ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/8507/16
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Борисенко І.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінат «Ювілейний» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування наказу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінат «Ювілейний» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінат «Ювілейний» (далі - позивач, ТОВ м'ясокомбінат «Ювілейний») звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати наказ Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, ДПІ) від 09.10.2015 року № 215 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення судів обґрунтовано висновком про законність оскаржуваного наказу з огляду на те, що предмет призначеної перевірки не є тотожним тим, які були охоплені перевірками зазначеними в актах від 11.04.2013 року, від 08.04.2014 року та від 07.05.2015 року, навіть враховуючи, що період, за який призначено провести перевірку, вже охоплювався попередніми перевірками.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що протягом 2012 - 2015 років відповідачем вже були проведенні планові виїзні документальні перевірки, в тому числі і з питань правильності нарахування та своєчасності плати за землю.
Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
Посадовими особами відповідача, керуючись пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), 09.10.2015 року прийнято наказ № 215 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ювілейний», з якого вбачається, що підставою для проведення перевірки є невідповідність задекларованих сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та ненадання пояснень та їх документального підтвердження на лист Державної податкової інспекції від 10.09.2015 року № 3604/10/04-04-17-15-02-32.
Судами також встановлено, що позивачем не було надано інформації на вказаний запит контролюючого органу.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано ст. 78 Податкового кодексу України, а особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст. 79 Податкового кодексу України.
Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
А відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється в разі коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Відповідно до п. 4 ст. 7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.
Таким чином, визначальним для встановлення правомірності винесення оскаржуваного наказу є дотримання відповідачем порядку дій передбаченого ПК України.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що передумовою призначення перевірки є надсилання платнику податків контролюючим органом письмового запиту і у разі ненадання пояснення та їх документального підтвердження контролюючий орган має право призначити відповідну перевірку.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх зазначили, що позивачем не було надано інформації на запит контролюючого органу від 10.09.2015 року № 3604/10/04-04-17-15-02-32.
В той же час, судами попередніх інстанцій не було встановлено коли вищезазначений запит було отримано позивачем та коли почався перебіг десятиденного строку для надання відповіді на такий з огляду на вимоги пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Також, судам попередніх інстанцій необхідно з'ясувати яким чином зазначений запит було вручено позивачу, з дотриманням чи порушенням вимог абз. 15 п. 73.3 ст. 73 ПК України.
Крім того, судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено сам запит податкового органу від 10.09.2015 року № 3604/10/04-04-17-15-02-32, оскільки не встановлено чи такий відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що предметом призначеної перевірки (відповідність задекларованих сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України за період з 01.09.2012 року по 31.03.2014 року), згідно оскаржуваного наказу від 09.10.2015 року, не є тотожним тим, що були охоплені перевірками, результати яких оформлені актами від 11.04.2013 року № 374/222/24615640, від 08.04.2014 року № 206/220/24615640 та від 07.05.2015 року № 252/22-01/24615640. В той же час, судовими інстанціями не спростовано доводів позивача про те, що перевірки оформлені зазначеними актами носили комплексний характер та включали перевірку відомостей щодо відповідності задекларованих сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінат «Ювілейний» задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі № 804/15064/15 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: І.Я. Олендер
І.В. Борисенко
Ю.І. Цвіркун
Судове рішення № 62404572, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 27.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/15064/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: