Постанова № 62402616, 31.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2016 р. Справа№ 910/16742/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Шквара І.В. - представник за довіреністю № 9 від 26.10.2016; Войстрик В.А. - представник за довіреністю № 8 від 01.08.2016;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2016

у справі № 910/16742/16 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "Дорбудмеханізація"

про стягнення 3 470 768,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєлєна-торг» (надалі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «Дорбудмеханізація» (надалі - відповідач) суми в розмірі 3 470 768,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" разом з доданими до неї документами повернуто без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" 03.10.2016 (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 та передати справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2016.

В судовому засіданні 31.10.2016 представник позивача апеляційну скаргу у даній справі просив задовольнити, ухвалу суду від 14.09.2016 скасувати, а справу направити на розгляд до суду Господарського суду міста Києва.

Відповідач в судове засідання 31.10.2016 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належний чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 19.10.2016 ухвали суду від 17.10.2016.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача (який був належним чином повідомлена про час та місце судового засідання) за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів оскарження, ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2016 подана ТОВ «Вєлєна-торг» позовна заява від 01.08.2016 була повернута позивачу з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України. При цьому, суд першої інстанції було зазначено, що з наданих ТОВ «Вєлєна-торг» опису вкладення у цінний лист про направлення на адресу відповідача документів, вбачається, що було надіслано «позовна заява з усіма додатками на 24 арк.», проте позивачем не зазначено вичерпний перелік документів, доданих до позовної заяви, з якою він звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність можливості достовірно встановити факт направлення відповідачу зазначених в позовній заяві документів у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати іншій стороні копію позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до п. 2 ч. 1 вказаної статті, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З наданого позивачем опису вкладення у цінний лист, ним надіслано позовну заяву від 01.08.2016 про стягнення 3 470 768,63 грн. з усіма додатками (24 аркуші загалом) на адресу відповідача.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до пунктів 59, 61 вказаних правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, будь-яких інших вимог до змісту опису вкладення, окрім зазначених, вищезазначені Правила не містять.

Київський апеляційний господарський суд зазначає, що відсутність в описі вичерпного переліку документів, які надсилаються разом з позовною заявою, не може бути підставою для повернення позову без розгляду.

Крім того, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Перелік заходів, що вживає суддя, готуючи справу до розгляду в судовому засіданні, не є вичерпним: у разі необхідності та з урахуванням конкретних обставин справи суддя вправі вчиняти й інші дії відповідно до його компетенції, за винятком дій, які можуть бути вчинені лише в судовому засіданні (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, якщо у суду першої інстанції є сумнів в надіслані додатків до позовної заяви відповідачу, він не позбавлений у процесі підготовки справи до розгляду, витребувати у позивача додаткові докази або зобов`язати вчинити певні дії.

За таких обставин колегія суддів не вбачає у даному випадку недотримання позивачем п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Таким чином визначені судом першої інстанції обставини (зокрема, не зазначення в описі вкладення переліку надісланих відповідачу додатків до позовної заяви) не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки в даному випадку повернення відбулося з формальних причин.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належне виконання позивачем процесуального обов'язку щодо направлення іншім сторонам по справі копії позовної заяви з відповідними додатками.

Таким чином суд, у разі сумнівів у достовірності доказів, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, був вправі витребувати додаткові докази або зобов`язати вчинити певні дії, але не мав підстав для повернення позовної заяви.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що додавши до позовної заяви опис вкладення, як доказ надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, скаржник виконав вимоги ст. ст. 56, 57 ГПК України, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

За змістом ст. 55 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. При цьому, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відносно порушення Господарським судом міста Києва норм процесуального права при поверненні без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України позовної заяви та доданих до неї документів приймаються судом апеляційної інстанції, як підстава для скасування оскаржуваної ухвали з урахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 104 ГПК України, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" - задоволенню. В свою чергу, матеріали справи підлягають направленню до місцевого господарського суду для розгляду.

Згідно п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, слід здійснити суду першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі.

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 63, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєна-торг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 у справі № 910/16742/16 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 у справі № 910/16742/16 скасувати.

3. Матеріали оскарження, позовну заяву та додані до неї документи передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич