Рішення № 62398010, 31.10.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2016 р.Справа № 922/470/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1, довіреність №1018 від 29.02.2016р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №01-16юр/3600 від 10.05.2016р., ОСОБА_3, довіреність №01-16юр/3210 від 25.04.2016р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство Харківводоканал - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача Акціонерної компанії Харківобленерго - про зобовязання відповідача припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно обєктів єдиної технологічної системи КП Харківводоканал, як такого, що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач, без врахування особливого статусу позивача, як підприємства, яке надає житлово-комунальні послуги з водопостачання населенню міста Харкова, протиправно здійснює відключення від енергопостачання обєктів позивача, більша частина яких безпосередньо задіяна в технологічному процесі подачі води та очищення стоків, що, як зазначає позивач, може призвести до непередбачуваних санітарно-екологічних наслідків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2016 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2016 р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 р., було вжито заходів по забезпеченню позову. ОСОБА_4 ухвала та постанова були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2016 р.

В ході розгляду даної справи оголошувались наступні перерви: з 02.03.2016 р. до 18.03.2016 р., 29.03.2016 р., 01.04.2016 р., 11.04.2016 р.; з 17.10.2016 р. до 31.10.2016 р.

В судовому засіданні 29.03.2016 р. судом було розглянуто клопотання відповідача (вх.№10373 від 29.03.2016 р.) про залучення третьої особи на стороні відповідача Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії. Дане клопотання було вмотивоване тим, що величину броні електропостачання затверджує саме інспекція Держенергонагляду, тоді як відповідач безпосередньо не впливає на встановлення рівня екологічної броні споживачам, а в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у нього актів екологічної броні електропостачання щодо внесених до Державного реєстру обєктів підвищеної небезпеки, які належать позивачу.

Втім, враховуючи, що наведені у клопотанні обставини не свідчать про те, що рішення суду у даній справі може вплинути на права чи обовязки Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, щодо однієї з сторін у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 27 ГПК України правових підстав для залучення даного субєкта до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відмовив в задоволенні клопотання відповідача (вх.№10373 від 29.03.2016 р.) про залучення до участі у справі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії як третьої особи на стороні відповідача.

Окрім того, в судовому засіданні 29.03.2016 р. суд розглянув заяву позивача (вх.№9046 від 18.03.2016 р.) про зміну предмету позову.

Заявою про зміну предмету позову позивач замість заявленої в позові вимоги про зобовязання відповідача припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно обєктів єдиної технологічної системи КП Харківводоканал, як такого, що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю, просив суд: припинити дії відповідача, які порушують право позивача на отримання електричної енергії за договором та скасувати оперативно-господарської санкції у вигляді припинення подачі електроенергії до рівня екологічної броні; зобовязати відповідача підключити відключені внаслідок застосування оперативно-господарської санкції електроустановки згідно визначеного в заяві переліку. Визначені позивачем в заяві нові вимоги та пояснення представника позивача щодо вказаної заяви у судовому засіданні, свідчать фактично про зміну не лише предмету, але й підстав позову, оскільки в обґрунтування таких вимог позивачем покладаються нові обставини (зокрема, щодо порушення права на отримання електричної енергії, обґрунтування скасування оперативно-господарської санкції у вигляді припинення подачі електроенергії, наявності обовязку щодо підключення відключених внаслідок застосування оперативно-господарської санкції електроустановок). За таких обставин, у судовому засіданні 29.03.2016 р. суд дійшов висновку, що заява позивача (вх.№9046 від 18.03.2016 р.) про зміну предмету позову, в порушення вимог ст. 22 ГПК України, фактично свідчить про одночасну зміну предмету та підстав позову, у звязку з чим відмовив у її задоволенні.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2016 р. було призначено у справі комплексну судову інженерно-технічну та екологічну експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертам суд поставив наступні запитання:

1. Який склад належних КП Харківводоканал обєктів, які безпосередньо відносяться до системи централізованого питного водопостачання та водовідведення м. Харкова?

