Ухвала суду № 62400311, 06.10.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6943/14-ц

Провадження № 2/638/1620/16

УХВАЛА

06.10.2016 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шестака О.І.,

за участю секретаря Вільховик С.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну умов договору найму житлового приміщення і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

30.04.2014 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 і просила змінити умови договору найму житлового приміщення в АДРЕСА_1.

18.03.2015 р. ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_2 і виселити її з вказаної квартири, у звязку з неможливістю сумісного проживання.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 заявив клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства тобто до набрання законної сили вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.09.2016 р. по кримінальній справі №638/4366/14-к за обвинуваченням ОСОБА_3 (чоловік ОСОБА_1В.) за ч. 1 ст. 121 КК України, та ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України (розгляд якої закінчено 06.09.2016 р.).

Обґрунтовуючи клопотання зазначив, що в провадженні Дзержинського райсуду м. Харкова (суддя Омельченко К.О.) знаходилася кримінальна справа № 638/4366/14-к за обвинуваченням ОСОБА_3 (чоловік ОСОБА_1В.) за ч. 1 ст.121 КК України, та ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України. На теперішній час по вказаній справі винесено вирок від 08.09.2016 р., яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання - 5 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено їй покарання - 1 рік 6 місяців обмеження волі. В силу ст. 75 КК України засуджену звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в 1 рік.

Представник ОСОБА_2 вказує, що обставини, встановлені вказаним вироком, є одним з предметів доказування у даній цивільній справі та на них посилається позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про виселення ОСОБА_1 з квартири, на підставі ч. 1 ст. 116 ЖК України. Але на сьогодні вказаний вирок ще не набрав законної сили, тому необхідно зупинити провадження по даній цивільній справі до вступу у законну силу вказаного вироку.

Представник ОСОБА_2 вважає, що дану цивільну справу неможливо розглядати до остаточного вирішення кримінальної справи №638/4366/14-к, де позивачка за первинним позовом ОСОБА_1 є обвинуваченою в скоєнні кримінального правопорушення (нанесення тілесних ушкоджень) ОСОБА_4

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання представника ОСОБА_2 заперечував, вважаючи, що розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду даної цивільної справи.

Суд вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження по справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Однак, розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України, ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України не є перешкодою для розгляду цивільної справи, яка розглядається за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну умов договору найму житлового приміщення і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 168, п. 4 ч. 1 ст. 202 ЦПК України, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя