Постанова № 62403799, 24.10.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 р. № 820/4408/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Вільхового Ю.Ф., Шевердіна М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19 липня 2016 року повністю;

- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області поновити право ОСОБА_4 на заняття адвокатською діяльністю з внесенням відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення ґрунтується на помилковому судженні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, зазначивши, що ОСОБА_4 порушено правила адвокатської етики та розголошено відомості, які становили адвокатську таємницю, що призвело до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Таким чином оскаржуване рішення є законним, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.03.2016 громадянка ОСОБА_5 звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області із скаргою на адвоката ОСОБА_4.

В своїй заяві ОСОБА_5 зазначила, що Ізюмським міськрайонним судом Харківської області розглядається кримінальне провадження №12014220320001140 за обвинуваченням її сина ОСОБА_6. За дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Харківській області захист ОСОБА_6 здійснювала ОСОБА_4 Проте, у зв'язку із укладенням договору правової допомоги, ОСОБА_6 відмовився від послуг ОСОБА_4 В ході розгляду справи судом було допитано в якості свідка адвоката ОСОБА_4, яка зазначила, що мала перше побачення з обвинуваченим наодинці 30.09.2014, ніяких скарг на дії працівників міліції він не мав та підтвердив своє зізнання у скоєнні злочинів, про що вона склала протокол першого побачення з клієнтом, протокол фіксації скарг ОСОБА_6 Вказані протоколи ОСОБА_4 надала до суду, хоч ОСОБА_6 згоди на це не давав, що на думку заявника є незаконним розголошенням відомостей, які становлять адвокатську таємницю.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, зміст порад, консультацій, роз'яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

Обов'язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання зобов'язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.

Особи, винні в доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.

У відповідності до частин першої та другої статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Із матеріалів справи вбачається, що 14.03.2016 члени дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Вільховий Ю.Ф. та Шевердін М.М. уповноважені провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_5 на дії адвоката ОСОБА_4

Так, 14.03.2016 Вільховий Ю.Ф. та Шевердін М.М. звернулись до позивача із відповідними запитами про надання письмових пояснень щодо відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_5

31.03.2016 ОСОБА_4 були надані письмові пояснення на вищевказані звернення.

З метою отримання особистих пояснень адвоката ОСОБА_4 щодо обставин, викладених у скарзі, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду скарги ОСОБА_5, строк для проведення перевірки та складання довідки двічі проводжувався.

Судом встановлено, що відповідно до довідки від 13.06.2016 члени дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Вільховий Ю.Ф. та Шевердін М.М. зазначили про наявність підстав, передбачених ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", для порушення дисциплінарної справи та притягнення адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку із чим, рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.06.2016 порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_4, розгляд якої призначено 05.07.2016 о 16.00 год.

Вказане рішення було направлено позивачу, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 111).

Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 05.07.2016 розгляд справи перенесено на 19.07.2016 о 16:00 год. Вказане рішення було направлено позивачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 113).

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Приписами частини першої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Водночас, положеннями статті 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (частина перша статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

У силу частин першої та другої статті 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Так, судом встановлено, що 19.07.2016 дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_4. Застосовано до адвоката ОСОБА_4 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

За твердженнями відповідача, викладеними в оскаржуваному рішенні, факт неправомірної поведінки адвоката підтверджується поясненнями адвоката ОСОБА_4, яка зазначила, що відповідно до доручення центру з надання БВПД у Харківській області вона була призначена для здійснення захисту затриманого ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. ОСОБА_4 була викликана до Ізюмського районного суду Харківської області за ініціативою суду присяжних та допитана в якості свідка з конкретних питань, відповіді на які мали розбіжності з свідченнями ОСОБА_6 В наступному судовому засідання вона надала суду для огляду копії доручення центру, протоколу першого побачення із ОСОБА_6 та протокол фіксації скарги.

Крім того, Ізюмським міськрайонним судом Харківської області до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла копія фонограми аудіо-запису судового засідання, при відтворенні якого встановлено, що адвокат ОСОБА_4 надала покази щодо обставин першого побачення з підозрюваним ОСОБА_6, пояснюючи, що останній не скаржився їй на застосування до нього фізичного чи психічного насильства з боку працівників правоохоронних органів, зазначила, що він давав показання та зізнався у скоєнні злочину добровільно. На підтвердження своїх слів ОСОБА_4 надала до суду копії складених нею документів, а саме: протокол фіксації скарг та протокол першого побачення підозрюваного, які суд в судовому засіданні оголосив.

На підставі виказаного, відповідачем зроблено висновок про грубе порушення адвокатом ОСОБА_4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Присяги адвоката та Правил адвокатської етики, що дає підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Так, положеннями частини першої статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі: 1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 3) смерті адвоката; 4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; 5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (частина друга статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

З аналізу наведених положень вбачається, що підстави для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є чітко визначеними та вичерпними, серед яких, зокрема, вказано розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Суд зазначає, що адвокатом не надано жодних доказів, які спростовували б доводи скарги та наявні в матеріалах справи докази.

Щодо посилань позивача на те, що члени дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, які проводили перевірку відомостей по скарзі стосовно ОСОБА_4, а саме Вільховий Ю.Ф. та Шеверін М.М. приймали участь у голосуванні та проголосували за притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Як вбачається із витягу із протоколу засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.07.2016 за притягнення адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю проголосувало 11 членів дисциплінарної палати.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Проте, суд зазначає, що відповідно до письмових пояснень юрисконсульта кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Д.Ю.Величко, під час виготовлення витягів із протоколів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, зокрема у витязі від 19.07.2016 ним допущено описку.

Так, відповідно до протоколу дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.07.2016 за притягнення адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю проголосувало 9 членів дисциплінарної палати, Вільховий Ю.Ф. та Шевердін М.М. - не голосували.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими вказані посилання позивача, оскільки відповідачем не порушено норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а Вільховий Ю.Ф. та Шевердін М.М., які проводили перевірку відомостей по скарзі стосовно адвоката ОСОБА_4 - не голосували.

Щодо посилань представника позивача на порушення строків розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною справою суду зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 30.07.2015 № 86 заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Із матеріалів справи вбачається, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Вільховий Ю.Ф. 12.04.2016 та 17.05.2016 звертався до голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області із клопотаннями про продовження строків розгляду скарг, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду скарги та витребування додаткової інформації.

Відповідно до п. 31 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Згідно з п. 39 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянуто дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Судом встановлено, що 05.07.2016 року рішенням дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області розгляд дисциплінарної справи було зупинено та призначено на 19.07.2016 року.

Тобто, відповідачем не порушено 30-денний строк розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_4

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19 липня 2016 року є законним та вмотивованим.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2016 року.

Суддя Р.В. Мельников