Ухвала суду № 62403641, 31.10.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 жовтня 2016 року СєвєродонецькСправа № 812/1161/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання Бутенко К.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства охорони здоровя України не прибув,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту охорони здоровя Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_4 до Луганської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство охорони здоровя України, Департамент охорони здоровя Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до Луганської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство охорони здоровя України про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 залучено до участі у справі № 812/1161/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент охорони здоровя Луганської обласної державної адміністрації.

31 жовтня 2016 року через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких відповідач просить суд залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_4 до Луганської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство охорони здоровя України, Департамент охорони здоровя Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі.

28 жовтня 2016 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства охорони здоровя України надійшли письмові пояснення, де він, також, зазначає, що позивачем не вказано причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду.

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та вказала, що місячний строк на звернення до суду позивачем не пропущеним, оскільки з розпорядженням про звільнення позивач був ознайомлений, за її адвокатським запитом, лише 08.09.2016 року. Поряд з цим, якщо суд не погодиться з цим висновком, то просить суд визнати причини пропуску строку на звернення до суду поважними та, згідно до ст.. 100 КАС України поновити їх. В обґрунтування клопотання представник позивача зазначила наступне.

Відповідач не надав доказів про своєчасне повідомлення позивача про звільнення. Позивач розраховував, що він знаходиться поза штатом, без нарахування заробітної плати.

У відповідь на адвокатський запит представника ОСОБА_4 будь якого свідчення про направлення Розпорядження про звільнення з посади ОСОБА_4 відповідач не надав.

З 04.08.2014 ОСОБА_4 перебував на лікарняному, що підтверджується копіями листків непрацездатності серія АГЗ № 995966 від 07.08.2014, серія АГО № 365793 від 25.08.2014, серія АВР № 136901 від 20.09.2014.

По завершенню хвороби і лікування, 02 жовтня 2014 року, ОСОБА_4 прибув до приміщення Луганської облдержадміністрації, яка була переміщена з м. Луганська. На порозі будівлі 59 по проспекту Центральний в м. Сєвєродонецьку, позивача затримали невідомі особи в камуфляжній формі і, свавільно позбавивши волі, утримували, переміщаючись в невідомих напрямках. Обставини даної події є складом кримінального правопорушення, відомості про які занесені до ЄДРР за № 12014130370003378 від 02.10.2014 про скоєння кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 Кримінального кодексу України, в яких ОСОБА_4 є потерпілим.

Вказані події створювали та спричиняли не теоретичну, а цілком реальну і таку, яка відбулася, загрозу життю і здоровю ОСОБА_4

Після початку розслідування злочину в соціальних мережах та засобах масової інформації було розгорнуте масштабне цькування ОСОБА_4

Розслідування свавільних злочинних дій про незаконне позбавлення волі та викрадення ОСОБА_4 розслідується СУ ГУ Національної поліції України у м. Києві, однак за тривалий час слідство не просувається. Винні не покарані. Більш того, ці особи та їх прихильники, відчуваючи безкарність, прямо та опосередковано погрожують ОСОБА_4, чим спонукали його, остерігаючись за безпеку свого життя, переховуватися.

Позивач про своє звільнення в установленому законом порядку не повідомлений та ознайомлений з ним через свого представника лише 08.09.2016.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд залишити позовну заяву ОСОБА_4 до Луганської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство охорони здоровя України, Департамент охорони здоровя Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, - без розгляду, у звязку з пропуском строку на звернення до суду та зазначила наступне.

Розпорядження видано головою облдержадміністрації 20.08.2014, а адміністративний позов подано до Луганського окружного адміністративного суду 29.09.2016, тобто з пропуском встановленого строку.

З доданих до адміністративного позову копій документів вбачається, що з 04.08.2014 до 02.10.2014 позивач хворів, з 02.10.2014 - незаконно позбавлений волі.

Відповідно до листа слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві Національної поліції України від 14.09.2016 № 15165/125/23/5-16 вже 04.10.2014 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 146 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які, як встановлено у ході досудового розслідування у рамках кримінального провадження № 1201430370003378 від 03.10.2014, незаконно позбавили позивача волі.

Відповідно до листа місцем позбавлення волі позивача було м. Сєвєродонецьк («біля входу будівлі тимчасово сформованої Луганської обласної державної адміністрації»), тобто ще у жовтні 2014 позивач перебував у м. Сєвєродонецьку і повинен був та мав реальну можливість, принаймні, у телефонному режимі, дізнатися про видання Розпорядження.

Крім того, з листа вбачається, що у січні 2015 ОСОБА_4 проживав за межами України.

Чому під час перебування на амбулаторному режимі лікування (з 04.08.2014 по 22.08.2014 та з 20.09.2014 по 01.10.2014), після припинення незаконного позбавлення волі та протягом більше двох років з дня видання Розпорядження не цікавився своїми службовими обов'язками, ОСОБА_4 не пояснює.