2. Чи є у складі вказаних обєктів КП Харківводоканал ті, що відповідно до чинного законодавства мають бути віднесені до обєктів підвищеної небезпеки?

3. Чи повязані належні КП Харківводоканал обєкти системи централізованого питного водопостачання м. Харкова єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води?

4. Чи впливатиме припинення (обмеження) електропостачання окремих обєктів (елементів) системи централізованого питного водопостачання м. Харкова на технологічні процеси виробництва та транспортування КП Харківводоканал питної води споживачам і, якщо так, в чому полягатиме такий вплив ?

5. Чи може припинення (обмеження) електропостачання належних КП Харківводоканал обєктів (елементів) систем централізованого питного водопостачання та водовідведення м. Харкова викликати порушення екологічних нормативів, негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, довкілля і, якщо так, в чому полягатимуть такі порушення та вплив?

У звязку з призначенням у справі комплексної судової інженерно-технічної та екологічної експертизи, ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2016 р. провадження у справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2016 р., у звязку з надходженням 25.05.2016 р. від судового експерта клопотання про надання додаткових матеріалів та погодження строку проведення експертизи, розгляд справи було поновлено, призначено судове засідання на 01.06.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2016 р. клопотання експерта про надання додаткових матеріалів задоволено, зобовязано сторони надати відповідні матеріали, а також витребувано у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України додаткові пояснення щодо необхідного реального часу на виконання комплексної судової інженерно-технічної та екологічної експертизи для розгляду клопотання про надання експерту часу на виконання експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2016 р., у звязку з надходженням 08.07.2016 р. від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України додаткових пояснень з приводу пропонованого ним строку проведення експертизи у даній справі (вх.№22309 від 08.07.2016 р.), розгляд справи було поновлено, призначено судове засідання на 25.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2016 р. клопотання директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строку виконання експертизи (вх.№17319 від 25.05.2016 р.), з урахуванням додаткових пояснень з приводу пропонованого ним строку проведення експертизи у даній справі (вх.№22309 від 08.07.2016 р.) задоволено, погоджено строк проведення комплексної судової інженерно-технічної та екологічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2016 р. у даній справі, провадження у справі зупинено.

У звязку з надходженням клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо забезпечення натурного обстеження обєктів дослідження, ухвалою суду від 17.08.2016 р. розгляд справи було поновлено та призначено судове засідання на 17.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2016 р. клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо забезпечення натурного обстеження обєктів дослідження задоволено, зобовязано сторони забезпечити безперешкодний доступ до обєктів централізованої системи водопостачання та водовідведення КП Харківводоканал; провадження у справі зупинено.

23.09.2016 р. до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом з супровідним листом (вх.№2244 від 23.09.2016 р.) надійшов Висновок експертів за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи №6780/16-43/6781/16-48 від 07.09.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2016 р. розгляд справи поновлено, задоволено клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на 15 днів, продовжено строк розгляду справи на 15 днів, судове засідання призначено на 17.10.2016 р.

В судовому засіданні 31.10.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Як посилається позивач, відповідач постійно припиняє постачання електричної енергії на частину обєктів системи централізованого водопостачання, повідомляє про подальше відключення електричної енергії до погашення заборгованості. Позивач вважає, що такі дії відповідача свідчать про зловживання ним своїм правом на припинення постачання електричної енергії. Так, позивач посилається, що система централізованого водопостачання та водовідведення являє собою єдину технологічну систему, яка забезпечує безперервну подачу води від водозабору до споживача, очищення стоків і може функціонувати тільки в умовах гарантованого енергопостачання. Відключення обєктів системи централізованого водопостачання та водовідведення може призвести до руйнації самої системи, порушення чи зупинки безперервного процесу подачі води у місто, а припинення роботи системи може мати наслідком створення екологічно небезпечної ситуації. Окрім того, позивач зазначає, що положення укладених між сторонами договорів щодо постачання електричної енергії необхідно тлумачити системно. Так, передбачене договорами в п. 6.1.3 право на відповідача, з огляду на зміст п. 8 додатку №2 «Порядок розрахунків» до договорів, обмежується ст. 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання». Факт безпідставності припинення електропостачання відповідачем позивач обґрунтовує також постановою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2013 р. у справі №К-9991/40463/12, якою було залишено в силі рішення судів першої і апеляційної інстанції, та визнано законним припис прокурора про усунення порушень Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», зобовязано відповідача у даній справі не вчиняти дії щодо відключення обєктів питного водопостачання КП «ВТП «Вода».

