідно до договору купівлі - продажу квартири від 01.10.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 3299 придбала квартиру АДРЕСА_4 (а.с.5).

Згідно висновку про вартість обєкта майна, а саме однокімнатну квартиру, загальною площею 35,0 м.кв., житлова площа 17,1 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_5, ринкова вартість обєкта оцінки визначена оцінювачем в розмірі 384 500 грн.( а.с. 53-62).

Враховуючи, що спірне майно було придбане в 1997 році, тобто до набрання чинності Сімейним кодексом України, дані правовідносини щодо визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя регулюються Кодексом про шлюб та сім»ю України 1969 року.

Відповідно до ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожен із подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном. Подружжя користуються рівними правами на майно і у тому випадку, якщо один із них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або по інших поважних причинах не мав самостійного заробітку.

Ст. 24 КпШС України передбачала, що майно, яке належить кожному із подружжя до укладення шлюбу, а також отримане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, є власністю кожного із них.

Із матеріалів справи, а саме із договору купівлі-продажу вбачається, що квартира АДРЕСА_6 Т.Ф. була придбана 01.10.1997 року у ОСОБА_8 за 8 297 гривень.

Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Драбівської державної нотаріальної контори 22.грудня 1987 року ОСОБА_9 належний їй будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в смт. Драбів, вул.. Шевченка, 47/1 заповіла відповідачці по даній справі ОСОБА_6 /дівоче прізвище Масляєвій / Т.Ф. /а.с. 24/.

Вказаний будинок із надвірними спорудами ОСОБА_6 успадкувала в 1994 році, після смерті ОСОБА_9, яка померла 05.12.1994 року.

Із матеріалів справи вбачається, що в серпні 1997 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 була досягнута домовленість про продаж будинку № 47/1 по вул.. Шевченка в смт. Драбів та ОСОБА_6 отримала до укладення договору купівлі-продажу будинку кошти в сумі 4500 дол. США /а.с. 30-31/.

Договір купівлі-продажу будинку № 47/1 по вул.. Шевченка в смт. Драбів між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 був укладений 15.10.1997 року. Продаж спадкового будинку ОСОБА_6 було вчинено за 9500 гривень.

Спірна квартиру АДРЕСА_2 (а.с.5) була придбана ОСОБА_6 за 8297 гривень.

В ході розгляду справи судом першої інстанції позивач не заперечував, що кошти від продажу будинку, отриманого в спадщину ОСОБА_6 витратила на придбання спірної квартири. ОСОБА_7 вказував, що для придбання спірної квартири він також вніс кошти за проданий свій автомобіль. Однак докази даної обставини в матеріалах справи відсутні.

В ході розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_7 пояснив, що отримані від продажу спадкового будинку кошти ОСОБА_6 частково внесла на придбання квартири. Інша частина коштів була витрачена на переїзд та інші витрати. Також вказав, що він для придбання квартири доклав належні йому кошти, однак до якої суми і яку суму доклав вказати не зміг, яка сума від отриманих за спадковий будинок коштів була внесена позивачкою на придбання спірної квартири, а яка витрачена на інші цілі також вказати не зміг.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Із матеріалів справи вбачається. що спірна квартира була придбана ОСОБА_6 в період шлюбу з ОСОБА_7

Однак, оскільки позивач доказів того, що спірна квартира була придбана за спільні кошти подружжя в ході розгляду справи суду не надав, а із матеріалів справи вбачається, що вона була придбана за кошти отримані ОСОБА_6 від продажу отриманого в спадщину будинку в смт. Драбів, колегія суддів вважає, що підстави для визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя відсутні.

Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження позивача про те, що вартість проданого ОСОБА_6 спадкового будинку складала 500 дол. США, оскільки відповідно до договору купівлі - продажу будинку № 47/1 по вул.. Шевченка в смт. Драбів від 15.10.1997 року він був проданий за 9500 гривень і дана сума ОСОБА_7 не заперечується. Факт придбання квартири АДРЕСА_2 саме за 8297 гривень позивач не також заперечує.

Колегія суддів також критично оцінює твердження позивача про те, що кошти від продажу успадкованого будинку позивачкою були отримані після укладення договору купівлі-продажу квартири, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи розписками ОСОБА_10 та ОСОБА_6 /а.с. 30-31/ та суперечать його ж поясненням даним в ході розгляду справи судом першої інстанції та апеляційним судом про те, що кошти отримані від покупця будинку в смт. Драбів були використані ОСОБА_6 на придбання квартири, і до цієї суми він також доклав частину коштів які належали йому від продажу автомобіля.

Із матеріалів справи вбачається, що спірна квартира була придбана позивачкою за кошти в сумі 8297 гривень, а тому позиція позивача, що вартість придбаної квартир в жовтні 1997 року становила 289 000 гривень є такою, що суперечить матеріалам справи

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, та інше.

Оскільки судом першої інстанції в ході розгляду справи були неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи, суд вважав встановленими обставини, які не були доведені в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що висновок суду про задоволення позовних вимог є таким, що не відповідає обставинам справи, а тому оскаржуване рішення відповідно до положень ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким ОСОБА_7 в позові до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 4229 гривень 50 копійок.

Рішення набирає законної сили одразу після його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :