Постанова № 62405395, 27.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3014/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теміс СМТ» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теміс СМТ» (надалі за текстом - «ТОВ «Теміс СМТ») звернулось до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування наказу державної Головного управління ДФС у м. Києві № 539 від 15.02.2016 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 лютого 2015 р. старшим слідчим з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві винесено постанову «Про призначення позапланової документальної перевірки».

Цим процесуальним документом призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Теміс СМТ» по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Мікас Плюс», ТОВ «Сетмаркет» за 2012-2014 р., проведення якої доручено ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

15 лютого 2016 р. начальником Головного управління ДФС у м. Києві на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») видано наказ № 539 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Теміс СМТ».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що: слідчий не наділений повноваження щодо призначення перевірок, Головне управління ДФС у м. Києві не є компетентним органом щодо проведення цієї перевірки, а сам наказ видано у період дії мораторію на проведення перевірок.

На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування судом обставин справи та неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 4 частини 2 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України передбачалось, що слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

15.07.2015 р. набули чинності зміни, внесенні до названого кодексу Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII.

За змістом цих змін із повноважень слідчого виключено призначення ревізій та перевірок.

Водночас, згідно частини 7 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Таким чином, оскільки постанова слідчого про проведення перевірки була прийнята до внесення зазначених змін, вона підлягала виконанню відповідним контролюючим органом.

Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що Головне управління ДФС у м. Києві не було компетентним щодо прийняття спірного наказу, оскільки постанова слідчого була адресована ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Наказом № 620 від 18.08.2015 р. затверджено впровадження Концепції «Офісу аудиту ГУ ДФС у м. Києві» за змістом якої організацію проведення документальних перевірок юридичних осіб покладено на відповідача.

Цей внутрішній нормативний акт був чинним на момент прийняття спірного наказу, а відтак підлягав застосуванню.

Окружний адміністративний суд також помилково послався на те, що відповідно до пункту 3 Розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Наведеною нормою чітко передбачено, що перевірки суб'єктів господарювання можуть здійснюватись згідно з вимогами кримінального процесуального законодавства.

При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13 серпня 2014 р. № 408 установлено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя І.Л.Желтобрюх

суддя Я.С.Мамчур

Постанова складена в повному обсязі 01 листопада 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.