Ухвала суду № 62404076, 01.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року справа №805/4541/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі № 805/4541/15-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2015 року №0000481503, №0000471501, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкові повідомлення-рішення від 01.09.2015 року: №0000481503, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 1 253 191,50 грн., у тому числі за основним платежем - 835 461 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 417 730,5 грн.; №0000471501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 928 290 грн. за листопад 2014 року в розмірі 1 077 868 грн. за січень 2015 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року позов задоволено, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.09.2015 року за №0000481503, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 1253191,50 грн., в тому числі за основним платежем 835 461 грн., за штрафними санкціями 417730,50 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.09.2015 року №0000471501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 928290 грн., за листопад 2014 року, у розмірі 1077868 грн. за січень 2015 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу, що призвело до завищення суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) у розмірі 2006158 грн., у тому числі: листопад 2014 р. 928290 грн, січень 2015 р. 1077868 грн; пункту 138.1, 138.2, 138.8 статті 138 ПК України, що призвело до завищення витрат з придбання послуг від ТОВ «Дорстрой Монтаж» по угоді за листопад 2014 р., що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, в результаті чого занижена сума податку на прибуток підприємств за 2014 р. у сумі 835461 грн.; пункту 57.1 статті 57 та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, за операціям з придбання товарів/послуг у ТОВ «Донбастрейдінг» та ТОВ «Дорстрой Монтаж» внаслідок чого занижено за 2014 р. значення рядку 23 Декларації з прибутку у сумі 696622 грн. Відповідач вважає, що позивачем не було надано відповідних первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Дорстрой Монтаж», ТОВ «Донбастрейдінг», зокрема, копій сертифікатів відповідності, паспортів або інших документів, що підтверджують якість придбаних товарів, перевізних документів на товар, документи щодо оприбуткування на склад товарів.

Позивачем заявлено клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутністю представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по деклараціям за період листопад 2014 р. по контрагенту ТОВ «Дорстрой Монтаж» та за січень 2015 р. з контрагентом ТОВ «Донбастрейдінг» та контрагентами покупцями, та з податку на прибуток за 2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Дорстрой Монтаж» по угоді за листопад 2014 р., за результатами якої складно акт від 14.08.2015 року за №69/05-81-22-05/32794511 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.09.2015 року: - № 0000481503, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 1253191,5 грн., у тому числі за основним платежем 835461 грн., за штрафними санкціями 417730,5 грн.; -№0000471501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 928290грн. за листопад 2014 року, у розмірі 1077868 грн. за січень 2015 року.

Підставою для прийняття спірних рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог - пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 ст.200 Податкового кодексу, що призвело до завищення суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) у розмірі 2006158 грн., у тому числі: листопад 2014 р. 928290 грн., січень 2015 р. 1077868 грн.; - пункту 138.1, 138.2, 138.8 статті 138 ПК України, що призвело до завищення витрат з придбання послуг від ТОВ «Дорстрой Монтаж» по угоді за листопад 2014 р., що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, в результаті чого занижена сума податку на прибуток підприємств за 2014 р. у сумі 835461 грн.; - пункту 57.1 статті 57 та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, що призвело до заниження за 2014 рік значення рядка 23 декларації з податку на прибуток підприємства в сумі 69622 грн.

Відповідач вважає, що позивачем не було надано відповідні первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Донбастрейдінг» та ТОВ «Дорстрой Монтаж».

Джерелом встановлення обставин та висновків контролюючого органу стосовно безтоварності господарських операцій позивача та його контрагентів були, зокрема, дані «Податкового блоку», наявність акту перевірки ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області ТОВ «Дорстрой Монтаж» від 27.05.2015 року, лист ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 07.07.2015 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Донбастрейдінг».

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу ( п.198.6 ст.198ПК).

За приписами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Дорстрой Монтаж» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №213/07-10 від 16.08.2010 року, за умовами якого Субпідрядник зобовязується виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський, км 44+500км 90+100, а саме роботи з влаштування зовнішнього освітлення, влаштування дорожніх метеостанцій та перевлаштування повітряних ліній електропередач.

