Ухвала суду № 62405547, 01.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р.Справа № 641/7311/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.09.2016р. по справі № 641/7311/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просила:

- визнати протиправним рішення відповідача від 04.08.2016 р. щодо виключення з розрахунку при донарахуванні ( перерахунку ) пенсії позивачу суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати , грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків згідно постанови КМУ від 24.02.2003 р. №212;

- визнати протиправним рішення відповідача від 04.08.2016 р. щодо відмови позивачеві в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 р. у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно- правових актів»;

- зобов'язати відповідача провести ОСОБА_1, донарахування (перерахунок) пенсії державного службовця з 01.11.2013 р., включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків згідно постанови КМУ від 24.02.2003 р. № 212, всього на суму 25482 грн.57 коп. згідно довідки від 31.10.2013 р. № 24, яку видано Департаментом освіти Харківської міської ради із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її виходу на пенсію ( 80 % ) та виплатити її у повному обсязі;

- зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця з 01.12.2015 р. у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р, № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на підставі Довідки від 13.07.2016 № 24, яку видано Департаментом освіти Харківської міської ради, з включенням до складових заробітної плати усіх складових заробітної плати згідно Довідки, а також врахувати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати , грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків згідно постанови КМУ від 24.02.2003 р. № 212, всього на суму 25482 грн.57 коп. із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її виходу на пенсію ( 80 % ) та виплатити її у повному обсязі.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.09.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 04.08.2016 р. щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити з 29.02.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 24 від 31.10.2013 року, врахувавши при цьому суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та грошової винагороди державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, зі збереженням відсотку нарахування пенсії на момент її призначення у розмірі 80 % та здійснити відповідні виплати з урахуванням вже проведених виплат.

В решті позову відмовлено.

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити певні дії за період з 01.11.2013 року по 28.02.2016 року залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: Конституції України, ст.. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 від 02.03.2015 року, ст. ст. 2, 5, 8 КАС України та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Виходячи з приписів абз. 4 ч.8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що позивач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині залишення позовних вимог за період з 01.11.2013 по 28.02.2016 року без розгляду та відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з 01.10.2010 року на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова та отримує пенсію як державний службовець.

02.08.2016 р. позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова із заявою про проведення перерахунку пенсії державному службовцю у зв'язку з підвищенням з 01 грудня 2015 року посадових окладів, додавши до заяви довідку Департаменту освіти Харківської міської ради про заробітну плату непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких призначено (перераховано) пенсію від 13.07.2016 р. № 24.

Рішенням від 04.08.2016 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення особам, яким пенсії призначалися відповідно до Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду за період з 01.11.2013 року по 28.02.2016 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений ст. 99 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондують нормам ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порушення прав позивача відбувалося періодично кожного місяця, а тому, отримавши пенсію в неналежному розмірі, у нього було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однак позивачем не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01.11.2013 року по 28.02.2016 року.

Посилання позивача на приписи ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки з аналізу положень зазначеної статті вбачається, що вони стосуються сум пенсій, які були нараховані, однак не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, а позивачу пенсія з урахуванням усіх складових заробітної плати, нарахована не були.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.11.2013 року по 28.02.2016 року, згідно приписів ст. 100 КАС України

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У відповідності до статті 37-1 Закону України Про державну службу ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 2010 року .

До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване зазначеними нормами Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року № 3723-XII.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VIII.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року, яка набрала чинність з 01.05.2016р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, з 01.05.2016р. Законом України Про державну службу від 10.12.2015 року, по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи приписи ст.90 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року та Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року, з 01.05.2016р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Позивач 02.08.2016 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів на підставі довідки Департаменту освіти Харківської міської ради про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям від 13.07.2016 р. № 24.

Рішенням від 04.08.2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії.

Отже, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016р., відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо звуження змісту та обсягу прав позивача щодо пенсійного забезпечення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З набуттям чинності з 01.05.2016 року Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, відповідач діяв у відповідності до ст. 90 Закону України Про державну службу.

Також колегія суддів зазначає, що наведені вище зміни до законодавства внесені зазначеними Законами не конституційними не визнані. Розмір пенсії, яку отримувала позивачка не зменшувався, а на момент звернення за перерахунком норми щодо здійснення перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати не існувало.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.09.2016р. по справі № 641/7311/16-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.