Постанова № 62404241, 02.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Справа: № 755/21955/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ від 23.04.2012 р. № 355 у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01.04.2012 р.;

- зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача на підставі постанови КМУ від 23.04.2012 р. № 355 в розмірі 90% та здійснити відповідні виплати з 01.04.2012 р.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, так як, на його думку, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є пенсіонером, який перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 04.12.2010 р. у розмірі 90% від грошового забезпечення, що складало 5701,49 грн.

З 01.04.2012 р. ГУ ПФУ в м. Києві було здійснено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 90% у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення працюючих осіб у три етапи до 35%, за результатами якого розмір пенсії позивача склав 7563,00 грн.

10.11.2015 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБУ від 07.06.2012 р. № 21/3/2-1655/553 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. № 355.

Листом від 20.11.2015 р. № 24586/12/13-2197 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивача про відмову в задоволенні його вимог з тих підстав, що підвищення пенсії позивача було здійснено, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. № 355, у наступних розмірах: з 01.07.2012 р. - на 11%, з 01.09.2012 р. - на 23%, з 01.01.2013 р. - на 35%, а також про відсутність правових підстав для здійснення іншого підвищення пенсії заявника

Вважаючи протиправними такі дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивача підлягає перерахунку?на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБУ від 07.06.2012 р. № 21/3/2-1655/553.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( далі - Закон № 2262-ХІІ ), постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393» від 13.02.2008 р. № 45 ( далі - Постанова № 45 ), «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 р. № 1294 ( далі - Постанова № 1294 ), «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 р. № 355 ( далі - Постанова № 355 ).

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Порядок перерахунку пенсій, про який йдеться у викладеній правовій нормі, регламентований Постановою № 45, у п. 1 якої зазначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

01.01.2008 р. набула чинності постанова № 1294, якою запроваджені нові умови грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу.

У п. 1 Постанови № 355 Кабінетом Міністрів України було постановлено установити з 1 липня 2012 р. підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків розміру пенсій.

При цьому, розміри пенсій, обчислені з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсії, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.

Пунктом 2 Постанови № 355 передбачено, що для проведення підвищення розміру пенсії Фінансово-економічне управління СБ України зобов'язано надати довідку про розмір грошового забезпечення позивача, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» № 1294 від 07.11.2007р. станом на 01 квітня 2012 року.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для зміни розміру пенсійного забезпечення відповідної категорії військовослужбовців є зміна розміру хоча б одного з видів їх грошового забезпечення. Однак, остання така зміна була регламентована законодавством у 2008 році.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України 04 червня 2015 року у справі № 2а/756/41/14, від 18 червня 2015 року у справі № 761/4280/13-а, від 02 липня 2015 року у справі № 761/1936/13-а, від 16 липня 2015 року у справі № 752/13891/14-а, висновки якого, у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та повинні враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 355, якою аргументовані позовні вимоги, не передбачає зміну розміру одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі № 21-641а14.

Вказаною постановою КМУ лише закріплено відсотковий коефіцієнт, на який може бути підвищено раніше призначені пенсії, і який, як вбачається з матеріалів справи, зокрема розрахунку наданого відповідачем, й був застосований ГУ ПФУ у м. Києві для перерахування пенсії позивача на підставі постанови КМУ № 355.

Тому довідка Фінансово-економічного управління СБУ від 07.06.2012 р. № 21/3/2-1655/553 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2, на підставі якої позивач просив суд здійснити перерахунок його пенсії, не є належною правовою підставою для цього, зокрема для здійснення його перерахунку у розмірі 90% від вказаного в ній розміру грошового забезпечення, оскільки така довідка враховує граничні розміри надбавок, а не фактичну зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовця на підставі належного рішення суб'єкта владних повноважень.

З огляду на це, судова колегія вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу в задоволенні його вимог про перерахунок пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБУ від 07.06.2012 р. № 21/3/2-1655/553, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, колегія суддів встановила, що у своєму адміністративному позові ОСОБА_2, зокрема просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача на підставі постанови КМУ від 23.04.2012 р. № 355 в розмірі 90% та здійснити відповідні виплати з 01.04.2012 р.

З даним адміністративним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду 03.12.2015 р. /Т.1 а.с.13/.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення до суду, який згідно зі ст.100 КАС України, у разі його пропуску може бути поновлений за наявності поважних причин пропущення.

Тож, позовні вимоги за період з 01.04.2012 р. по 02.06.2015 р. включно заявлені з пропуском шестимісячного строку звернення особи до суду і позивач не заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою та не навів поважних причин його пропуску.

Аналогічний правовий підхід викладений в постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі № 21-329а13, висновки якої, у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 01.04.2012 р. по 02.06.2015 р. включно заявлені з пропуском строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України, і поважні причини для його поновлення відсутні, а отже такі позовні вимоги, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, підлягають залишенню без розгляду, що помилково не було встановлено судом першої інстанції та призвело до порушення норм процесуального права і неправильного вирішення справи в цій частині та, відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, є правовою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та залишення адміністративного позову в цій частині позовних вимог без розгляду.

Приходячи до такого висновку, судова колегія також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 18.10.2005 р. у справі «МШ «Голуб» проти України», в якому Суд зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Щодо решти позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ від 23.04.2012 р. № 355 у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01.04.2012 р. та зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивача з 03.06.2016 р., то такі вимоги не підлягають задоволенню з підстав зазначених вище, що також помилково не було встановлено судом першої інстанції та призвело до порушення ним норм матеріального права і неправильного вирішення справи в цій частині, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, є правовою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в частині задоволення таких позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві підлягає задоволенню частково, постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року - скасуванню, адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01.04.2012 р. по 02.06.2015 р. включно - залишенню без розгляду, а в іншій частині позовних вимог - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року - скасувати.

Адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01.04.2012 р. по 02.06.2015 р. включно - залишити без розгляду.

В задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 02.11.2016 р.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.