Постанова № 62403999, 26.10.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 року Справа № 813/2962/16

15 год. 28 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

секретар судового засіданняПриймак С.І.,

від позивачаОСОБА_1,

від відповідачане прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства Дослідне господарство Оброшине Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Львівській області.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство Дослідне господарство Оброшине Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі позивач, ДП «ДГ «Оброшине») з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі відповідач, Держекоінспекція), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис відповідача № 273-04 від 19.08.2016 року про анулювання лісорубного квитка.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що порушення, виявлені в ході перевірки не відповідають дійсним обставинам справи; прийнятий за результатами перевірки припис винесений з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, а тому слід скасувати. Зокрема, пояснив, що у разі коли відповідач бажав анулювати лісорубний квиток позивача йому слід було подання а не припис згідно з п. 4.27 Порядку та крім цього, ним не взято до уваги те, що строк дії лісорубного квитка закінчився станом на момент проведення перевірки, право використання лісових ресурсів за ним закінчилось, його повторне анулювання на виконання вимог припису є неможливим. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

В судових засідання представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 05.10.2016 року за вх. № 24793 /а.с.38-39/, просив такі задовольнити.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

В той же час до матеріалів справи долучено заперечення на позовну заяву від 20.09.2016 року за вх. № 23381 /а.с.28-30/ та додаткові заперечення від 11.10.2016 року за вх. № 25352 /а.с.59-60/, відповідно до яких відповідач проти позову заперечує повністю, вважає такий безпідставним та таким у задоволенні якого належить відмовити з огляду на наступне.

Зазначив, що спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Припинення права користування лісових ресурсів здійснюється в установленому законом порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали, що в свою чергу не обмежує можливості анулювання лісорубного квитка ані самостійною втратою його чинності, ані фактом завершення рубки за ним. Зокрема, згідно з Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів лісорубний квиток може бути анульований за рішенням органів Держкомлісгоспу, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали такий квиток. На переконання відповідача, оскільки лісорубний квиток видав позивач згідно з печаткою на ньому, він і повинен його анулювати на виконання саме вимог припису, а не претензії.

Зокрема, зауважено, що якщо рішенням суду у вказаній справі буде визнано припис Держекоінспекції законним і правомірним, лісорубний листок буде анульовано, відповідач матиме змогу нарахувати збитки, заподіяні державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, за самовільну рубку лісових ресурсів. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

З врахуванням визначених ст. 122 КАС України строків розгляду справи, суд, відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 КАС України, розглядає справу за відсутності відповідача на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, зясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Відповідно до направлення № 495 на проведення позапланової перевірки в термін з 01.08.2016 року по 12.08.2016 року з дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині ведення лісогосподарської діяльності ДП «ДГ «Оброшине» Держекоінспекцією направлено старшого державного інспектора та Сташих державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 /а.с.6/.

В той же час відповідно до направлення № 502 на проведення позапланової перевірки в термін з 04.08.2016 року по 12.08.2016 року з дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині ведення лісогосподарської діяльності ДП «ДГ «Оброшине» Держекоінспекцією направлено державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_5, ОСОБА_6 /а.с.7/.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища № 495/502/04 від 12.08.2016 року /а.с.9-15/.

Позивач не погоджуючись із вказаним актом перевірки скерував відповідачу заперечення /а.с.16-17/.

Так, 19.08.2016 року відповідачем винесено припис № 273-04 /а.с.18/, за змістом: анулювати лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 356408 від 04.05.2016 року; квартал 2 виділ 7, площа 1,2 га; ВСР 2016р. з часу отримання припису.

Відповідно до 31.08.2016 року № 75 позивач повідомив відповідача про те, що даний лісорубний квиток виданий на строк заготівлі до 04.08.2016 року і на даний час втратив юридичну силу, що не є підставою для його анулювання /а.с.19/

Одночасно з метою захисту прав та законних інтересів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до п.п.3.8, 3.9, 4.3, 4.13, 4.19, 4.22, 4.23 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464 (далі - Порядок №464) позапланова перевірка проводиться за наказом органу Держекоінспекції та направленням на проведення перевірки керівника органу Держекоінспекції або його заступника. Тривалість позапланової перевірки не повинна перевищувати десяти робочих днів. Перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держекоінспекції, і надати копію направлення. Державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся. В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови субєкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

На підставі акту, який складений за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства, складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акту надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Статтею 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності»в изначено, що виключно законами встановлюється перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документу.

