Рішення № 62401967, 25.10.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/85/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 Справа № 908/2604/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 931 від 27.04.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 439 від 17.10.2016 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ

до Міського комунального підприємства Основаніє, м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 160773,82 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство Українська залізниця з позовом до міського комунального підприємства Основаніє про стягнення за договором про постачання електричної енергії № ПР/Е-15-134/НЮдч-4454 від 29.01.2015 р. заборгованості у розмірі 160773,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.01.2010р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № ПР/Е-15-134/НЮдч-4454, відповідно до якого позивач зобовязався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати її вартість. За період з березень 2016 року по серпень 2016 року позивачем виставлено рахунки за спожиту електроенергію на загальну суму 160773,82 грн. Позов заявлено на підставі ст. ст. 104, 202, 207, 513, 520, 521, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 275 ГК України, ст. ст. 1, 2, 49, 54, 64, 82, 84 ГПК України та умов договору про постачання електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/85/16 та призначено розгляд справи на 25.10.2016р. об 12 год. 00 хв.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 25.10.2016 р. позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у письмовому відзиві по суті спору проти позову не заперечив. Посилаючись на тяжкий фінансовий стан, який склався на підприємстві, просить суд, в порядку ст. 83 ГПК України, розстрочити виконання судового рішення на 2 місяці.

Представник позивача проти надати розстрочки виконання судового рішення заперечив.

В судовому засіданні 25.10.2016 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2015р. між Державним підприємством Придніпровська залізниця в особі відособленого структурного підрозділу Енергозбут Державного підприємства Придніпровської залізниці (станом на час розгляду справи - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, постачальник, позивач у справі) та Міським комунальним підприємством Основаніє (споживач, відповідач у справі) укладений договір про постачання електричної енергії № ПР/Е-15-134/НЮдч-4454.

Відповідно до умов договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволенною потужністю 156,69 кВт, а споживач своєчасно оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між ДП Придніпровська залізниця та МКП «ОСНОВАНІЄ».

Згідно п. 2.1 договору під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 2.3.4 договору споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 5 Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та додатку № 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 9 Додатку № 5 до Договору Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснення інших платежів встановлено, що розрахунковим вважається період з 20 числа попереднього місяця до 20 числа розрахункового місяця.

Так, пунктом 10 додатку № 5 Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснювати інших платежів сторонами визначено, що з 20 по 23 число кожного місяця споживач самостійно одержує рахунок для оплати спожитої електроенергії, рахунок плати за перетікання реактивної електроенергії згідно додатку № 9 та інші платіжні документи (плата перевищення договірних величин електроенергії, потужності та ін.). Оплата здійснюється на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п. п. 9.8, 9.9 договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2015р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як свідчать матеріали справи, за період березень 2016 р. серпень 2016 р. відповідачем було спожито електричної енергії на загальну суму 172925,81 грн., а саме: в березні 2016 р. на суму 28915,03 грн., в квітні 2016 р. на суму 31835,48 грн., в травні 2016 р. на суму 33057,20 грн., в червні 2016 р. на суму 27579,48 грн., в липні 2016 р. на суму 25672,78 грн., в серпні 2016 р. на суму 25865,83 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками: від 31.03.2016 р., від 30.04.2016 р., від 31.05.2016 р., від 30.06.2016 р., від 31.07.2016 р., 31.08.2016р.

Відповідачем, оплата за спожиту електричну енергію здійснена частково на суму 12151,99 грн. Несплаченою залишилась сума 160773,82 грн.

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України Про електроенергетику споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором № ПР/Е-15-134/НЮдч-4454 про постачання електричної енергії.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що на дату прийняття рішення відповідач має заборгованість в сумі 160773,82 грн. і доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 160773,82 грн. основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення на два місяці, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд знаходить підстави для задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.

Так, обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання судового рішення, відповідач вказує, що з 25.07.2012 р. до МКП ОСНОВАНІЄ перейшли всі права одинадцяти комунальних підприємств, які припинились, та внаслідок чого перейшли й обов'язки щодо сплати заборгованості перед їх контрагентами, що загалом складає суму в десятки мільйонів гривень. На теперішній час, МКП ОСНОВАНІЄ виконує широкий спектр посередницьких функцій у процесі взаємодії населення з органами владних повноважень. Вищенаведені функції не входили до переліку робіт, які формували послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що призводило до збільшення адміністративних витрат виконавців житлово-комунальних послуг.

Єдиним джерелом фінансування виконання різноманітних виробничих і соціальних функцій був тариф на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій. Збільшення заборгованості населення за наданні житлово - комунальні послуги призводить до дефіциту обігових коштів підприємств. Станом на 01.08.2016 р. заборгованість населення за житлово-комунальні послуги складає 141973903,22 грн.. заборгованість фізичних та юридичних осіб за інші надані послуги та виконанні роботи нашим підприємством станом на 01.08.2016 року складає 11474336,51 грн..

З 01.09.2016 року відповідно до рішень виконкому Запорізької міської ради від 24.06.2016 №311 «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг» та від 26.08.2016 №494 «Про вилучення обєктів житлового та нежитлового фонду, об'єктів благоустрою та обладнання з господарського відання міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» та передачу в господарське відання комунального підприємства «Наше місто» та затвердження актів приймання-передачі»» КП «Наше місто прийняло житловий фонд м. Запоріжжя у своє відання і стало виконувачем послуг з обслуговування будинків, споруд і прибудинкових територій і. крім того, є балансоутримувачем житлового фонду міста. Тобто МКП «ОСНОВАНІЄ» позбавлено основної статті доходу тарифу.

Слід зазначити, що пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1.2. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р.).

Згідно з Довідкою відповідача вих. № 11725/01-10 від 22.09.2016р., дебіторська заборгованість за житлово-комунальні послуги по МКП Основаніє станом на 22.09.2016р. становить 10941072,25 грн.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги надані докази скрутного фінансового становища, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення на 6 місяців.

Згідно з п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013р., за змістом статті 121 ГПК господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне надати відповідачу розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області щодо стягнення 160773,82 грн. основного боргу та 2411,61 грн. судового збору.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору відносяться на відповідача, шляхом стягнення на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Міського комунального підприємства Основаніє (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 20485152) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) суму 160773 (сто шістдесят тисяч сімсот сімдесят три) грн. 82 коп. основного боргу та суму 2411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн. 61 коп. судового збору. Видати наказ.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/2604/16 в частині стягнення суми 160773,82 грн. основного боргу та суми 2411,61 грн. судового збору на 6 (шість) місяці, шляхом стягнення наступним чином: грудень 2016 р.- 26 795,64 грн. основного боргу та 2411,61 грн. судового збору, січень 2017р. - 26 795,64 грн., лютий 2017р. - 26 795,64 грн., березень 2017р. - 26 795,64 грн., квітень 2017р. - 26 795,64 грн., травень 2017р. - 26 795,62 грн.

Суддя О.А. Топчій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 31 жовтня 2016 р.