Постанова № 62403934, 26.10.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2016 р. № 820/3494/16

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді Тітова О.М.,

суддів Панченко О.В., Спірідонова М.О.,

за участі

секретаря судового засідання -Костіної А.В.

представника позивача - Бєлєвцової О.С.,

представника відповідача - Кобилінської О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Партнер-С" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Партнер-С", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, в якій просить суд: - . Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Приватне підприємство "Партнер-С" (код ЄДРПОУ 32943455) вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015р. у розмірі 58 441 967 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін. 2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство "Партнер-С" код ЄДРПОУ 32943455) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 58 441 967 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач всупереч вимогам п.50.1 ст.50, п.34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, п.8 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р. (в редакції наказу Міністерства фінансів України № 13 від 23.01.2015р.), протиправно до теперішнього часу не збільшив позивачеві суму податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційну суму), на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, зазначену в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року, а саме - в «Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок», поданому позивачем до податкової декларації за червень 2015р., прийнятому та зареєстрованому податковим органом 05.06.2016р. за реєстраційним №9091095954.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити відповідно до заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015р. у справі №820/9774/15 адміністративний позов ПП "Партнер-С" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо розірвання 17.08.2015 року в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19.09.2014 року №190920141.Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року (реєстр. №1500037071 від 20.08.2015 року) з додатком 5 (реєстр. №1500037072 від 20.08.2015 року) та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2014 року (реєстр. №1500037073 від 20.08.2015 року) з додатком 5 (реєстр. №1500037074 від 20.08.2015 року). Податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року (реєстр. №1500037071 від 20.08.2015 року) з додатком 5 (реєстр. №1500037072 від 20.08.2015 року) та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2014 року (реєстр. №1500037073 від 20.08.2015 року) з додатком 5 (реєстр. №1500037074 від 20.08.2015 року) визнано такими, що подані ПП "Партнер-С" до ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області 20.08.2015 року.

Відповідно до ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Вказана судова постанова набрала чинності і є обов'язковою до виконання.

На лист позивача №121 від 12.12.2015р. про внесення даних звітності до баз даних ДПС через набрання судовим рішенням законної сили, до якого були додані податкова звітність та судове рішення, ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області листом від 05.01.2016р. №52/10/20-34-11-02-10 повідомила, що питання на розгляді і потребує додаткового часу.

На лист позивача №12 від 05.02.2016р. листом від 19.02.2016р. №1658/10/20-34-11-02-10 ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області зазначила, що зверталася до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про надання роз'яснення судового рішення та встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №820/9774/15, проте судом було відмовлено у роз'ясненні вказаного рішення. Тому з метою виконання постанови у вказаній справі ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звернулася до ГУ ДФС у Харківській області щодо способу та порядку її виконання.

Але на заяву позивача про виконання судового рішення №05/05ю від 05.05.2016р. листом від 19.05.2016р. №1661/10/20-34-08-03-10 повідомлено, що з метою виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015р. у справі №820/9774/15 в рамках вимог діючого законодавства України, 11.05.2016р. ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області вдруге звернулася до ГУ ДФС у Харківській області стосовно роз'яснення способу та порядку виконання зазначеної постанови і про вирішення питання позивача буде повідомлено додатково.

В силу ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Листом від 02.06.2016р. №1892/10/20-34-08-03-10 ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомила, що на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015р. у справі №820/9774/15 ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області дані уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2014 року по ПП «Партнер-С» внесено до Інформаційної системи «Податковий блок». Документ має статус «Повністю введено». Дані податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року ПП «Партнер-С» внести немає технічної можливості. Інформаційна система «Податковий блок» це Ініформаційна система Центрального рівня, можливість коригування статусу на районному рівні відсутня.

Згідно із п.10 Порядку електронного адміністрування ДФС обчислює суму податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

В силу положень п.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою КМУ №236 від 21.05.2014р., Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових "EНаклОтр, EНаклВид таEМитн", що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року.

При цьому, ст.50 ПК України на платника податків покладено обов'язок надання уточнюючого розрахунку у разі, якщо у майбутньому платник податків самостійно виявив помилки у раніше поданій декларації.

Ураховуючи викладене, позивач надав податковому органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період червень 2016р., звітний податковий період, за який виправляються помилки - липень 2015р. з Довідкою про суму відємного значення звітного (податкового періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відповідно до яких позивач задекларував суму 58445019грн. - рядок 21 (реєстраційний № 9091100450 від 05.06.2016р.).

При цьому, обов'язок платника податків подання уточнюючого розрахунку (ст.50 ПКУ) узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти такий розрахунок (ст.49 ПКУ) та, за відсутності зауважень до його оформлення, відобразити показники цієї звітності у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в інформаційних системах контролюючого органу, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, і повинні їй відповідати.

Зокрема, згідно із п.1 розділу ІУ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р. (в редакції наказу Міністерства фінансів України № 13 від 23.01.2015р.), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Аналогічний припис містить п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, згідно з яким, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Проте, відповідно до квитанції №2 (реєстраційний №9091100450 від 05.06.2016р.) вказана податкова звітність не була прийнята - «Пакет не прийнято» внаслідок того, що за звітний (податковий) період, що уточнюється, не подано «Звітний» («Звітний новий») документ. Тобто через те, що ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області не визнано поданою податкову звітність позивача та автоматично не внесено відповідачем до інформаційних систем контролюючого органу дані податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року, позивачу було відмовлено й у прийнятті вказаного Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, хоча судове рішення у справі №820/9774/15 є чинним і обов'язковим до виконання.

