Постанова № 62404296, 02.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Справа: № 700/645/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Добриднюк Н.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі - відповідач) про:

- визнання незаконною відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з моменту звернення.

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову, так як, на думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у 22.03.2016 р. позивач досяг 55 річного віку та станом на липень 2016 року мав загальний стаж роботи понад 25 років.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача в період з 1990 року по 2003 рік він працював у КСГП «Авангард», правонаступником якого є ТОВ «Злагода».

Такі відомості також підтверджуються архівною довідкою від 02.02.2016 р. № 27.

Архівними довідками від 04.02.2016 р. № 25 та № 26 підтверджується розмір заробітної плати, отримуваної позивачем у вказаний період часу та кількість відпрацьованих ним людино-днів.

Рішенням Комісії при ГУ ПФУ в Черкаській області від 24.02.2016 р. № 4 було підтверджено стаж роботи позивача на посаді електрозварювальника з 18.06.1990 р. по 21.08.1992 р., що враховується до пільгового стажу за Списком № 2, та відмовлено у визнанні стажу за інший період у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих проведення атестації робочого місця позивача.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 16 червня 2016 року у справі № 700/455/16-ц, яке набрало законної сили, встановлено факт роботи позивача у період з 02.02.2000 р. по 01.03.2003 р. на посаді електрозварювальника в ТОВ «Злагода».

19.07.2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою № 181 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 28.07.2016 р. № 4983/08 позивача було повідомлено про відмову в задоволенні його вимог у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих проведення атестації його робочого місця та з посиланням на вищезазначене рішення Комісії від 24.02.2016 р. № 4.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пільгової пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що трудовий стаж позивача на роботі, яка надає право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджується записами в його трудовій книжці, відповідними первинними документами та судовим рішенням.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ), Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 (далі - Порядок № 383), Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (далі - Порядок № 442), Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У п. 4.5 Порядку № 383 передбачено, що якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Відповідно Порядку № 442 та Методичних рекомендацій основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Згідно з Порядком № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ є одночасна сукупність таких обставин: 1) встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що вказані у Списку № 2; 2) документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

При цьому, слід враховувати, що документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження хоча б однієї з вищезазначених обставин, зокрема атестації робочого місця, зумовлює відсутність в особи права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 17 березня 2015 року у справі № 51-585а14, від 12 квітня 2016 року у справі № 477/2598/14-а.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що ані жодними первинними документами (трудовою книжкою, архівними довідками), ані рішенням Лисянського районного суду від 16 червня 2016 року у справі №700/455/16-ц не підтверджується факт проведення атестації робочого місця позивача за період з 1992 року по 2003 рік та її результати.

Більш того, у жодному з вказаних документів не зазначено, що посада, на якій працював позивач (виконувана ним робота) надає йому право на призначення пільгової пенсії.

Також апеляційний суд зазначає, що у відповідності до листа Звенигородського ОУПФУ від 28.07.2016 р. рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах засновано на рішенні Комісії УПФУ, якою було перевірено наявність у позивача пільгового стажу для призначення пенсії за п. «б» ст.13 Закону №1788-ХІІ та встановлено, що проведення атестація його робочого місця за період з 22.08.1992 р. по 01.03.2003 р. не підтверджується, а тому й відсутні підстави для зарахування цього періоду роботи позивача у пільговий трудовий стаж /Т. а.с.8/. Таке рішення Комісії позивачем у межах даної адміністративної справи не оскаржується, ніким не скасовано та є чинним.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для зарахування трудового стажу позивача за період з 22.08.1992 р. по 01.03.2003 р. до такого, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах та, відповідно, для призначення йому пенсії на підставі п. «б» ст.13 Закону № 1788-ХІІ, а отже, його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини даної справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області задовольнити, а постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - задовольнити.

Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 02 листопада 2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.