Представник позивача в судовому засіданні надав письмові пояснення щодо неможливості, на його думку, відключення від електричної енергії визначених згідно висновку експерта обєктів системи водопостачання та водовідведення, що виконують переважно допоміжні функції, а також абонентських відділів, що задіяні для обслуговування абонентів. Також представник позивача надав перелік обєктів системи водопостачання та водовідведення, по яких припинено електропостачання станом на 25.10.2016 р.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що відключення електричної енергії у звязку з неналежним виконанням позивачем своїх грошових зобовязань є його правом, передбаченим договорами, та встановленим законодавством обовязком, а також належним способом захисту при відновленні порушених прав у звязку з неотриманням від позивача плати за договорами про постачання електричної енергії. Відповідач також зазначає, що наведені позивачем в позові обставини не свідчать саме про зловживання правом відповідача на відключення електричної енергії.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач також посилається на те, що на обєкти позивача не вставлено екологічну броню; у позивача наявна значна заборгованість з оплати електричної енергії. Відповідач вказує, що обраний позивачем у даній справі спосіб захисту є нечітким, навіть у випадку задоволення позовних вимог, відповідач вважає, що порядок виконання такого рішення суду буде не зрозумілим.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Відповідно до Статуту основною діяльністю КП «Харківводоканал» є видобування, виробництво, забір, очищення, подача, постачання, транспортування, розподіл питної води; приймання, збирання, відведення, транспортування та повне біологічне очищення стічних вод, знезараження та скид біологічно очищеної стічної води у водні обєкти.

Система централізованого водопостачання КП «Харківводоканал» являє собою єдиний технологічний виробничо-господарський комплекс водопровідних споруд з виробництва, транспортування, розподілу та реалізації питної води споживачам системи групового водопостачання м. Харкова і Харківської області.

Основними структурними підрозділами КП «Харківводоканал» є Комплекс «Харківводовідведення» та Комплекс «Харківводопостачання».

До складу Комплексу «Харківводопостачання» відносяться 108 обєктів Управління артезіанського водопроводу і насосних станцій (що перелічені в таблиці №3 Дослідницької частини Висновку експертизи); 12 обєктів окремого підрозділу КП «Харківводоканал» Комплекс водопідготовки «Донець» (що перелічені в таблиці №1 Дослідницької частини Висновку експертизи) та 8 обєктів окремого підрозділу КП «Харківводоканал» Комплекс водопідготовки «Дніпро» (що перелічені в таблиці №2 Дослідницької частини висновку експерта).

КП «Харківводоканал» має одну з найбільш розвинених систем подачі й розподілу води в Україні. Загальна протяжність водоводів і водопровідних мереж системи подачі й розподілу води станом на 01.01.2016 року становить 2672,3 км. Централізованим холодним водопостачанням охоплено 1248,53 тис. мешканців м.Харкова.

КП «Харківводоканал» є також одним з найбільших в Україні підприємств в галузі каналізаційного господарства, діяльність якого спрямована прийом, відведення, перекачування і повне біологічне очищення стічних вод, що надходять від населення, комунально-побутових і промислових підприємств міста; експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт інженерних мереж, колекторів, насосних станцій, очисних споруд та обєктів системи водовідведення.

До складу Комплексу «Харківводовідведення» відносяться 6 обєктів Міських очисних споруд № 1 «Диканівські» (що перелічені в таблиці №5 Дослідницької частини Висновку експертизи); 5 обєктів міських очисних споруд № 2 «Безлюдівські» (що перелічені в таблиці №6 Дослідницької частини Висновку експертизи); 2 обєкти комплексу спецмашин і механізмів (що перелічені в таблиці №7 Дослідницької частини Висновку експертизи), 37 інших обєктів (що перелічені в таблиці № 4 Дослідницької частини Висновку експертизи).

