Ухвала суду № 62404172, 01.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/7850/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Рябченко Л.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київській області та отримує пенсію за віком, призначену з 08 березня 1994 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та перераховану з 01 січня 2004 року відповідно до Закону Україна «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи, що орган Пенсійного фонду при проведенні пенсійних виплат не враховує і не бере до уваги фактичні дані матеріалів пенсійної справи, зокрема, не бере до уваги при визначенні розміру пенсії довідку про заробітну плату за період роботи з 1989 року по 1994 рік, видану агрофірмою «Світанок», у зв'язку з чим розмір пенсії є значно меншим від того, який належить за законом, позивач неодноразово зверталася до відповідача з заявами про перерахунок пенсії.

На такі звернення позивача відповідачем листами надавалися відповіді, згідно яких, зокрема, про те, що було проведено розрахунок середньомісячного заробітку з урахуванням доданої до однієї із заяв довідки про нараховану заробітну плату за період з 01 березня 1989 року по 28 лютого 1994 року та даних системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб за липень-серпень 2000 року, червень-грудень 2003 року, як передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після проведеного розрахунку заробіток склав 1 460,99 грн. (коефіцієнт заробітної плати - 1,21962) і є меншим від заробітку, з якого обчислено розмір пенсії позивачу, що свідчить про недоцільність його застосування, про що неодноразово повідомлялася позивач.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач оскаржила їх в судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що загальний трудовий стаж позивача, який враховано для обчислення розміру пенсії згідно записів у трудовій книжці та додаткових документів, становить 41 рік 7 місяців 14 днів.

Відповідно до діючого на час призначення пенсії законодавства середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії було визначено згідно доданої до заяви довідки про нараховану заробітну плату за двадцять чотири останні місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії - за період з 01 лютого 1992 року по 28 лютого 1994 року.

Після призначення позивачу пенсії неодноразово проводилися її перерахунки, зокрема, і з урахуванням заробітної плати, середньомісячний розмір якої визначено відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи із сум нарахованої заробітної плати, відображеної у довідці, виданої ТОВ «Сухоліське» 27 липня 2005 року № 116, за період з 01 січня 1988 року по 31 грудня 1992 року та за даними системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб за липень-серпень 2000 року та червень-грудень 2003 року (коефіцієнт заробітної плати - 1,24001). Даний перерахунок пенсії проводився згідно поданої позивачем 29 вересня 2005 року заяви.

Так, розмір пенсії позивача перерахований згідно розпорядження від 01 вересня 2015 року, з урахуванням змін, внесених до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», тобто з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб які втратили працездатність - 1 074 грн., та складає 1 376,21 грн., в тому числі: розмір пенсії - 833,89 грн.; доплата до прожиткового мінімуму - 240,11 грн.; доплата за понаднормативний стаж - 175,12 грн.; доплата з 01 травня 2012 року (згідно Постанови КМУ № 327 від 23 квітня 2012 року) - 60,66 грн., надбавка дітям війни - 66,43 грн.

Відповідно до ч.1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 43 цього Закону перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Як зазначалося вище, за зверненнями позивача УПФ в Білоцерківському районі було проведено розрахунок середньомісячного заробітку, з урахуванням довідки про нараховану заробітну плату за період з 01 березня 1989 року по 28 лютого 1994 року та даних системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб за липень-серпень 2000 року, червень-грудень 2003 року, як передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після проведеного розрахунку заробіток склав 1460,99 грн. (коефіцієнт заробітної плати - 1,21962) і є меншим від заробітку, з якого обчислено розмір пенсії позивачу, що свідчить про недоцільність його застосування, про що повідомлялась позивач у відповідях на звернення від 25 квітня 2016 року, 17 вересня 2015 року та 29 жовтня 2015 року.

З огляду на вищезазначене, довідка, на яку посилається позивач не може бути застосована пенсійним органом при обчисленні пенсії, оскільки значно звужує права позивача на пенсійне забезпечення, тому що розмір пенсії після перерахунку буде меншим за ту пенсію, яку апелянт отримує на даний час.

В апеляційній скарзі позивачем не зазначено, яким чином судом першої інстанції порушено права позивача чи норми матеріального або процесуального права.

Проаналізувавши обставини справи, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів вважає, що в даному випадку у відповідача не має обов'язку для проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01 березня 1989 року по 28 лютого 1994 року.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач діяв з дотриманням приписів діючого законодавства. З цих підстав суд вважає, що доводи апелянта стосовно незаконності оскаржуваної постанови є безпідставними.

З огляду на вищевикладене. колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, с безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.