Постанова № 62402646, 24.10.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р. Справа № 922/2514/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Харків" (вх.№2633 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13.09.16 у справі № 922/2514/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Альба Україна", м.Бориспіль,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Харків", м.Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2016 року - позивач, Приватне акціонерне товариство "Альба Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Харків", м. Харків (відповідача) суми заборгованості у розмірі 140 280,81 гривень, у тому числі, 75901,71 гривень суми основної заборгованості, 5051,30 гривень суми 3% річних, інфляційні нарахування в сумі 59 327,80грн, з посиланням на неналежне виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №773, укладеного між сторонами 25.08.2010 року. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 2104,21 гривень судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.16 р. у справі №922/2514/16 (суддя Присяжнюк О.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Харків" на користь Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" - 75901,71 гривень суми основної заборгованості, 5051,30 гривень суми 3% річних, інфляційні нарахування в сумі 59327,80грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 104,21грн.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про існування взаємозвязку між договором та документами на підставі яких позивач вимагав від відповідача сплатити вартість товару в розмірі 140280,81 грн. Тобто рішення про стягнення з відповідача прийняте при відсутності належних доказів того, що відповідач отримав товар від позивача саме за договором, суд першої інстанції невірно застосовуючи приписи ст.193 ГК України, ст.ст.11, 655, 692 ЦК України необґрунтовано встановив обовязок відповідача сплатити на користь позивача 140280,81 грн.

Відповідач вважає, що надані позивачем у справу видаткові накладні не є належними доказами поставлення товару відповідачеві та наявності заборгованості, з посиланням на те, що копії видаткових накладних, наданих позивачем у справу, не містять обовязкових реквізитів, передбачених законодавством для первинних документів, не містять інформацію та печатку покупця, відповідно до п.6.8. договору купівлі-продажу, відсутні додаткові угоди з генеральними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформлені належним чином.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзивів чи пояснень по справі не надав, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, не зявлення представника не перешкоджає розгляду скарги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 25.08.2010р. між Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (продавцем) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Харків", м. Харків (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 773, відповідно до умов якого продавець зобовязується передавати (поставляти) вироби медичного призначення (надалі "товар") у власність покупця, а покупець зобовязується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

У п. 1.2 договору зазначено, що товар передається по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно узгодженим сторонами замовленням і зазначаються у видаткових накладних.

У п. 5.2 договору сторони погодили, що оплата кожної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р. У випадку якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 1 місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний і кожний наступний календарний рік.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір купівлі-продажу №773 від 25.08.2010р.є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання вимог договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 75901,71грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, у відповідності до умов додаткових угод, що містяться в матеріалах справи, але відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором по оплаті товару.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що заборгованість складає 75901,71 грн. та задовольнив позовні вимоги виходячи з наступного.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 75901,71 гривень суми основної заборгованості, 5051,30 гривень суми 3% річних, інфляційні нарахування в сумі 59 327,80грн., підставою позову є порушення умов договору купівлі-продажу № 773 від 25.08.2010р.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що факт отримання відповідачем товару за накладними наданими до позовної заяви підтверджується підписом представника відповідача в графі "Отримав та відбитком печатки юридичної особи, видаткові накладні підписані з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Харків" без будь - яких зауважень та заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобовязань з поставки товару.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 773 від 25.08.2010р. та передав товар.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на невідповідність видаткових накладних наявності обовязкових реквізитів, наданих позивачем у справу необґрунтоване, оскільки видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинним документом, які фіксують факт здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.

Крім того, в зазначених видаткових накладних є посилання на договір № 773 від 25.08.2010р. та встановлені строки оплати отриманого товару.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 75901,71грн., оскільки факт отримання спірного товару підтверджується матеріалами справи та матеріали справи не містять доказів оплати товару.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 5051,30 грн. трьох відсотків річних та 59327,80 грн. інфляційних втрат та задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 625, 629,762 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.09.16 у справі №922/2514/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 27.10.16

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.