Довжина каналізаційних мереж станом на 01.01.2016 р. становить 1651,5 км., у т.ч. 397,3 км. головних колекторів, 895,8 км. вуличних каналізаційних мереж, 358,4 км. внутрішньо квартальних і дворових мереж. При перекачуванні стічних вод підприємством експлуатується 33 каналізаційні насосні станції (КНС) та Головна каналізаційна насосна станція (ГКНС). Її загальна продуктивність 1,5 млн.куб.м/доб. ГКНС за технічними параметрами посідає перше місце в Україні і друге в Європі. ОСОБА_4 система водопостачання та водовідведення функціонує в умовах безперервного процесу забору, подачі та розподілу води, в зв'язку з чим є вкрай енергозалежною. (Висновок судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи №6780/16-43/6781/16-48 від 07.09.2016 р. (арк.с.19-57, т.с. 2)).

Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, позивач отримує від відповідача електричну енергію на підставі двох договорів про постачання електричної енергії - №4 від 07.05.2004 р. (арк.с. 35-113, т.с. 2) та №1.01 від 03.01.2008 р. (арк.с. 79-93, т.с. 1) (далі - договори про постачання електричної енергії).

Згідно з розділом 1 договору про постачання електричної енергії №4 від 07.05.2004 р., постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Як зазначено в п. 6.1.3 договору про постачання електричної енергії №4 від 07.05.2004 р., електорпостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомлення споживача не пізніше ніж за три робочі дні у разі несплати спожитої електричної енергії у терміни, встановлені додатком №2 «Порядок розрахунків».

Відповідно до розділу 1 договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р., постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 «Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію» до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 2 договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р. КП «Харківводоканал» (далі Споживач) у т.ч. зобов'язується: своєчасно оплачувати АК «Харківобленерго» (далі Постачальник) вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 «Порядок розрахунків»; здійснювати платіж за резервування обсягу електричної енергії, на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача; вживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання загрозі життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо у разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання згідно з умовами розділу 6 цього Договору.

Відповідно до додатку № 2 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 року (п.4.6), у разі виникнення заборгованості за спожиту електричну енергію сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають додаткову угоду щодо реструктуризації заборгованості, яка є невідємною частиною цього договору.

Згідно з п. 6.1.3 договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 року, електорпостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомлення споживача не пізніше ніж за три робочі дні у разі несплати спожитої електричної енергії у терміни, встановлені додатком №2 «Порядок розрахунків».

В пункті 8 додатку №2 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 року сторони домовились, що у разі несплати нарахувань, передбачених цим договором, постачальник має право повністю чи частково припинити постачання електричної енергії споживачу, попередивши його письмово або телефонограмою не пізніше, ніж за 3 робочих дні. Поновлення енергопостачання здійснюється протягом 5 робочих днів з дня погашення заборгованості і оплати послуг з відновлення електропостачання за винятком обєктів водопостачання, як обєктів життєзабезпечення і стратегічного призначення (ст. 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»).

Згідно наданих відповідачем довідок, позивач має заборгованість з оплати електричної енергії (довідки відповідача арк.с.69, т.с. 1; арк.с. 78, т.с. 2). Факт наявності заборгованості, без уточнення її загального розміру, визнається самим позивачем.

08.02.2016 р. позивач отримав від відповідача ОСОБА_5 №21-1В/937 від 08.02.016 р. щодо сплати заборгованості. Цим листом відповідач повідомив позивача про намір з 8.00 години 10.02.2016 р. привести обсяги постачання електроенергії позивачу до обсягів фактичної оплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії шляхом почасового постачання електричної енергії на обєкти водопостачання: Насосна станція №1 (вул. Червоножовтнева, 90); Насосна станція №4 (проїзд Рогатинський, 4); Насосна станція №5 (бульвар Нетеченський, 25); Насосна станція №10 (селище Пісочин, вул. Автомобільна, 1); Насосна станція №11 (вул.Мирна, 1); Насосна станція №14 (вул.Радгоспна,1); Насосна станція №25 (вул.Мироносицька,94); Насосна станція №25а (вул.Балакірєва,47); Насосна станція №26 (пров.Проїжджий,10); Насосна станція №28 (вул.Північна,14); Насосна станція №29 (просп.50 років СРС,54) (Лист №21-1В/937 від 08.02.016 р. з відміткою позивача про його отримання 08.02.2016 р. та реєстрацію за вх.№769, арк.с. 32-34, т.с. 1).