Втім, підпункт 4) п.34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає автоматичне збільшення контролюючим органом реєстраційної суми на суму від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та яке зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

В силу п.8 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р. (в редакції наказу Міністерства фінансів України № 13 від 23.01.2015р.), до податкової звітності з податку на додану вартість належать: 1) податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; 2) уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; 3) розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Таким чином, за змістом підпункту 4) п.34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України збільшення показника УНакл на суму від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, стосується суми, задекларованої платником податків у податковій декларації за звітний (податковий) період - червень 2015р. та (у разі виправлення помилок) зазначеної в уточнюючому розрахунку, яким виправлені показники цього звітного періоду.

Отже, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані електронних баз податкової звітності правильно відображали фактичний стан задекларованих позивачем показників.

Втім, відповідно до Витягу щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН з системи електронного адміністрування ПДВ №167999 від 16.06.2016р. сума відємного значення, на яку збільшується показник "EНакл" дорівнює «0».

Так, 17.07.2015р. ПП «Партнер - С» до ДПІ у Московському р-ні м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за податковий період червень 2015р. (реєстраційний №9151190008), в якій задекларовано від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 0 грн.

Позивач 05.06.2016р. надав податковому органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період червень 2016р., звітний податковий період, за який виправляються помилки - червень 2015р. (реєстраційний № 9091095954 від 05.06.2016р.), яким уточнене від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Уточнене від'ємне значення за червень 2015р. складає 58 441 967 грн. Відповідно до квитанції №2 зазначена податкова звітність прийнята.

Проте, податковий орган, після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за червень 2015 року, який прийнятий згідно квитанції №2 (реєстраційний № 9091095954 від 05.06.2016р.), не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

Так, 30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VІІІ з удосконалення СЕА, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема: - з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА"Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників "СУМА"НаклОтр, "СУМА"Митн та "СУМА"НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року; - протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума "СУМА"Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: - суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; - на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА"Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим: - починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою "СУМА"Накл.

Також, відповідач листом від 06.06.2016р. №1955/10/20-34-14-00-18 просив позивача надати інформацію та її документальне підтвердження з питань достовірності нарахування від'ємного значення з ПДВ за період серпень 2014 року щодо поданих 05.06.2016р. уточнюючих розрахунків відповідно до яких збільшено від'ємне значення по р.21 на 58,4млн.грн. по взаємовідносинам із відповідними контрагентами.

17.06.20116р. листом від 16.06.2016р. вих.№187 позивач надав відповідачу витребувану інформацію та підтверджуючі документи, зокрема довідки про результати зустрічної звірки щодо наведених контрагентів, відповідно до яких порушень податкової дисципліни не виявлено.

16.06.2016р. позивач звернувся до ГУ ДФС у Харківській області із листом від 16.06.2016р. вих.№189, в якому просив збільшити в системі електронного адміністрування ПДВ значення показника ?Накл на суму 58445019грн. Листом від 22.06.2016р. №3579/10/20-40-12-02-16 ГУ ДФС у Харківській області повідомило, що ДФС України проведено роботу по збільшенню реєстраційної суми (ЕНакл) на суму відємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015р. та задекларованого платниками у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року і послалося на лист ДФС України від 21.10.2015р. №22210/6/99-99-19-03-02-15, що відповідно до п.34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі в зв'язку з уточненням показників такої звітності.

Виходячи з Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №237982 від 23.06.2016р. сума відємного значення, на яку збільшується показник ?Накл дорівнює «0», тобто без врахування виправленого показника цієї суми (рядок 21), зазначеного в поданому позивачем уточнюючому розрахунку.

Незважаючи на прийняття податковим органом вище вказаної податкової звітності щодо уточненення від'ємного значення за червень 2015р. складає 58 441 967 грн., адже суму податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (УНакл), автоматично не було збільшено на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, відповідачем до цього часу сума 58 441 967 грн. не відображена в даних про стан рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, та не включена до суми податку, на яку позивач вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, що безумовно негативно впливає на господарську діяльність ПП «Партнер-С» та його контрагентів.

Отже, відповідач всупереч вимогам п.50.1 ст.50, п.34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, п.8 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р. (в редакції наказу Міністерства фінансів України № 13 від 23.01.2015р.), протиправно до теперішнього часу не збільшив позивачеві суму податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційну суму), на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, зазначену в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року, а саме - в «Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок», поданому позивачем до податкової декларації за червень 2015р., прийнятому та зареєстрованому податковим органом 05.06.2016р. за реєстраційним №9091095954.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини також в п. 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

У п. 68 рішення Європейський суд в справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року зазначив, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені ст.6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Як вказав Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999 року, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів.

У рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 р., Європейським судом з прав людини було сформульовано принцип обов'язковості виконання судового рішення адміністративними органами з посиланням на те, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Загальнообов'язковість та авторитет судового рішення не обмежується лише його резолютивною або іншою окремою частиною.

Європейський суд з прав людини в пункті 44 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004р. (заява №607050/00) зазначив, що зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно із ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Визначальні принципи податкового законодавства України унормовані пп.4.1.1., 4.1.2., 4.1.4. п.4.1. ст.4 Податкового кодексу України, згідно з якими встановлено: загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.21.1.1, п.21.1.4 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами і не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності дій по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Приватне підприємство "Партнер-С" (код ЄДРПОУ 32943455) вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015р. у розмірі 58441967 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Партнер-С" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Приватне підприємство "Партнер-С" (код ЄДРПОУ 32943455) вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015р. у розмірі 58441967 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство "Партнер-С" код ЄДРПОУ 32943455) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 58441967 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (юридична адреса: 04655, м. Київ-53, Львівська пл., 8 ) на користь Приватного підприємства "Партнер-С" (юридична адреса: 61038, м.Харків, шосе Салтівське, 67-А, код ЄДРПОУ 32943455) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2016 року.

Суддя Тітов О.М.