Постанова № 62403489, 27.10.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/519/16

27 жовтня 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

при секретарі судового засідання Хоменко Л.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Марцун А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Тернопільської області, третьої особи на стороні відповідача Генеральної прокуратури України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Прокуратури Тернопільської області, третьої особи на стороні відповідача Генеральної прокуратури України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що наказом виконувача обов'язків прокурора Тернопільської області № 287-к від 23.09.2015 року за квітень 2015 року зменшено позивачу розмір премії на 25 відсотків від 80 відсотків середньо визначеного розміру за несвоєчасне або неналежне виконання службових обов'язків, порушення трудової дисципліни. Підставою для позбавлення та невиплати премії став рапорт начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області Стадника В.О. від 08.04.2015 року про подання ОСОБА_1 в Генеральну прокуратуру України інформації № 04/3-37 вих. 15 від 07.04.2015 року про злочин з недостовірними даними.

Позивач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з мотивів наведених у позовній заяві.

Представник відповідача Прокуратури Тернопільської області Марцун А.А. в судовому засіданні заперечила проти позову, просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з мотивів викладених в запереченні.

Представник третьої особи на стороні відповідача Генеральної прокуратури України в судове засідання не з'явився, подавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника, так як розгляд справи не впливає на права, свободи, інтереси та обов'язки Генеральної прокуратури України, яка не є учасником спірних правовідносин.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку позивача та представника відповідача, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Регулювання правового становища публічних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури здійснюється відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

14.09.1999 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу в органи прокуратури Тернопільської області, що підтверджується наказом прокурора Тернопільської області №480-к від 14.09.1999р.

02.04.2015 року позивач переведений на посаду начальника Відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області.

Наказом виконувача обов'язків прокурора області №287-к від 23 квітня 2015 року «Про видачу премії працівникам органів прокуратури» начальнику відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків зменшено розмір премії на 25% за квітень 2015 року.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» (надалі - Закон України) передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило,; у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст. 2 Закону України, основна заробітна плата визначена як винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці та включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у вигляді винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з положеннями ст. 8 Закону України, умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, в силу ст.49 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, яка діяла на момент видання спірного наказу), заробітна плата прокурорів і слідчих прокуратури складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (зі змінами та доповненнями) керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання (п.п.2 п.2 постанови).

Отже, премія відноситься до виду заохочення за результатами роботи працівника відповідно до його особистого вкладу, а преміювання працівників відноситься до права керівника організації, установи, а не до його обов'язку. Окрім цього, таке преміювання має відповідати умовам та порядку, визначеним у відповідному положенні про преміювання працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Генерального прокурора України від 20.03.2006 №623ц затверджено Положення про преміювання працівників органів прокуратури України.

Згідно з п.3 вказаного Положення, розмір премії визначається відповідно до об'єктивної оцінки роботи працівника та його особистого вкладу в загальні результати роботи у відсотках до місячної заробітної плати працівника без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

Пунктом 4 Положення передбачено, що за несвоєчасне або неналежне виконання службових обов'язків, порушення трудової дисципліни премія виплачується у меншому розмірі або не виплачується.

Розділом II Положення встановлено загальні критерії оцінки роботи всіх категорій працівників органів прокуратури, до яких віднесено сумлінне виконання службових обов'язків, завдань і доручень керівників прокуратури, неухильне дотримання трудової та службової дисципліни.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що ним не складалась, не підписувалась та не скеровувалась до Генеральної прокуратури України інформація від 07.04.2015, яка містила недостовірні дані.

Водночас встановлено, що начальником відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 07 квітня 2015 року за №04/3-37вих-15 підписано та скеровано на ім'я начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Генеральної прокуратури України Степанова С.Р. листа, в якому містилися недостовірні дані.

Зокрема, у вказаній інформації зазначено, що ряд кримінальних правопорушень за фактом вимагання невстановленими особами 28 березня 2015 року грошових коштів в сумі 7 400 гривень у громадянина Сербії, досудове розслідування у яких здійснюється слідчим управлінням УМВС України в Тернопільській області, вчинено учасниками злочинної групи з ознаками організованості із корумпованими та міжрегіональними зв'язками.

У зв'язку з цим, заступником прокурора області 08 квітня 2015 року за №21/1-97 вих-15 на ім'я начальника відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового розслідування Генеральної прокуратури України надіслано листа зі спростуванням вищезазначеної недостовірної інформації.

Відповідно до п.2 розділу III Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, у разі неналежного виконання працівниками службових обов'язків, що спричиняє невиплату премії або виплату у меншому розмірі, керівники структурних підрозділів прокуратур областей складають мотивований рапорт, у якому зазначають відсоток, на який зменшується премія. Рішення про невиплату премії або виплату у меншому розмірі узгоджується з відповідними заступниками прокурорів областей, доводиться до відома працівників і до 18 числа кожного місяця передаються до кадрових підрозділів.

Враховуючи, що надіслання недостовірної інформації до Генеральної прокуратури України стало можливими внаслідок неналежного виконання обов'язків начальником відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1, начальником управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області, за погодженням з заступником прокурора області підготовлено рапорт на ім'я виконувача обов'язків прокурора області пропозицією про часткове позбавлення преміальних виплат ОСОБА_1 за квітень 2015 року в розмірі 50%.

Судом встановлено, що факт підготовки рапорту про зменшення розміру премії було доведено до відома ОСОБА_1, а тому безпідставними є твердження позивача щодо неповідомлення йому про це.

За наслідками розгляду рапорту, наказом виконувача обов'язків прокурора області №287-к від 23 квітня 2015 року «Про видачу премії працівникам органів прокуратури» начальнику відділу приймання опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків за квітень 2015 рою зменшено розмір премії на 25%.

При цьому необґрунтованими є твердження позивача про те, ще прокуратурою області за фактом надіслання до Генеральної прокуратура України недостовірної інформації не проведено перевірки.

Зокрема, Положенням про преміювання працівників органів прокуратури України, у разі вирішення питання щодо виплати премії у меншому розмірі або її невиплати не передбачено проведення будь-яких перевірок, відібрання пояснень, складання висновків.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв'язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо відшкодування позивачу ОСОБА_1 судових витрат суд зазначає, що зі змісту ст. 94 КАС України вбачається, що відшкодування судових витрат позивачу, який не є суб'єктом владних повноважень і в задоволенні позовних вимог якого відмовлено, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до прокуратури Тернопільської області, третьої особи на стороні відповідача Генеральної прокуратури України про визнання дій та бездіяльності посадових осіб прокуратури Тернопільської області протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Подлісна І.М.