27.01.2016 р. та 02.02.2016 р. відповідачем було складено ОСОБА_3 недопуску персоналу АК «Харківобленерго» до електроустановки споживача (арк.с. 178, 181, т.с. 1), які прибули до позивача з метою вибіркового відключення електричної енергії за дебіторську заборгованість та несплату рахунків.

11.01.2016 р., 12.01.2016 р., 28.01.2016 р., 04.02.2016 р., 17.02.2016 р., 19.01.2016 р., 28.01.2016 р. відповідач повідомляв позивача про припинення подачі електроенергії до рівня екологічної броні (повідомлення про припинення подачі електроенергії вх.№№: 75 від 11.01.2016 р.; 122 від 12.01.2016 р.; 517 від 28.01.2016 р.; 670 від 04.02.2016 р.; 1024 від 17.02.2016 р.; б/н від 19.01.2016 р.; б/н від 28.01.2016 р., вих.№93 від 12.02.2016 р. (арк.с. 28-31, 131-132, 176, 179, т.с. 1).

Відповідач періодично здійснював припинення постачання електричної енергії на обєкти позивача, про що свідчать довідки про відключені від електропостачання обєктів станом на 17.03.2016 р., 07.04.2016 р., 25.10.2016 р. (арк.с. 161-162, т.с. 1; арк.с.214-215, т.с. 1; арк.с. 82-83, т.с. 1); про обєкти, яким було поновлено електропостачання в 2016 р. (арк.с. 163, т.с. 1) та про обєкти, яким було тимчасово припинено електропостачання (арк.с. 216, т.с. 1). ОСОБА_4 обставини не заперечуються відповідачем та не спростовуються матеріалами справи.

З висновку експерта вбачається, що станом на 19.08.2016 року АК «Харківобленерго» припинено електропостачання наступних обєктів системи водопостачання та водовідведення:

- Дільниця механізації за адресою: пров. Осипенко, 10 м. Харкова, призначена для проведення ремонту спецтехніки на даний час підєднана до пересувної електростанції.

- Дільниця обслуговування підкачувальних насосних станцій за адресою: вул. Революції 1905 року, 27 м. Харкова на даний час підєднана до пересувної електростанції.

- Комплекс спецмашин та механізмів (адміністративно-побутовий корпус та виробничий корпус (центральний сервер управління процесами водовідведення та сервер АСКОЕ)) за адресою: пр.-т Ювілейний, 28а.

- Центральний матеріальний склад за адресою: Диканіївська, 40 м. Харкова на даний час підєднана до пересувної електростанції.

- Склад для обслуговування системи водопостачання за адресою: вул. Коперника, 6 м. Харкова, 6 на даний час підєднаний до пересуви: електростанції.

- Сервісна дільниця департаменту збуту КП «Харківводоканал» для надання абонентських послуг за адресою: вул. Університетська, 37/39 м. Харкова, на даний час підєднаний до пересувної електростанції.

- Сервісна дільниця департаменту збуту КП «Харківводоканал» для надання абонентських послуг за адресою: вул. Тракторобудівних, 97-Г м. Харкова, на даний час підєднана до пересувної електростанції.

- Сервісна дільниця департаменту збуту КП «Харківводоканал» для надання абонентських послуг за адресою: вул. Шевченка, 2 м. Харкова, на даний час підєднана до пересувної електростанції.