Факт виконання зазначеної угоди підтверджується наступними первинними документами: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2014р. (т.87-88), акти виконаних робот (форма КБ-2В) за листопад 2014р., «Підсумкові відомості ресурсів (витрати за прийнятими нормами)», «Розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису».

Розрахунки між сторонами за вищезазначеною угодою здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 2336 від 27.12.2014 р. та регістром бухгалтерського обліку ТОВ «ШБ «Альтком» по рахунку 631+1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за листопад 2014 р по контрагенту ТОВ «Дорстрой Монтаж».

Станом на 30.11.14 р. за наведеним договором у позивача обліковувалась кредиторська заборгованість у сумі 4991267,12грн.

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Дорстрой Монтаж» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №ДСА/Р/П/С/3-1086 від 07.08.2014 р., на виконання робіт, що включають в себе зовнішнє освітлення, нанесення дорожньої розмітки та влаштування дорожньої метеостанції при виконанні робіт по завершенню капітального ремонту автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянках від км 126+700 до км 158+000 та від км 185+000 до км191+400.

Факт виконання робіт за наведеним договором підтверджується наступними первинними документами: довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2014 року, акт виконаних робот (форма КБ-2В) за листопад 2014 р., акт приймання-передачі робот №28/11-10 від 28.11.2014 р.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеною угодою здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №2023 від 14.11.2014 р., регістрами бухгалтерського обліку за листопад 2014 р.

Станом на 30.11.14 р. за наведеним договором у позивача обліковувалась кредиторська заборгованість у сумі 10772077,31 грн.

Також, між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Дорстрой Монтаж» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №ДСА/Р/П/С/3-587 від 14.09.2012 р., на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М03 Київ Харків - Довжанський, км 196+600, а саме: зовнішнє освітлення на ділянці ПК 1965+55-ПК 1974+25, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений контрактом строк (з урахуванням додаткових угод).

Факт виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами: акти виконаних робот (форма КБ-2В) за листопад 2014 р., «Підсумкова відомість ресурсів», акти прийому-передачі робот №28/11-10г від 28.11.2014 р.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеною угодою здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується регістрами бухгалтерського обліку за листопад 2014 р.

Станом на 30.11.14р. у позивача за цим договорм обліковується кредиторська заборгованість у сумі 2471847,29 грн.

Позивачем (Покупець) з ТОВ «Донбастрейдінг» (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу №ДСА/Р/П/С/1-17 від 03.02.2012 р. будівельних матеріалів, факт виконання якого підтверджується відповідними видатковими накладними.

Згідно до умов п.3.2 цього договору поставка товару здійснюється транспортом Постачальника.

Розрахунки між сторонами за цим договором здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується регістрами бухгалтерського обліку позивача.

Згідно даних обігово-сальдової відомості по рахунку 631 встановлено, що ТМЦ, які придбані у ТОВ «Донбастрейдінг» по договору №ДСА/Р/П/С/1-17 від 03.02.2012 в бухгалтерському обліку позивача оприбутковані як активи, що призначені для господарчих потреб.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані.

Висновком №437/24 від 31.05.2016 року судово-економічної експертизи, призначеній судом першої інстанції по цій справі, не підтверджені встановлені актом перевірки Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області від 14.08.2015 р. №69/05-81-22-05/32794511 порушення позивачем вимог податкового законодавства, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем порушення позивачем вимог пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу, пункту 138.1, 138.2, 138.8 статті 138 ПК України, пункту 57.1 статті 57 та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а тому судом першої інстанції правомірно скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Донбастрейдінг» та ТОВ «Дорстрой Монтаж». Надані позивачем первинні документи складені з дотриманням вимог п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.99р. та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження свого твердження щодо фіктивності спірних господарських операцій, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Сертифікат якості, паспорт продукції,на відсутність яких посилається відповідач, не відносяться до первинних документів та не фіксують факт здійснення господарської операції. Крім того, вказані документи не використовуються у бухгалтерському та податковому обліках, а тому колегія суддів вважає, що їх відсутність не впливає на результати бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів вважає, що відсутність окремих документів або помилки у їх оформленні, не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів, або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Частиною 2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі №805/4541/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі №805/4541/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

Сухарьок М.Г.