Відповідно до п. 10 ч. 2 «Порядку спеціального використання лісових ресурсів» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року №761 загальний обсяг заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування не повинен перевищувати розмір розрахункової лісосіки за період її дії.

Згідно з п. 4 «Правил поліпшення якісного складу лісів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. №724, підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Судом зі змісту акту перевірки позивача від 12.08.2016 року № 495/502/04 встановлено, що на час винесення оскаржуваного припису мали місце порушення позивачем правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.

Вимоги до змісту розпорядчого документу встановлені ч. 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», згідно з якою розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Отже, припис, винесений відповідачем відповідає вищезазначеним вимогам та містить необхідні відомості, при цьому, необхідність обгрунтування у приписі на конкретні порушення чинного законодавства, виявлені в процесі перевірки, а також викладення обставин, що вважаються порушенням, Законом не передбачено.

Слід зазначити, що порядок видачі та використання лісорубних квитків, регламентований положеннями Лісового Кодексу України та спеціальними нормативними актами, прийнятими на виконання його вимог.

Так, ст. 69 Лісового Кодексу України передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним або лісовим квитком, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї ж статті спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів анулюється в разі:

-припинення права користування лісами з підстав, передбачених статтею 22 цього Кодексу;

-припинення права використання лісових ресурсів з підстав, передбачених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, підставами анулювання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів є: добровільна відмова від використання лісових ресурсів; закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів; припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів; порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; порушення встановлених строків справляння збору за використання лісових ресурсів; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням; невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.

Пунктом 4.27 Порядку №464 передбачено, що у разі необхідності видачі, зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу, а також встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища відповідний орган Держекоінспекції вносить подання (додаток 5) про це до Держекоінспекції чи відповідного територіального органу Держекоінспекції.

Так, зі змісту оскаржуваного лісорубного квитка, судом встановлено, що такий видано з строком закінчення заготівлі 03.08.2016 року /а.с.21-22/

Таким чином, станом на момент складення акту перевірки та винесення вказаного припису строк дії лісорубного квитка від 04.05.2016 року завершився, про що було відомо відповідачу вже в процесі проведення перевірки.

Оскільки дія такого завершилася, звершилося і правокористування позивача лісовими ресурсами згідно з таким квитком.

Відповідно до ст.78 Лісового кодексу України право використання лісових ресурсів припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів.

На переконання суду, не підлягає дослідженню законність та обґрунтованість припису відповідача про анулювання вищевказаного лісорубного квитка, з огляду на те, що положеннями чинного законодавства не передбачена можливість анулювання лісорубних квитків, за якими право використання лісових ресурсів припинене.

Аналогічна позиція викладена в постанові вищого адміністративного суду україни від 07.06.2016 року у справі № К/800/4/16.

Крім цього на переконання суду, лісові квитки, строк дії яких закінчився вже є анульованими та їх повторне анулювання є неможливим.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, виписаний позивачем лісорубний квиток, як документ, що надає відповідне право вичерпав себе з моменту повної реалізації цього права, тобто з моменту закінчення заготівлі 03.08.2016 року, на який він був виданий. Отже суд виходить з того, що оскаржуваний припис (виданий після закінчення заготівлі) видано з метою не повязаною з припиненням порушення природоохоронного законодавства чи притягнення до відповідальності позивача, є формальним і тому підлягає скасуванню.

Матеріали справи свідчать про недодержання відповідачем вказаних положень, що зумовило звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищевикладених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними доказами у справі, і такими, що підлягають задоволенню, а саме визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області № 273-04 від 19.08.2016 року .

3.Стягнути на користь Державного підприємства Дослідне господарство Оброшине Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (ЄДРПОУ 20760210) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України у Львівській області (ЄДРПОУ 38057086) судові витрати у виді судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 31.10.2016 року.

Суддя Кравців О.Р.