Рішення № 62402155, 27.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2016Справа №910/17343/16

За позовом публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"

до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про стягнення 50 953,77 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Сінюхіна І.В.(дов.від 19.08.2016)

Від відповідача: Гурнік А.І.(дов. від 20.04.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 50 953,77 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.09.2016 порушено провадження у справі №910/17343/16 та призначено до розгляду на 11.10.2016.

Представник відповідача в судове засідання 11.10.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 11.10.2016 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 27.10.2016.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 27.10.2016 з'явилися, дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що керуючись статтею 29 Закону та пунктом 7.41. Методики, ПрАТ «УТСК» було визначено вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача з урахуванням зносу у розмірі 29 869.32 грн.

У зв'язку із чим було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 28 869.32 грн. (29 869,32 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 1 000,00 грн. франшиза передбачена полісом № АЕ/5335619).

Станом на сьогоднішній день сума страхового відшкодування у розмірі 28 869,32 грн. перерахована на вказаний позивачем рахунок.

При цьому, враховуючи, що строк експлуатації транспортного засобу позивача є понад 12 років, на підставі пункту 7.41. «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року було застосовано коефіцієнт фізичного зносу у розмірі 0,7.

У зв'язку з наведеним, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Суд прийняв до уваги даний відзив.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2015 між ОСОБА_3 та приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі по тексту - відповідач, страховик) було укладено договір(поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5335619 (далі по тексту - договір страхування).

Предметом за Договором страхування є майнові інтереси позивача, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом: автомобіль марки Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_1(далі по тексту - ТЗ). Зазначений ТЗ належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно положень договору страхування, ТЗ застрахований на випадок дорожньо-транспортної пригоди.

07.01.2016 о 06 год. 10 хв. по вул. Чумацький шлях у м. Кривому Разі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «ЛАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

Даний факт підтверджується постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.02.2016 у справі №213/180/16-п (копія в матеріалах справи), якою встановлено вину ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст,124 КУпАП, за ознаками порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автотранспортних засобів, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (копія - в матеріалах справи), автобус «ЛАЗ» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на праві власності належить ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - Позивач, ПАТ «АМКР»), яке в даному випадку виступає в якості потерпілої особи.

12.01.2016 копії повідомлення про настання страхового випадку (копія - в додатку 3) та всіх супровідних документів були направлені аварійному комісару ПрАТ «УТСК» ОСОБА_5, та передані йому в оригіналах 13.01.2016 при здійсненні останнім огляду пошкодженого транспортного засобу. В ході даного огляду було складено акт огляду колісного транспортного засобу, в якому засвідчено характер пошкоджень (копія - в матеріалах справи).

16.02.2016 рекомендована відповідачем СТО ТОВ «ГРАН-ТЕХСЕРВІС» надала позивачу рахунок на сплату робіт з ремонту пошкодженого транспортного засобу в розмірі 53 378,30грн. з урахуванням ПДВ (копія - в матеріалах справи).

24.02.2016 до ГІрАТ «УТСК» були направлені заява про отримання страхового відшкодування (копія - в матеріалах справи), рахунок на сплату робіт з ремонту та вищезазначена постанова суду. Відповідно до повідомлення поштової компанії АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» (копія - в матеріалах справи) дані документи були отримані відповідачем 25.02.2016.

Позивач своїми позовними вимогами визначив: стягнення з відповідача страхового відшкодування з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми та пені на користь позивача.

Ціна позову становить 50 953,77 грн.

Проте, відповідачем в судовому засіданні подано докази сплати на користь позивача страхового відшкодування на загальну суму 28 869,32 грн., з урахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн. та розрахунку страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту зносу: 0,7. Доказами оплати слугують надані відповідачем платіжні доручення на загальну суму 28 869,32 грн.

Копії частини наданих платіжних доручень на загальну суму 6 000,00 грн. у своєму позові подав також позивач та не заперечував проти перерахування даної суми відповідачем.

Іншу частину суми в розмірі 22 869,32 грн. відповідач сплатив вже після звернення з даним позовом до суду.

У зв'язку з наведеним суд припиняє провадження в частині стягнення з відповідача 22 869,32 грн. основного боргу.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Дослідивши матеріали справи та зважаючи на те, що основний борг відповідачем сплачено і між сторонами не залишилось неврегульованих питань щодо оплати основного боргу, суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 22 869,32 грн. При цьому суд враховує, що припинення провадження у справі не суперечить вимогам закону і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що основна заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 № 85/96-ВР, із змінами та доповненнями, п. 36.7 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. № 1961-IV, із змінами та доповненнями (у подальшому - Закон № 1961-IV), ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (у подальшому - ГПКУ) позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом № 1961-IV порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV протягом 15 днів з дня узгодження розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 Закону № 1961-IV, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до положень ст. 8 ЗУ «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Статтею 26 Закону України «Про страхування» передбачений перелік випадків, в яких страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування. Серед іншого зазначеною статтею передбачено, що страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених умовами договору страхування, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Отже, факт оплати відповідачем позивачу страхового відшкодування у розмірі 28 869,32 грн. належним чином доведений та доведено те, що саме такий розмірі відшкодування підлягав оплаті, з урахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн. та розрахунку страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту зносу: 0,7, що дає суду підстави відмовити в задоволенні позову позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 47 378,40 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3266,97 грн. та 3% річних в сумі 308,40 грн.

Суд не погоджується з такими вимогами позивача оскільки, так як відповідно до ст.547 та п.1ч.2ст.551 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування, що було завдано третьою особою, отже між сторонами у справі відсутні як договірні зобов'язання, так і грошові зобов'язання.

Оскільки спеціальними законами (Законом України "Про страхування" та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), які застосовуються до даних правовідносин, не передбачено розмір неустойки (пені) чи інших санкцій у разі звернення з позовом до страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірних відносин між сторонами немає, відповідно відсутні і правові підстави для стягнення пені в сумі 3266,97 грн. та 3% річних в сумі 308,40 грн.

При цьому, Положення п. 37.2 ст32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі.

Згідно п.37.2 ст. 32 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "за кожний день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ,яка діє у період ,за який нараховується пеня.

Таким чином, п.37.2 ст.32 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика. Позивач не є в даному випадку ні страхувальником, ні вигодо набувачем за договором страхування № АЕ/5335619.

Аналогічна правова позиція закріплена в постанові Верховного суду від 26.09.2012 у справі 4/27-3520-2011 та Вищого господарського суду України від 15.11.2011 у справі №44/157.

У зв'язку з наведеним суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3266,97 грн. та 3% річних в сумі 308,40 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню о.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно в частині стягнення 22 869,32 грн., оскільки дана сума сплачена після звернення позивача з даним позовом до суду, в іншій частині - судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача 22 869,32 грн. основного боргу.

2. В іншій частині в задоволенні позову публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" - відмовити.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) судовий збір у розмірі 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 45 коп.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 02.11.2016