Ухвала суду № 62404263, 01.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1403/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в м. Києві, Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України, треті особи - Головне управління Національної поліції у м. Києві, Національна поліція України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в місті Києві та Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Національної поліції в місті Києві та Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення (висновок) відповідача - 1 від 07 грудня 2015 року про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність та визнання протиправним та скасування рішення відповідача - 2 від 28 грудня 2015 про відхилення скарги ОСОБА_3 на рішення (висновок) відповідача - 1 від 07 грудня 2015 про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року даний адміністративний позов - задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Київській області, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з 07 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах Національної поліції України на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві, має спеціальне звання «майор поліції».

07 грудня 2015 року за результатами проходження атестації Атестаційною комісією №3 Головного управління Національної поліції у місті Києві прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_4 займаній посаді, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач подав до Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України скаргу.

За результатами розгляду скарги, Апеляційною атестаційною комісією північного регіону Національної поліції України 28 грудня 2015 року прийнято рішення про відхилення скарги ОСОБА_3 на рішення (висновок) Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в місті Києві від 07 грудня 2015 року про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

В подальшому, наказом ГУ Національної поліції у м. Києві №156 о/с від 22 лютого 2016 року позивача відповідно до статті 71 Закону України «Про національну поліцію» та згідно Указу Президента України від 09 грудня 2015 року № 691/2015 «Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях» відряджено до Міністерства внутрішніх справ із залишенням на службі в поліції, звільнивши з посади заступника начальника слідчого управління, з 22 лютого 2016 року.

Не погоджуючись із висновками Атестаційної комісії та Апеляційної атестаційної комісії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII, яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною першою статті 48 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

При цьому, статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначено порядок атестування поліцейських.

Так, частиною першою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція "Про порядок проведення атестування поліцейських", затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465, зокрема її пункт 3 розділу І.

Відповідно до ч.3 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Згідно ч.5 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Крім того, правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Закону України «Про професійний розвиток» № 4312-VI.

Так, згідно вимог статті 1 Закону № 4312-VI атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 12 Закону № 4312-VI атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 статті 13 названого Закону передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

Так, позивач пропрацював на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві місяць, питання про призначення його на вищу посаду або переведення на нижчу посаду або притягнення його до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалося.

Таким чином, рішення про призначення атестації працівника через місяць після прийняття його на роботу (службу у поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення позивача на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є незаконним.

Відповідно до пунктів 9, 10 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Отже, наведені норми Закону України "Про Національну поліцію" вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Так, позивач прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою, при цьому такий наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.

Водночас, ч.1 статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Однак, ГУ Національної поліції в м. Києві не доведено, що позивача призначено тимчасово, а строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.

ГУ Національної поліції в м. Києві зазначає про те, що атестування ОСОБА_3 було також проведено у порядку атестації усіх поліцейських ГУ Національної поліції в м. Києві з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає ч.1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Однак, наведені підстави для призначення атестування суд оцінює критично, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у ч.2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Закон України "Про Національну поліцію" не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених ч.2 статті 57 вказаного Закону.

Закріплену у ч.1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" мету атестування відповідач необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Разом з тим, досліджуючи наявність підстав для прийняття Атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в м. Києві рішення про невідповідності позивача займаній посаді та наказ Головного управління Національної поліції в м. Києві щодо звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає наступне.

На виконання вимог статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 затверджено Інструкцію про проведення атестування поліцейських, яка визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри (далі - Інструкція №1465).

При цьому, пунктами 7, 8, 9 Розділу ІV «Порядок організації, підготовки, проведення атестування» Інструкції №1465 визначено, що керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до пунктів 10-13 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять тестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Пункт 15 Розділу ІV Інструкції №1465 встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до п. 16 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно правил, встановлених пунктами 17-20 Розділу ІV Інструкції №1465, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймається, якщо за нього проголосувала більшість від її складу.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Так, на виконання вищевказаного наказу ГУ НП у місті Києві щодо позивача ГУ НП у місті Києві складено атестаційний лист, згідно якого, за висновком прямого керівника, ОСОБА_3 займаній посаді відповідає.

За результатами тестування на знання законодавчої бази та загальних здібностей та навичок ОСОБА_3 набрав 37 балів на загальні навички та 37 балів на професійні знання. Тобто, пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції.

Однак, з урахуванням дослідження атестаційного листа, проведення співбесіди Атестаційна комісія Головного управління Національної поліції в м. Києві зробила висновок про невідповідність позивача займаній посаді.

Водночас, протокол Атестаційної комісії ГУ НП в м. Києві не містить мотивів, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення, зокрема, посилань на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про несумісність особи позивача посаді, яку він займає.

В той же час, суд звертає увагу на те, що атестаційний лист не містить негативної інформації стосовно особи ОСОБА_3

Більш того, в даному атестаційному листі зазначено, що ОСОБА_3 за період служби зарекомендував себе дисциплінованим працівником, принциповим у вирішенні службових питань. Добре знає чинне законодавство і нормативні акти, що регламентують діяльність поліції та вміло керується ними у повсякденній службовій діяльності.

Отже, вказані матеріали не дають підстав для висновку, що позивач має незадовільні показники з критеріїв, встановлених Розділом ІV Інструкції №1465, а саме, що позивач неналежним чином виконує свої посадові обов'язки, має низькі результати службової діяльності, недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей, незадовільну фізичну підготовку.

Однак, атестаційною комісією не були враховані атестаційний лист, послужний список позивача, показники службової діяльності, навички позивача.

В той же час, що стосується ж підстав для прийняття рішення Атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в м. Києві, яке зазначено в протоколі засідання та в атестаційному листі, то суд позбавлений можливості перевірити його на відповідність фактичним обставинам проведення співбесіди, оскільки протокол засідання атестаційної комісії не містить переліку запитань і відповідей на них.

Крім того, під час проведення співбесіди не вівся аудіо чи відео запис, що не заборонено Інструкцією.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зміст протоколу не дає підстав вважати, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність позивача приймалось на підставі повного та всебічного розгляду та дослідження всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність особи позивача критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.

Також необхідно звернути увагу на надану позивачем копію окремої думки члена атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції у місті Києві Валєєвої О.І., з якої вбачається прийняття комісією рішення щодо ОСОБА_6 та інших зазначених нею працівників поліції членами комісії виключно з мотивів власної неприязні до співробітників правоохоронних органів.

Отже, з огляду на зазначене та встановлені обставини у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що атестаційна комісія однобоко та упереджено розглянула атестаційний лист та дійшла висновку про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді та звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в період проходження служби в органах поліції позивач характеризується виключно з позитивного боку, показуючи високі показники службової діяльності, належний рівень теоретичних знань, професійних якостей і фізичної підготовки.

З урахуванням викладеного, рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність прийняте без урахування професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки позивача, попередніх характеристик по службі, професійного рівня, показників та результатів у роботі, а також не ґрунтується на вимогах Закону України "Про національну поліцію" та Інструкції № 1465, прийняте атестаційною комісією без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, що на думку суду, свідчить про протиправність вказаного рішення.

Не погоджуючись з висновками атестаційної комісії, позивач 22.12.2015р. подав скаргу до апеляційної атестаційної комісії.

Членами апеляційної атестаційної комісії північного регіону під час розгляду скарги поліцейського було досліджено атестаційний лист та інші матеріали на поліцейського, який подав скаргу, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в національній поліції та інші питання.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення комісією прийнято рішення (4-«за», 1 - «утримався»), про відхилення скарги поліцейського.

Як відображено в протоколі, підставою для такого рішення стало те, що під час співбесіди про корупцію в правоохоронних органах позивач відмовився розмовляти; зазначив, що неправомірну вигоду йому не пропонували. На всі питання відповів не щиро, надавав короткі відповіді. В повній мірі не знає функціональних обов'язків за посадою, нормативних актів, які регламентують діяльність; має не достатній досвід на керівних посадах.

Невмотивованими вбачаються висновки комісії, якими констатовано недостатній рівень знань нормативних актів, оскільки, як зазначалося вище позивач за результатами складання тестів набрав 74 бали та пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції, залишилася поза увагою комісії.

Крім того, мотиви «нещирості, неповноти» відповідей позивача членам апеляційної атестаційної комісії північного регіону є їх відображенням суб'єктивного сприйняття інформації від ОСОБА_3 та носять загальний характер, жодним чином не підтверджені конкретними фактами та документальними доказами, які б доводили такі висновки, а також свідчили б про обставини, які виключають можливість проходження ним служби в органах національної поліції.

Тим більше, відповідачем-2 не наведено, яким чином вказані обставини вплинули на ефективність та результати роботи позивача по виконанню своїх службових обов'язків. Також, висновки відповідача 2 не відображають неможливість переміщення позивача на нижчу посаду, через службову невідповідність, зважаючи на стаж роботи в органах внутрішніх справ, посаду, яку він обіймав в органах національної поліції на час звільнення.

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що рішення, оформлене протоколом від 28 грудня 2015 року апеляційної атестаційної комісії північного регіону також є необґрунтованим, а відтак, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Суд також звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів, які б вказували на невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді, наприклад акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги незаконність проведення атестації позивача та безпідставність рішення атестаційної комісії, а також те, що під час проведення атестування відносно ОСОБА_3 атестаційною комісією порушені принципи об'єктивності, обґрунтованості, комплексності атестування працівників поліції, а також те, що рішення прийнято без урахування визначених Інструкцією критеріїв, об'єктивних обставин, попередніх характеристик по службі, професійного рівня, показників та результатів у роботі, суд дійшов висновку, рішення Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції у місті Києві, оформлене протоколом ОП№07/12/15/3-3 від 07 грудня 2015 року в частині, що стосується ОСОБА_3 про його невідповідність займаній посаді та звільненню із служби в поліції через службову невідповідність та рішення Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України від 28 грудня 2015 року, яким відхилена скарга ОСОБА_3 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.