Ухвала суду № 62404139, 01.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року справа №805/2143/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., при секретареві судового засідання - Святодух О.Б., за участю представника позивача - Лєдєньова В.В., за участю представника відповідача - Ламєкіна С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року в справі № 805/2143/15-а за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Слов`янської дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька залізниця» в особі Слов`янської дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати неправомірним та скасувати рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 23.03.2015 № 0005061706 про застосування штрафних санкцій в сумі 23203,78 грн та нарахування пені в розмірі 808,23 грн за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в лютому 2015 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року адміністративний позов задоволено, визнано неправомірним та скасовано рішення від 23.03.2015 № 0005061706.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Державною фіскальною службою України 05.12.2015 надані роз'яснення за № 13656/7/99-99-17-03-01-17 щодо однозначного тлумачення та застосування норм Закону № 1669-VII, зокрема, платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території, визначеній переліком населених пунктів, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан на період проведення антитерористичної операції, звільняються від своїх обов'язків, зокрема щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності тощо. Платники, які продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі функції встановлені Законом № 2464-VI.

Також апелянт наголошує, що право платника не сплачувати вчасно та в повному обсязі єдиний внесок виникає на підставі заяви платника та Сертифікату Торгово-промислової палати України, які не були надані позивачем до податкового органу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Донецька залізниця» в особі Слов`янської дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - позивач, ДП «Донецька залізниця») перебуває на обліку Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, Слов'янська ОДПІ), місцезнаходження: 84109, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свєрдлова, буд. 64.

23 березня 2015 року Слов'янською ОДПІ прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0005061706, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 23203,78 грн. за період з 21.02.2015 по 27.02.2015 та пеню в сумі 808,23 грн за той же період.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач надіслав скаргу від 31 березня 2015 року до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, в якій просив його скасувати.

Рішенням податкового органу від 28 квітня 2015 року № 3310/10/05-99-10-03-12-1 вказану скаргу залишено без задоволення, а рішення від 23.03.2015 № 0005061706 - без змін.

Вважаючи, що рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято всупереч нормам чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення,02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно зі ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Слов'янськ Донецької області.

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Слов'янськ Донецької області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079-р.

Відповідно до пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно зі ст. 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України № 1361 від 14 жовтня 2014 року підтверджено настання у позивача обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, з 01 серпня 2014 року.

Відсутність на час розгляду справи заяви Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Слов`янської дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця» про звільнення від виконання обов'язків, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI, не впливає на правомірність прийнятого податковим органом рішення через ненастання граничного строку для її подачі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком, викладеним в оскаржуваній постанові, щодо протиправності дій Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області під час винесення рішення від 23.03.2015 № 0005061706 через їх невідповідність вимогам чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги не спростовують цього висновку.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на роз'яснення Державної фіскальної служби України від 05.12.2015 за № 13656/7/99-99-17-03-01-17 керуючись принципом законності в адміністративному судочинстві, визначеним статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 02 листопада 2016 року.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року в справі № 805/2143/15-а за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Слов`янської дистанції електропостачання Державного підприємства «Донецька залізниця» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року в справі № 805/2143/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 01 листопада 2016 року. Повний текст ухвали складений протягом п'яти днів.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук