Ухвала суду № 62405257, 27.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9523/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ТУТКОВСЬКИЙ» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «ТУТКОВСЬКИЙ» (надалі за текстом - «ПАТ «ТУТКОВСЬКИЙ») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0642615141 від 05.04.2016 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 495 007 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0652615141 від 05.04.2016 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 849 342 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.01.2016 р. по 12.03.2016 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ПАТ «ТУТКОВСЬКИЙ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 25/26-15-14-01-04/1431334 від 18.03.2016 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 14, 135, 138, 139, 181, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), внаслідок чого занижено податок на прибуток на 396 006 грн. та занижено податок на додану вартість на 647 474 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору № 115/12-2014 від 26.11.2014 р. ТОВ «Моноліт-Тач» зобов'язалось здійснити поставку товару на загальну суму 591 085 грн. 45 коп., у т.ч. 98 514 грн. 24 коп. ПДВ, а позивач - прийняти і оплатити його.

На підставі договору № 89-1/2-2014 від 20.02.2014 р. ПАТ «ТУТКОВСЬКИЙ» придбало у ТОВ «Спецконсалт» продукцію на суму 209 131 грн. 20 коп., у тому числі 34 855 грн. 20 коп. ПДВ.

Згідно договору № 92-1/03-2014 від 20.03.2014 р., видаткових та податкових накладних, позивач на умовах купівлі-продажу отримав від ПП «Стрікс» фотопомножувач, лічильник, блоки кутомірного модуля, п'єзокерамічні кульки, кристали на суму 506 028 грн., у т.ч. 84 338 грн. ПДВ.

За даними договору № 86/01-2014 від 15.01.2014 р. ПАТ «ТУТУКРОВСЬКИЙ» придбало у ПП «Сіті-М Торг» фотопомножувач, лічильник, блок кутомірного модуля, керамічний кожух вартістю 390 948 грн., у т.ч. 65 158 грн. ПДВ.

На виконання договору № 99/06-2014 від 05.06.2014 р. ТОВ «Омега Трейдінг Груп» здійснило поставку позивачеві продукції на суму 1 042 219 грн. 20 коп., у т.ч. 173 703 грн. ПДВ.

За умовами договору від 01.04.2014 р. ПП «ВКФ «Авента» зобов'язалось здійснити комплекс ремонтних та будівельних робіт на об'єкті ПАТ «ТУТКОВСЬКИЙ» вартістю 198 684 грн., у т.ч. 33 114 грн. ПДВ.

Відповідно до договору № 98/05-2014 від 05.10.2014 р., актів приймання виконаних робіт ТОВ «Фірма «Глобал Ресурс» виконало для позивача ремонтні та будівельні роботи на суму 625 091 грн. 60 коп., у т.ч. 104 181 грн. 93 коп. ПДВ.

Згідно договору № 82-2/12-2013 від 16.12.2013 р. ПП «ТК «Асторія» взяло на себе зобов'язання з виконання ремонтних та будівельних робіт вартістю 158 820 грн., у т.ч. 26 470 грн. ПДВ.

Договором № 89/02-2014 від 05.02.2014 р. передбачено виконання ПП «Київбудтранс-Сервіс» комплексу ремонтних та будівельних робіт на об'єкті позивача вартістю 162 840 грн., у т.ч. 27 140 грн. ПДВ.

Розрахунки за договорами позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми відобразив у складі витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, за умовами договорів, укладених з ТОВ «Моноліт-Тач», ТОВ «Спецконсалт», доставка товарів здійснювалась покупцем. На підтвердження цього факту позивачем надано копії подорожніх листів службового легкового автомобіля. Однак у цих листах зазначено тільки вулицю, звідки поставлявся товар. Таким чином, відсутність номеру будинку унеможливлює визначити місце поставки. При цьому, подорожні листи на транспортування придбаного у ПП «Стрікс», ПП «Сіті-М Торг», ТОВ «Омега Трейдінг Груп» товару до перевірки не надано.

Крім того, ТОВ «Моноліт-Тач», ТОВ «Спецконсалт», ПП «Стрікс», ПП «Сіті-М Торг», ТОВ «Омега Трейдінг Груп» відсутні за місцезнаходженням, у зв'язку з чим Головне управління ДФС у м. Києві не має можливості провести зустрічну звірку, подана цими підприємствами звітність не дає змоги встановити походження придбаних позивачем товарів.

Також, у ТОВ «ВКФ «Авента», ТОВ «Фірма «Глобал Ресурс», ПП «ТК «Асторія», ПП «Київбудтранс-Сервіс» відсутні транспорт, устаткування та достатня кількість працівників для виконання ремонтних робіт за договорами, а у ТОВ «ВКФ «Авента», ПП «ТК «Асторія» відсутні дозвільні документи на виконання будівельних робіт.

На думку відповідача наведене свідчить про те, що надані ПАТ «ТУТКОВСЬКИЙ» первинні документи не підтверджують факти поставки товарів та виконання робіт.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0642615141 від 05.04.2016 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 495 007 грн., у тому числі 396 006 грн. за основним платежем та 99 001 грн. за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0652615141 від 05.04.2016 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 849 342 грн., у тому числі 647 474 грн. за основним платежем та 161 868 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 ПК України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів, специфікацій, договірних цін, локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, ліцензій на право провадження господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видаткових накладних, належним чином зареєстрованих податкових накладних, подорожніх листів, платіжних доручень, банківських виписок, лімітних карток, карток рахунків про зміну у структурі активів і зобов'язань товариства, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Моноліт-Тач» , ТОВ «Спецконсалт», ПП «Стрікс», ПП «Сіті-М Торг», ТОВ «Омега Трейдінг Груп», ПП «ВКФ «Авента», ТОВ «Фірма «Глобал Ресурс», ПП «ТК «Асторія», ПП «Київбудтранс-Сервіс» виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, у ПАТ «ТУТКОВСЬКИЙ» наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з названими підприємствами.

Твердження відповідача про те, що у наданих подорожніх листах службового легкового автомобіля відсутні відомості про номери будинків, звідки поставлявся товар, обґрунтовано не взято судом до уваги.

Окремі недоліки в оформленні первинних документів не можуть бути підставою для позбавлення платника податків права на формування витрат та податкового кредиту.

Так само і відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Помилковим є посилання Головного управління ДФС у м. Києві на те, що у ТОВ «ВКФ «Авента», ПП «ТК «Асторія» відсутні необхідні ліцензії, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ці підприємства виконували роботи які не потребують спеціальних дозволів.

Судом першої інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування витрат та податкового кредиту. Натомість встановлено, що контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Водночас, у цій справі відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на викладене судова колегія не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 01 листопада 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Мельничук В.П.