Згідно даних Державного реєстру обєктів підвищеної небезпеки (відомості з Державного реєстру обєктів підвищеної небезпеки, арк.с. 114-130, т.с. 1), КП «Харківводоканал» належать наступні обєкти підвищеної небезпеки: Склад хлору та хлораторна (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.01.2); ХПС «Есхар», зливна залізнична естакада (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.02.1); ХПС «Кочеток» хлораторна з устаткуванням (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.03.1); Хлораторна ЦВС №2. Хлоратор з устаткуванням (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.04.2); 1 блок хлораторна, склад (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.05.1); 2 блок хлоропереливна станція і склад (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.06.1); Цех обеззаражування стічної води Комплекса біологічної очистки «Безлюдівський» (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.07.2); Цех обеззаражування стічної води Комплекса біологічної очистки «Диканівський» (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.08.2).

Надаючи правову кваліфікацію встановленим у даній справі та викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Конституція України визначає, що Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, де людина, її життя, здоровя, безпека є найвищою соціальною цінністю (ст.ст.1, 3, 8 Конституції України).

Права і свободи людини є непорушними і кожному гарантується право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст.ст. 21, 50 Конституції України).

Обовязком держави є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України та забезпечення соціальної спрямованості економіки (ст.ст.13, 16 Конституції України).

Наведені положення Конституції України як акту найвищої юридичної сили є нормами прямої дії (ст.8 Конституції України).

Кодекс цивільного захисту України, ОСОБА_4 України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», ОСОБА_4 України «Про охорону навколишнього природного середовища» також встановлюють та деталізують гарантії прав громадян на безпечне для життя та здоровя навколишнє природне середовище, екологічну безпеку.

Зокрема, гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоровя та власності визначається як принцип здійснення цивільного захисту населення (ст.4 Кодексу цивільного захисту населення).

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» у ст. 4 передбачає право громадян на безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_4 України «Про охорону навколишнього природного середовища» у ст.3 визначає пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

Стаття 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №808 затверджено Перелік видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. До вказаного Переліку (п.15) віднесено нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт: водозаборів поверхневих та підземних вод для систем централізованого водопостачання населених пунктів, промислових підприємств; споруд водопідготовки систем питного водопостачання; мереж водопроводу та водовідведення діаметром понад 1000 міліметрів; систем закачування стічних вод до ізольованих підземних водоносних горизонтів; систем зворотного водокористування, відведення, оброблення (підготовки) та скидання шахтних, карєрних, дренажних вод; очисних споруд, систем скидання очищених стічних вод у водні обєкти; водосховищ.

Екологічний захист населення є загальним принципом господарювання (ст. 6 Господарського кодексу України).

Підприємство позивача згідно Статуту та отриманої ліцензії на право провадження централізованого водопостачання та водовідведення (серія АГ №500054) безпосередньо здійснює діяльність, що становить підвищену екологічну небезпеку. У складі обєктів КП «Харківводоканал», які безпосередньо відносяться до системи централізованого питаного водопостачання та водовідведення м.Харкова є ті, що відповідно до чинного закнодавства віднесені до обєктів підвищеної небезпеки (Державний реєстр обєктів підвищеної небезпеки, дослідницька частина Висновку, таблиця №8).

Як основоположний принцип у формуванні державної політики у сфері питної води та питного водопостачання, ОСОБА_4 України «Про питну воду та питне водопостачання» визначає заборону відключення обєктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як обєктів життєзабезпечення та стратегічного значення (ст.6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»).

З огляду на наведені вище положення Конституції України та чинного законодавства, Суд вважає, що даний принцип у формуванні державної політики зумовлений необхідністю гарантування прав громадян на екологічну безпеку.

Разом з тим, законодавство України, що регулює постачання електричної енергії, передбачає право енергопостачальної організації обмежити/припинити електропостачання споживача, не встановлюючи виключення для обєктів питного водопостачання та водовідведення.

Так, згідно ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.

Зобовязання постачальника електричної енергії припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, передбачено і п.7.5. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року №93 затверджено Порядок обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання.

Укладені між сторонами договори на постачання електричної енергії у п. 6.1.3. також передбачають право на обмеження та припинення електропостачання КП «Харківводоканал», зокрема, у разі несплати спожитої електричної енергії у терміни, встановлені Додатком №2 «Порядок розрахунків».

