Рішення № 62401746, 31.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/3335/16 Головуючий І інстанції

Справа № № 636/5572/15-ц ОСОБА_1

Категорія: Спори про право власності та інші речові права про приватну власність Доповідач Міненкова Н.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Міненкової Н.О.

суддів: Кругової С.С.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Лашакової Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області на рішення Чугуївського районного суду Харківської області від 5 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності на будівлю перукарні, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності на будівлю перукарні, розташовану на земельній ділянці розміром 0,0057 га по вул. В. Вєсіча, № 12-а, в смт. Нова Покровка, Чугуївського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй на праві приватної власності належить будівля перукарні, яку вона звела та відбудувала з дозволу селищної ради за вказаною адресою на земельній ділянці площею 0,0057 га. Такий дозвіл був наданий їй відповідним рішенням Новопокровської селищної ради від 15.11.2012 року.

Після отримання 15.11.2012 року в Новопокровській селищній раді дозволу, вона за вищевказаною адресою у 2013 році побудувала будівлю перукарні.

В порядку виконання вказаного рішення вона замовила та отримала паспорт привязки розміщення будівлі перукарні за схемою благоустрою селища у секторі містобудування і архітектури Чугуївської райдержадміністрації.

06.11.2015 року рішенням сесії Новопокровської селищної ради будівлі перукарні була присвоєна адреса: вулиця В. Вєсіча, 12-а, селища Новопокровка Чугуївського району Харківської області.

За її замовленням Чугуївське МБТІ зробило технічне обстеження та виготовило технічний паспорт будівлі, з відповідним заведенням інвентарної справи обєкту нерухомого майна.

Просила суд, визнати за нею право власності на будівлю перукарні, розташовану по вулиці В. Вєсіча, 12-а в селищі Новопокровка Чугуївського району Харківської області, що необхідно їй для оформлення документації на земельну ділянку на якій розташована перукарня.

Сторони в судове засідання не зявилися. Позивач надала суду письмову заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та проханням розглянути справу за її відсутності (а.с. 26). Відповідач, надав письмову заяву про визнання позову та проханням розглянути справу без участі його представника (а.с. 27).

Рішенням Чугуївського районного суду Харківської області від 5 лютого 2016 року позовні вимоги, ОСОБА_3 до Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності на будівлю перукарні задоволено.

Визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на будівлю перукарні, розташованої по вулиці В. Вєсіча, 12-а, в селищі Новопокровка, Чугуївського району Харківської області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Чугуївська місцева прокуратура Харківської області, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить, рішення Чугуївського районного суду Харківської області від 5 лютого 2016 року скасувати, ухвалити нове яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову. Судові витрати покласти на позивача (за а/с 535, 92 грн.).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалено на підставі висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням XXI сесії VI скликання Новопокровської селищної ради Чугуївського району від 15.11.2012 року «Про погодження ФОП ОСОБА_3 місця розташування будівлі перукарні для провадження підприємницької діяльності в смт. Новопокровка за адресою: вул. В. Вєсіча», ОСОБА_3 було погоджено місце для розташування будівлі перукарні по вулиці В.Вєсіча та зобовязано розробити в установленому діючим законодавством паспорт привязки приміщення будівлі перукарні (а.с. 24).

Протягом 2013 року ОСОБА_3 побудувала будівлю перукарні і по наступний час здійснює в ньому підприємницьку діяльність.

15.11.2012 року рішенням сесії Новопокровської селищної ради ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво будівлі перукарні для здійснення підприємницької діяльності за розташуванням в селищі Новопокровка Чугуївського району Харківської області по вулиці В.Вєсіча.

Вважаючи себе повноправним власником вищезазначеної будівлі перукарні, позивач, після отримання дозволу, замовила та отримала паспорт привязки, згідно якого будівля перукарні розташована на земельній ділянці площею 0,0057 га і відповідає діючим Державним будівельним нормам ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та ДБН Би2.4-1-94 «планування і забудова сільських поселень». За технічним паспортом КП «Чугуївське МБТІ» станом на 02.12.2015 рік за адресою: селище Новопокровка Чугуївського району вулиця В. Вєсіча, 12-а - є будівля перукарні, що належить ОСОБА_3

В 2015 році ОСОБА_3 звернулася до Новопокровської селищної ради щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку під існуючою будівлею перукарні в смт. Новопокровка, Чугуївського району Харківської області по вул. В. Вєсіча, 12-а, і рішенням І сесії VIІ скликання Новопокровської селищної ради Чугуївського району від 06.11.2015 року такий дозвіл їй був наданий (а.с. 23).

Рішенням сесії Новопокровської селищної ради від 06.11.2015 року вищезазначеному обєкту нерухомого майна була присвоєна адреса: Харківська область Чугуївський район селище Новопокровка вулиця В. Вєсіча № 12-а (а.с. 25).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що селищна рада не заперечувала проти виділення забудовнику земельної ділянки із фонду селища під уже здійснене нею будівництво та визнання за ОСОБА_3 права власності на збудоване нерухоме майно.

Судова колегія з даними висновками суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 331 ЦК Україниправо власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Зважаючи на те, що селищна рада не заперечує проти виділення забудовнику земельної

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами статті 376 цивільного кодексу України" (надалі Постанова Пленуму) при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно достатті 26 Закону України "Про основи містобудування" № 2780-XII від 16 листопада 1992 рокуспори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина першастатті 15 ЦК, частина першастатті 3 Цивільного процесуального кодексу України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

У даному випадку компетентним органом, який мав вирішувати питання про можливість введення нежитлової будівлі в експлуатацію на час звернення до суду з дійсним позовом, була Державна архітектурно-будівельна інспекція згідноЗакону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженогоУказом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 рокута Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженогопостановою КМУ №553 від 23.05.2011 року. Основними завданнями Державної архітектурно-будівельної інспекція та її територіальних органів згідно зазначених норм законодавства було виконання дозвільних реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на той час була єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації.

З 21.10.2014 року Державна архітектурно-будівельна інспекція діє за новим Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294(надалі Положення), залишаючись при цьому органом, що приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає відповідні сертифікати, реєструєдекларації про готовність об'єкта до експлуатаціїта повертає такі декларації) (абзац другий пункту 4 Положення).

Доказів того, що ОСОБА_3 зверталась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію нежитлової будівлі за адресою вул. В. Вєсіча, № 12-а, в смт. Нова Покровка. Чугуївського району Харківської області, матеріали справи не містять.

З відповіді Новопокровського селищного голови вбачається, що земельна ділянка під перукарню ОСОБА_3 не виділилася (а.с. 70).

Відповідно до правової позиції висловленій у постанові Верховного суду України від 28 січня 2015 року у справі № 6-225цс14 згідно з частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

До початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобовязана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво обєкта на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не може набути право власності на нього в порядку статті 331 ЦК України. Згідно зіст. 360-7 ЦПК України,є обов'язковою для судів.

Відповідно до п.п. 2,4 ч.1, ч.ч.2,3ст. 309 ЦПК Українипідставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст.331,376 ЦК України,Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294, ст. 303,304, ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст. ст.316,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області задовольнити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 05 лютого 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на будівлю магазину розташовану на земельній ділянці розміром 0,0057 га по вул. В.Вєсіча, № 2-а, в смт. Нова Покровка Чугуївського району Харківської області відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - Н.О.Міненкова

Судді - С.С.Кругова

- ОСОБА_2