Ухвала суду № 62402622, 31.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"31" жовтня 2016 р.Справа № 916/2215/16

За позовом: Заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі ОСОБА_1 оборони України та ОСОБА_2 "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі " Концерну "Військторгсервіс";

до відповідача: Приватного підприємства "Берег";

про стягнення 432 000 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

прокурор: Бескровний М.О. посвідчення № 044624 від 20.10.2016р.

від позивача (ОСОБА_1 оборони України): ОСОБА_3 довіреність № 220/186/д від 08.02.2016р.;

від позивача (ОСОБА_2 "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі " Концерну "Військторгсервіс"): ОСОБА_4 довіреність №66 від 01.03.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 довіреність від 28.10.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Заступник військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі ОСОБА_1 оборони України та ОСОБА_2 "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі "Концерну "Військторгсервіс" до Приватного підприємства "Берег", в якій просить суд стягнути з останнього на користь держави в особі ОСОБА_2 "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі "Концерну "Військторгсервіс" заборгованість у розмірі 432 000 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем за період з вересня 2013р. по серпень 2016р. умов договору про спільну діяльність (простого товариства) № 3/СД від 01.06.2007р., укладеного відповідачем з ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування, правонаступником якого є ОСОБА_2 "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі "Концерну "Військторгсервіс".

Обґрунтовуючи свою позицію щодо подання вказаного позову, прокурор вказує, що невиконання або неналежне виконання субєктами підприємницької діяльності умов договорів, укладених з підприємствами ОСОБА_1 оборони України, завдає шкоди економічним інтересам держави. При цьому зауважує, що відповідно до п. 1.1 статуту ОСОБА_2 "Військторгсервіс", затвердженого наказом міністра оборони України від 29.12.201р. № 911, ОСОБА_2 "Військторгсервіс" є державним господарським обєднанням, утвореним відповідно до актів законодавства України, функції з управління та контроль за діяльністю якого здійснює ОСОБА_1 оборони України.

Прокурор зазначає, що в порушення вимог Положення про юридичну службу, затвердженого Постановою КМУ від 26.11.2008р. №1040, ОСОБА_2 "Військторгсервіс" та підпорядкована йому філія "Одеське управління військової торгівлі" заходи представницького характеру з питань стягнення дебіторської заборгованості з боржника ПП „Берег не здійснює.

Прокурор вказує, що військовою прокуратурою Одеського гарнізону у відповідності до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру повідомлено субєкт владних повноважень ОСОБА_1 оборони України про необхідність представництва прокуратурою інтересів держави в особі ОСОБА_1 оборони України та ОСОБА_2 „Військторгсервіс у формі звернення до суду з цим позовом та участі в його розгляді.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2016р. порушено провадження у справі №916/2215/16 із призначенням розгляду справи в засіданні суду 19.09.2016р.

Вказаною ухвалою прокурора зобовязано надати обґрунтування підстав для здійснення представництва держави з огляду на вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та положень статуту ОСОБА_2 "Військторгсервіс"; обґрунтування порушення прав ОСОБА_1 оборони України та неможливості останнім самостійного захисту прав держави.

В судовому засіданні 19.09.2016р. прокурором було надано письмові пояснення по справі (а.с.49-50), згідно який останній повторно наводить свої обґрунтування щодо підстав його звернення до суду з відповідним позовом, які, фактично, є ідентичними з тими, що викладені у позові.

Ухвалою суду від 19.09.2016р. з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог ухвали суду, а також необхідність додаткового витребування та дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 03.10.2016р.

У судовому засіданні 3.10.2016р. прокурор надав додаткові пояснення (а.с.68-70), в яких зазначив, що порушення інтересів держави полягає в тому, що невиконання відповідачем своїх зобовязань унеможливлює відрахування державним підприємством, яким є ОСОБА_2 "Військторгсервіс" та підпорядкована йому філія "Одеське управління військової торгівлі", 75% чистого прибутку згідно з Порядком відрахування, затвердженим Постановою КМУ від 23.02.2011р. №138.

Крім того, представник ОСОБА_1 Оборони України також надав суду письмові пояснення, в яких, повністю підтримавши позовні вимоги, зазначив, що оскільки ані ОСОБА_1, ані ОСОБА_2 не є державними компаніями, з урахуванням належності ОСОБА_1 функції управління державним майном, прокурор правомірно звернувся до суду із відповідним позовом в інтересах зазначених ним позивачів.

Ухвалою суду від 03.10.2016р., з огляду на подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.66), яке надійшло на електронну адресу суду, а також з урахуванням необхідності додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 17.10.2016р.

Ухвалою суду від 17.10.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представників прокурора та ОСОБА_2 було продовжено на пятнадцять днів та, з урахуванням надходження на електронну адресу суду клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (а.с.98), з огляду на заявлене прокурором клопотання про відкладення розгляду справи, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 31.10.2016р.

Прокурор в засіданні суду 31.10.2016р. в повному обсязі підтримав заявлений позов, просив суд задовольнити його.

Представники позивачів повністю підтримали правову позицію прокурора, вказуючи на належне обґрунтування ним підстав для звернення до суду з вказаним позовом в їх інтересах.

У судовому засіданні 31.10.2016р. представник відповідача надав суду відзив на позов (а.с.109-112), згідно якого, заперечуючи проти його задоволення, зазначає про відсутність порушення ним умов договору про сумісну діяльність № 3/СД від 01.06.2007р. Відповідач, зокрема, вказує, що ПП „Берег сумлінно поставився до своїх обовязків щодо проведення ремонтних робіт, які з 11.09.2012р. по теперішній час зупинені з вини ОСОБА_2 внаслідок відключення електропостачання обєкту.

На думку відповідача, порушення ПП „Берег своїх зобовязань за вищевказаним договором стали наслідком порушення обовязків позивача, що в свою чергу виключає наявність вини підприємства та є підставою для звільнення його від відповідальності щодо сплати заборгованості у розмірі 432 000 грн.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача стверджував про відсутність порушення інтересів держави, зауважуючи, що саме наявність таких інтересів є підставою для звернення прокурора з позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши до початку розгляду справи по суті усні пояснення присутніх в судових засіданнях представників, проаналізувавши доводи, викладені в позові прокурора та в додатково наданих суду поясненнях з боку усіх учасників судового процесу, суд вказує наступне.

Згідно з ч.4 статті 23 Закону України „Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1 ст.23 Закону „Про прокуратуру).

Відповідно до чинної редакції статті 29 ГПК прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону „Про прокуратуру право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Згідно до ч.2 ст.29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Як зазначено в п.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Відповідно до п.2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно до ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

За змістом зазначених норм у сукупності, позивачем у справі за позовом прокурора може бути виключно орган державної влади, місцевого самоврядування або інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено повноваження щодо захисту інтересів держави.

Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам №7 від 23.03.2012р. (зі змінами та доповненнями), господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України.

Зазначеною постановою пленуму також передбачено необхідність залишення позову без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 ГПК України у разі порушення провадження у справі за позовом прокурора, якщо прокурор не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, або не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави або громадянина в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором в якості позивачів зазначені ОСОБА_1 оборони України та ОСОБА_2 "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі " Концерну "Військторгсервіс". При цьому, позовні вимоги заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України направлені на стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 432 000 грн. на користь ОСОБА_2 "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі".

Як встановлено судом з аналізу матеріалів справи, згідно п.1.1 статуту ОСОБА_2 "Військторгсервіс" (а.с.24-28), ОСОБА_2 "Військторгсервіс" є державним господарським обєднанням, заснованим на державній власності та утвореним відповідно до актів законодавства України.

Відповідно до п. 1.3 статуту, учасниками ОСОБА_2 є державні підприємства, зазначені у додатку № 1 до статуту. Згідно п. 2.3 вказаного статуту ОСОБА_2 не є військовою частиною, установою і не належить до складу Збройних сил України.

Відповідно до п. 2.5 та 2.9 статуту, ОСОБА_2 діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї діяльності та виконання зобовязань. Держава не несе зобовязаннями ОСОБА_2, а ОСОБА_2 не відповідає за зобовязаннями держави.

Крім того, згідно п. 2.11 статуту ОСОБА_2 "Військторгсервіс" ОСОБА_2 відповідно до законодавства України має право, зокрема, набувати майно, майнові та немайнові права, нести відповідальність за зобовязаннями, бути позивачем, відповідачем та третьою особою в суді.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням того, що ОСОБА_2 "Військторгсервіс є державним господарським обєднанням, а представлення прокурором інтересів держави в особі державних компаній прямо заборонено, суд доходить висновку про неможливість підтвердження судом підстав для представництва в частині позивача ОСОБА_2 "Військторгсервіс", що, відповідно до ст.23 Закону України „Про Прокуратуру є передумовою розгляду спору по суті.

При цьому викладені у письмових поясненнях посилання ОСОБА_1 оборони України щодо того, що ОСОБА_2 "Військторгсервіс не є державною компанією, оскільки державною компанією є, виключно, Державне акціонерне товариство, в якому є частка держави, що перевищує 50%, або Холдінгова компанія не приймається судом до уваги, з огляду на те, що ґрунтується на довільному тлумаченню ОСОБА_1 чинного законодавства.

Щодо зазначення прокурором в якості позивача ОСОБА_1 оборони України, мотивоване неналежним здійсненням ним повноважень щодо захисту інтересів держави, суд зазначає наступне.

Згідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами Указу Президента України „Про положення про ОСОБА_1 оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України від 06.04.2011р. визначено, зокрема, що ОСОБА_1 оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 5 п. 6 вищезгаданого Наказу, ОСОБА_1 оборони України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку: здійснювати захист своїх законних прав та інтересів у судах та інших юрисдикційних органах, у тому числі міжнародних. Натомість, матеріали справи не містять жодного посилання на нормативні акти, які відносять до компетенції ОСОБА_1 Оборони звернення до суду з позовами про стягнення коштів на користь державного господарського обєднання.

При цьому, саме не звернення до суду про стягнення заборгованості прокурор вказує в якості неналежного здійснення повноважень.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання прокурора на Порядок відрахування до державного бюджету, оскільки, по-перше, вимоги про стягнення безпосередньо до державного бюджету не заявлялися, по-друге, зі змісту договору про спільну діяльність (простого товариства) № 3/СД від 01.06.2007р. вбачається, що відповідач має здійснювати компенсацію вже понесених експлуатаційних витрат, що жодним чином не відповідає поняттю чистого прибутку.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про необхідність залишення позову Заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України, поданого в інтересах держави в особі ОСОБА_1 оборони України та ОСОБА_2 "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України, подану в інтересах держави в особі ОСОБА_1 оборони України та ОСОБА_2 "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" залишити без розгляду.

Суддя Ю.М. Щавинська