Оскільки проміжок між датами видання Розпорядження та подання адміністративного позову до Луганського окружного адміністративного суду перевищує два роки можна зробити висновок, що увесь цей час позивач знав про своє звільнення, тому і не вживав заходів для виконання своїх службових обов'язків.

Інших пояснень зазначеним обставинам позивач не надає.

Доводи адміністративного позову про те, що позивач дізнався про Розпорядження лише 08.09.2016 через представника не можуть заслуговувати на увагу, адже вони лише підтверджують той факт, що позивач протягом більш ніж двох років не цікавився, хоча і був зобов'язаний, станом справ щодо проходження публічної служби у Департаменті охорони здоров'я облдержадміністрації.

Задоволення зверненого до суду прохання позивача визнати причини пропуску строку поважними та поновити його, на думку відповідача, є недопустимим, адже позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, не висловлено будь-яких пояснень пропуску строку.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства охорони здоровя України не прибув у судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту охорони здоровя Луганської обласної державної адміністрації підтримав клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та просив суд його задовольнити.

Заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту охорони здоровя Луганської обласної державної адміністрації, розглянувши клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_4 до Луганської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство охорони здоровя України, Департамент охорони здоровя Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі,- суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Строк на звернення до суду з приводу оскарження розпорядження Луганської обласної державної адміністрації № 17С-к від 20.08.2014, відповідно до вимог ст. 99 КАС України, закінчився 20 вересня 2014 року.

За захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до адміністративного суду у вересні 2016 року, тобто за межами місячного строку на звернення до адміністративного суду.

При цьому, вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, суд виходить з наступного.

З копій листків непрацездатності серії АГЗ № 995966 від 07.08.2014, серії АГО № 365793 від 25.08.2014, серії АВР № 136901 від 20.09.2014 позивач перебував на амбулаторному режимі лікування з 04.08.2014 по 22.08.2014 та з 20.09.2014 по 01.10.2014. Сторони по справі не заперечують факт хвороби позивача, але представник відповідача наполягає на тому, що лікарняні листи не були здані до обласної адміністрації (а.с.27-29).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 20.08.2014 № 17с-к ОСОБА_4 звільнено з посади директора Департаменту охорони здоровя Луганської обласної державної адміністрації (а.с.20,89).

Доказів направлення позивачу чи отримання ним оскаржуваного наказу відповідачем не надано.

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 19.09.2014 № 10с змінено тимчасове місцезнаходження керівництва, апарату та структурних підрозділів Луганської обласної державної адміністрації, визначивши його за адресою: Радянський проспект, 59, м.Сєвєродонецьк, Луганська область (а.с.88).

08.09.2016 позивач, через запит адвоката ОСОБА_1, ознайомлений з розпорядженням про його звільнення (а.с.20-21).

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження № 12014130000000149 вбачається, що 09.07.2014 невідомі особи зателефонували на мобільний телефон ОСОБА_4 та примушували останнього зустрітись у м. Луганську, у разі відмови виказували погрозу вбивством, яку він сприйняв реальною (а.с.51).

З листа слідчого управління Національної поліції у м. Києві Головного управління Національної поліції України від 14.09.2016 вих. № 15165/125/23/5-16 вбачається, що у провадженні слідчого П.М. Раїн перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201430370003378 від 03.10.2014, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

04.10.2014 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

22.01.2015 слідчим управлінням Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України досудове розслідування на підставі п. З ч. 1 ст. 280 КПК України у зазначеному кримінальному провадженні зупинено.

19.04.2016 матеріали зазначеного кримінального провадження в повному обсязі направлено прокурору військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_7 на підставі його запиту в порядку ст. 36 КПК України від 18.04.2016 (а.с.55,56).

З вищенаведеного вбачається, що розслідування з приводу злочинних дій про незаконне позбавлення волі та викрадення ОСОБА_4 триває, тому на думку позивача є загроза його життю і здоровю.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є поважними, оскільки останній на період звільнення тривало хворів, з урахуванням проведення слідства по кримінальним справам не безпідставно побоюється за своє життя та здоровя. До того ж, доказів направлення позивачу чи отримання ним оскаржуваного наказу відповідачем не надано.

ЕСПЛ зазначає, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та дотримуватися пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guйrin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37).

Суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див., mutatis mutandis, рішення у справі Miragall Escolano and Others v. Spain.

Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його права. Таким чином він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд спору судом» ( рішення у справі «Кутіч проти Хорватії»)

З урахуванням вищенаведного, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду та необґрунтованості клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_4 до Луганської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство охорони здоровя України, Департамент охорони здоровя Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі,- відмовити.

Клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду, - задовольнити.

Визнати причини пропуску звернення до адміністративного суду ОСОБА_4 поважними.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 02 листопада 2016 року.

Суддя ОСОБА_8