Постанова № 62404151, 01.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - Сухарьок М. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року справа №805/918/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,

при секретареві судового засідання - Святодух О.Б.,

за участю представника позивача - Олефіренко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року в справі № 805/918/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення від 16.10.2015 року № 0000163900 на суму 1968342,38 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби № 0000163900 від 16.10.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1789729,85 грн за період з 21.02.2015 до 15.04.2015 та нараховано пеню в сумі 178612,53 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року позов задоволено, визнано нечинним та скасовано спірне податкове рішення.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не надання правової оцінки обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Публічним акціонерним товариством «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» не було своєчасно сплачено єдиний внесок за період листопад 2014 року та січень 2015 року, чим порушено положення п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тому податковий орган прийняв рішення № 0000163900 від 16.10.2015 із дотриманням норм чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її вимоги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» (далі - позивач, товариство) перебуває на обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, СДПІ), місцезнаходження: 83004, м. Донецьк, вул. Артема, 169-Г.

01 жовтня 2015 року посадовими особами СДПІ проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За результатами вказаної перевірки складено Акт № 137/28-03-39/00158741 від 01.10.2015.

Відповідно до висновків Акту № 137/28-03-39/00158741 товариством не були сплачені в повному обсязі суми єдиного внеску до граничного терміну сплати зобов'язань, а саме:

- станом на 20.02.2015 на особовому рахунку за кодом бюджетної класифікації 71010000 «Єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» обліковується борг у загальній сумі 1497665,89 грн, який сплачено в період з 24.02.2015 по 11.03.2015;

- станом на 23.02.2015 на особовому рахунку за кодом бюджетної класифікації 7101000 «Єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності обліковується борг у загальній сумі 8948649,28 грн, який сплачено в період з 11.03.2015 по 15.04.2015.

Таким чином, результатами камеральної перевірки встановлена несвоєчасна сплата внеску, чим порушено положення п. 8 ст. 9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Із висновками щодо порушення податкового законодавства, викладеними в Акті № 137/28-03-39/00158741 ПАТ «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» не погодилось, а тому 08.10.2015 подало заперечення за № 12-12/05-10749 в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

Листом від 16.10.2015 № 4113/10/28-03039 СДПІ повідомило товариство, що підстави для звільнення від сплати податкових зобов'язань з єдиного внеску, не застосування штрафних санкцій та списання недоїмки, відсутні, акт камеральної перевірки та висновки до зазначеного акту відповідають вимогам чинного законодавства України.

На підставі Акту № 137/28-03-39/00158741 відповідачем було прийнято податкове рішення № 0000163900 від 16.10.2015, яке позивач отримав засобами електронного зв'язку (вх. № 10816 від 21.10.2015).

Відповідно до вказаного рішення на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Публічного акціонерного товариства «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» застосовано штраф у розмірі 1789729,85 грн та нараховано пеню в сумі 178612,53 грн.

Товариство не погодилось з рішенням № 0000163900 від 16.10.2015 та направило на адресу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників скаргу № 12-12/05-11522 від 26.10.2015. Останній рішенням № 25780/10/28-10-10-4-33 від 20.11.2015 повідомив позивача про результати розгляду скарги та залишення висновків СДПІ без змін, а скарги ПАТ «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» від 26.10.2015 № 12-12/05-11522 без задоволення.

30 листопада 2015 року товариство направило скаргу № 12-12/05-12980 до Державної фіскальної служби України, в якій обґрунтувало незгоду з діями СДПІ.

ДФС України листом № 28255/6/99-98-10-01-07-25 від 31.12.2015 направило скаргу на новий розгляд до МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, рішенням якого від 21.01.2016 № 1529/10/28-10-10-4-33 повторно підтверджено правомірність дій податкового органу.

27 січня 2016 року ПАТ «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» повторно звернулось зі скаргою за № 12-12/05-926 до Державної фіскальної служби України, яка рішенням від 29.02.2016 № 4416/6/99-99-10-01-07-25 залишила без змін податкове рішення від 16.10.2015 № 0000163900.

Вважаючи, що перелічені рішення прийняті всупереч нормам чинного законодавства, а відповідач неправомірно застосував штрафні санкції, ПАТ «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом.

У відповідності до п. 1. ч. 1.ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8, ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до таких населених пунктів належить, зокрема, м. Донецьк.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Донецьк.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079-року.

З викладеного вбачається, що позивач розташований на території населеного пункту, де здійснювалась антитерористична операція.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII (в редакції чинної на дату прийняття спірного рішення) передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити пунктом 9-3 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно зі ст. 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Крім того, відповідно до ст. 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Податкового кодексу України.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано доказів щодо звернення до податкового органу з відповідною заявою про звільнення від сплати єдиного внеску за листопад 2014 року та січень 2015 року, а також документа, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби щодо правомірності прийняття спірного рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 02 листопада 2016 року.

Керуючись статями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року в справі № 805/918/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення від 16.10.2015 № 0000163900 на суму 1968342,38 грн - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року в справі № 805/918/16- - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення від 16.10.2015 № 0000163900 на суму 1968342,38 грн - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 01 листопада 2016 року. Повний текст постанови складений протягом п'яти днів.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук