Ухвала суду № 62404912, 01.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 листопада 2016 року м. Київ № 826/16906/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіабудсервіс»

про

стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіабудсервіс» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 262 085,81 грн.

Згідно з п.п.3, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 частини 1 статті 183-2 КАС України передбачено, що суд розглядає в порядку скороченого провадження справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. За змістом частин 4, 5, 1 статті 99 КАС України цей строк складає один місяць з моменту, коли особа отримала відповідне рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого з нього можуть бути стягнуті кошти.

Пунктом 7 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що суд повертає позовну заяву позивачу, якщо позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, подано суб’єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого статтею 99 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Водночас, згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно із визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Дані положення кореспондуються з твердженнями зазначеними п.5 розділу 3 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 (надалі – Порядок №1204).

Також, положення абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України кореспондуються з твердженнями зазначеними п.4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №576 (далі по тексту – Порядок №576).

Згідно п.2 розділу 3 Порядку №1204 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.4.6 Порядку №576, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Разом з тим, податковим органом до позовної заяви не додано належний доказ направлення податкової вимоги №10368-17 від 06.07.2016 року та податкових повідомлень-рішень №0007841205 від 24.05.2016 року, №0027141205 від 22.08.2016 року, №0011701201 від 08.06.2016 року – надане поштовою службою повідомлення про вручення рекомендованого відправлення із зазначенням дати вручення повноважній особі платника податків або із наведенням причин невручення, що передбачено Податковим кодексом України, Порядком №1204 та Порядком №576.

Крім того, в порушення ч.2 ст.106 КАС України позивачем не надано суду копії податкового повідомлення-рішення №0011701201 від 08.06.2016 року, на яке контролюючий орган у розрахунку заборгованості посилається як на підставу виникнення боргу.

Також, суд звертає увагу на те,що у прохальній частині позовної заяви викладено вимогу про стягнення суми боргу у розмірі з податку на додану вартість – 260 547,56 грн. та з податку на прибуток – 1 538,25 грн., в той час коли з доданих до справи документів, зокрема з розрахунку заборгованість вбачається, що сума боргу з податку на додану вартість складає 259 009,31 грн.

Отже, позивачу необхідно надати виправлену позовну заяву або заяву про уточнення суми позовних вимог, з доказами направлення відповідних документів відповідачу.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі – Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року у місячному розмірі 1 378,00 гривень.

Даний позов містить одну вимогу майнового характеру.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 3 931,29 грн. за вимогу майнового характеру.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано.

Крім того, всупереч вимогам частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано актуальний (станом на час звернення до суду) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців із зазначенням адреси відповідача, що унеможливлює дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановлення дієздатності відповідача та адреси платника податків для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Відсутність наведених доказів створює перешкоди для вирішення питання щодо дотримання позивачем порядку звернення до суду у строк визначений законодавством, а також щодо відкриття скороченого провадження відповідно до вимог ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи подано адміністративний позов після закінчення строку на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у повному обсязі (р/р 31218206784007, код банку 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ в місті Києві, код за ЄДРПОУ 38004897, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач: УДКСУ у Печерському районі); податкової вимоги №10368-17 від 06.07.2016 року та податкових повідомлень-рішень №0007841205 від 24.05.2016 року, №0027141205 від 22.08.2016 року, №0011701201 від 08.06.2016 року; копії податкового повідомлення-рішення №0011701201 від 08.06.2016 року; виправленої позовної заяви або заяви про уточнення суми позовних вимог, з доказами направлення відповідних документів відповідачу; актуального (станом на час звернення до суду) витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіабудсервіс».

Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук