Ухвала суду № 62404254, 27.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 738/1368/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Сова Т.Г. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Канівець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області щодо застосування середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні у розмірі 2001 грн 20 коп. при визначенні його заробітної плати для обчислення пенсії на підставі частини другої ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області перерахувати його розмір пенсії за віком з 01 січня 2016 року (в межах 6-місячного терміну перед зверненням до суду) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року подання заяви про призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2010-2012 року у розмірі 2 368 грн 70 коп. з доплатою різниці недоплаченої пенсії.

При цьому, у своїй позовній заяві зазначив, що заява про призначення пенсії подана позивачем у 2013 році, але відповідачем при розрахунку пенсії на свій розсуд застосував показник у розмірі 2001 грн 20 коп.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 19 березня 2013 року позивач отримав листа Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області №06/04/М-2 щодо призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії на інший, який оспорює, при цьому звернувся до суду із позовом у липні 2016 року, тобто після закінчення строку звернення до суду.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 99 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів зауважує, що позивач про порушення своїх прав з боку відповідача мав дізнатись у момент отримання відповідних виплат у меншому ніж встановлено законом розмірі та не був позбавлений можливості своєчасно звернутись із відповідним позовом до суду за захистом своїх прав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області з 28.02.2012 як одержувач пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону України «Про державну службу».

06 березня 2013 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

07 березня 2013 року позивач подав через канцелярію відповідача звернення, в якому просив дати роз'яснення щодо порядку пенсії з урахуванням середньої заробітної плати згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.27).

Листом Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області від 19.03.2013 №06/04/М-2 надало роз'яснення щодо обчислення пенсії позивачу (а.с. 28-29).

03 квітня 2013 року позивач звернувся з заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо незгоди з прийнятим рішенням Управління Пенсійного фонду України у Менському районі Чернігівської області за результатами звернення, в якому просив призначити пенсію згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надати роз'яснення щодо порядку її обчислення згідно чинного законодавства (а.с.30-31).

Листом Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області від 16.04.2013 №09/04/М-1 надав Головному Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідь щодо розрахунку пенсії ОСОБА_2 (а.с. 32-33).

У подальшому, 20.11.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою від 19.11.2014, в якій просив провести перерахунок пенсії з 06.03.2013 відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 34).

Відповідач листом від 12.12.2014 №22/04/М-2 повідомив, що при переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати, що враховувався в році, в якому позивач звертався за призначенням пенсії, тобто за 2012 рік (2001 грн 20 коп.).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач у 2014 році звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області щодо переведення його з пенсії за віком, яку він отримував згідно Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати провести перерахунок та призначити пенсію за віком згідно ст.ст. 26-27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначивши розмір заробітної плати (доходу) для призначення пенсії згідно ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхову внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2013 рік), а саме за 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік та виплатити різницю недоплаченої пенсії в межах шестимісячного строку перед зверненням до суду, тобто з 19 червня 2014 року.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 12.01.2015 у справі №738/3045/14-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень при призначенні пенсії, зобов'язання провести перерахунок та виплату різниці недоплаченої пенсії в частині вимоги про визнання незаконними дій Управління Пенсійного фонду в Менському районі Чернігівської області щодо переведення ОСОБА_2 з пенсії за віком, яку він отримував згідно Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - залишено без розгляду (а.с. 37-39). Вказана ухвала сторонами не оскаржувалась.

Згідно з частиною першою статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Крім того, постановою Менського районного суду Чернігівської області від 12.01.2015 у справі №738/3045/14-а, прийнятою в порядку скороченого провадження, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень при призначенні пенсії, зобов'язання провести перерахунок та виплату різниці недоплаченої пенсії в частині вимоги про зобов'язання УПФ в Менському районі Чернігівської області провести перерахунок та призначити пенсію за віком згідно ст.ст. 26-27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначивши розмір заробітної плати (доходу) для призначення пенсії згідно частини другої ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхову внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2013 рік), а саме за 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік та виплатити різницю недоплаченої пенсії в межах шестимісячного строку перед зверненням до суду, тобто з 19 червня 2014 року - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2015 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №738/3045/14-а.

Ухвалою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України відмовлено в допуску справи за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень при призначенні пенсії, зобов'язання провести перерахунок та виплату різниці недоплаченої пенсії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2015 року.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав з боку відповідача на підставі листів останнього від 19.03.2013 №06/04/М-2 та від 12.12.2014 №22/04/М-2 та оскаржив вказані дії до суду у 2014 році. За результатами розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 вищезазначеними рішеннями судів залишено без розгляду таку позовну заяву та та в іншому - відмовлено задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що у позивача право на перерахунок пенсії виникло з моменту звернення до відповідача з заявою, та у відповідача виник обов'язок розглянути таку заяву позивача з моменту звернення останнього, тобто з 07.03.2013.

Позивач у своїй апеляційній скарзі зазначає про те, що він у поданому позові не ставить питання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними із часу виходу на пенсію, а лише просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та сплатити недоотримані її суми у межах шестимісячного строку перед поданням позову з 01 січня 2016 року.

Разом з тим, посилання позивача на порушення його прав з боку відповідача саме з 01 січня 2016 року (в межах шестимісячного строку перед зверненням до суду) жодними доказами не підтверджується та не спростовується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 02 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.