Ухвала суду № 62405516, 26.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 р.Справа № 537/2608/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача - ОСОБА_1

представника прокуратури - Бояринова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 30.08.2016р. по справі № 537/2608/16-а

за позовом ОСОБА_3

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області , Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області

про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №47954554 та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 30.08.2016 частково задоволено позов ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (далі - відповідач-1, УДВС ГУЮ у Полтавській обл.), Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКСУ у Полтавській обл.) про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №47954554 та стягнення моральної шкоди.

Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло М.М. від 26.04.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП № 47954554 з виконання виконавчого листа № 537/3700/14-а, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука 15.06.2015.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 30.08.2016 в цій частині та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що неодноразовими незаконними діями відповідача по закінченню виконавчого провадження ВП № 47954554 без фактичної виплати належних йому до отримання грошових сум пенсії йому було завдано значної моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях у зв'язку з позбавленням права власності на вказані доплати, чим було принижено його честь як особи, яка втратила здоров'я у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що наданий позивачем висновок психолого-психіатрічного, медичного дослідження є висновком судової експертизи, натомість наданий позивачем висновок є джерелом доказування і має бути оцінений як письмовий доказ.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягав на законності судового рішення в цій частині та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 КАС України справа розглянута без участі позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській обл. перебував виконавчий лист № 537/3700/14-а, виданий 15.06.2015 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської обл. провести перерахунок та виплату ОСОБА_3, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії І, інваліду ІІ групи щомісячної державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю , в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком , за період з 08.01.2014 року по 02.08.2014 року включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( ВП № 47954554).

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській обл. Лукмасло М.М. винесена постанова від 26.04.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП № 47954554 з примусового виконання виконавчого листа № 537/3700/14-а на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження". У постанові про закінчення виконавчого провадження зазначено, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" було вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення.

З світлокопій матеріалів виконавчого провадження ВП № 47954554 слідує, що виконавче провадження відкрито 25.06.2015 згідно виконавчого листа № 537/3700/14-а.

Під час виконавчого провадження постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській обл. Дрібною Ю.А. від 24.09.2015 було закінчено виконавче провадження у зв'язку з наявністю у боржника поважних причин невиконання судового рішення внаслідок відсутності коштів (відповідного фінансового ресурсу бюджету ) з посиланням на п.11 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської обл. від 17.11.2015 була визнана незаконною та скасована постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській обл. Дрібної Ю.А. від 24.09.2015 про закінчення виконавчого провадження № 47954554 з виконання виконавчого листа № 537/3700/14-, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської обл. 15.06.2015.

На підставі вищезазначеної постанови головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській обл. Дрібною Ю.А. 15.12.2015 була винесена постанова про відновлення виконавчого провадження ВП № 47954554.

В подальшому під час виконавчого провадження державним виконавцем 19.01.2016 та 26.04.2016 винесено дві постанови про накладення штрафу на боржника - Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської обл. за невиконання рішення суду; направлено 26.04.2016 подання до ГУ НП в Полтавській обл. для вирішення питання про притягнення до відповідальності за ст. 382 Кримінального кодексу України посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської обл. за невиконання рішення суду та 26.04.2016 закрито виконавче провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом статей 23 та 1167 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок душевних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.п.2 ч.3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 3,4,5 постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Виходячи з вищенаведених норм матеріального права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки докази на підтвердження завдання відповідачем позивачу моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях в зв'язку з позбавленням права власності на вказані доплати, чим принижено честь особи, яка втратила здоров'я у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, втрати нормальних життєвих зв'язків та потреби додаткових зусиль для організації свого життя , в матеріалах справи відсутні та не надані відповідні докази позивачем ні під час судового розгляду в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду даної справи.

Висновок психолого-психіатричного, медичного дослідження моральної шкоди та еквіваленту її відшкодування на який посилається позивач, як на письмовий доказ завданої моральної шкоди, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки сам по собі даний висновок не є доказом завдання моральної шкоди позивачу діями, рішеннями відповідача.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду України від 11.09.2013 по справі №6-48цс13, як на обов'язковість застосування судом відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки висновок Верховного Суду України по зазначеній справі зроблений по справі не у подібних правовідносинах.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 30 серпня 2016 року по справі № 537/2608/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Спаскін О.А. Сіренко О.І. Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2016 р.