Наведені положення чинного законодавства та укладених між сторонами договорів, дають підстави Суду для висновку про наявність права відповідача у даній справі АК «Харківобленерго» на обмеження/припинення електропостачання КП «Харківводоканал».

Сформований у ст. 6 Закону України «Про питну воду і питане водопостачання» принцип формування державної політики шляхом заборони відключення обєктів питного водопостачання та водовідведення від системи енергопостачання як обєктів життєзабезпечення та стратегічного значення не тотожний законодавчій забороні на відключення та не означає відсутності відповідного права у АК «Харківобленерго». Проте зобовязує, зокрема, і Суд, як орган державної влади, втілювати даний принцип з огляду на важливість обєктів питного водопостачання та водовідведення як обєктів життєзабезпечення та стратегічного значення.

Викладена вище позиція Суду щодо наявності у АК «Харківобленерго» субєктивного права припинення/обмеження електропостачання КП «Харківовдоканал» спростовує твердження позивача про наявність встановлених договором обмежень такого права, виходячи з тлумачення п.6.1.3. Договору №1.01/178 від 03.01.2008 року в його системному звязку з положеннями пункту 8 додатку №2 «Порядок розрахунків» (арк.с. 94-97, т.с.1)

Суд зазначає, що право на обмеження/припинення енергопостачання як і будь-яке цивільне право має певні межі окреслені законом границі діяльності управомочених осіб по реалізації можливостей, які складають зміст такого права.

На формування меж реалізації прав впливають норми моралі; вимоги розумності та добросовісності поведінки субєктів; мета (призначенням) права, зокрема, субєктивного цивільного права.

В праві відсутні чіткі нормативні орієнтири про межі субєктивного розсуду. Але у будь-якому випадку права надаються для задоволення своїх власних законних інтересів, а не для завдання шкоди іншим.

Зловживанням правом є особливе цивільне правопорушення, яке здійснюється управомоченою особою в ході реалізації належного їй субєктивного права і полягає у використанні конкретної форми його реалізації, що суперечить соціальному призначенню права та спрямоване на спричинення шкоди іншій особі.

Стаття 13 ЦК України чітко визначає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Суд констатував, що чинним законодавством та умовами договору передбачено право АК «Харківобленерго» на обмеження/припинення електропостачання КП «Харківовдоканал». Разом з тим, здійснюючи своє право, АК «Харківобленерго» зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю; закон також забороняє дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ст. 13 ЦК України).

Суд констатує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що реалізація права на обмеження/припинення електропостачання обєктів КП «Харківовдоканал» унеможливить надання послуг з водопостачання та водовідведення населенню, може викликати порушення екологічних нормативів, мати негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, завдати шкоду довкіллю (Висновок судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи №6780/16-43/6781/16-48 від 07.09.2016 р. (арк.с.19-57, т.с. 2).

Експерти дійшли висновку, що належні КП «Харківводоканал» обєкти систем и централізованого водопостачання м.Харкова повязані єдиним безперервним технологічним процесом виробництва, транспортування питної води, подачі та розподілу води споживачам. Система питного водопостачання являє собою єдиний технологічний виробничо-господарський комплекс водопровідних споруд з виробництва, транспортування, розподілу та реалізації питної води споживачам системи групового водопостачання м. Харкова і Харківської області. Цей комплекс складається з технологічних та функціональних об'єктів, споруд, обладнання і розподільних водопровідних мереж, зв'язаних єдиним технологічним процесом забору, водопідготовки, контролю якості, транспортування й розподілу питної води.

При цьому якість води забезпечується системою регулювання технологічних режимів від водозабірних споруд І підйому до споживачів, якими управляє диспетчерсько-технологічні центри на всіх етапах очищення, знезаражування й транспортування води: від видобутку й до подачі її споживачам, як у нормальних умовах водопостачання, так і на випадок надзвичайних ситуацій. ОСОБА_4 система функціонує в умовах безперервного процесу забору, подачі та розподілу води, в зв'язку з чим є вкрай енергозалежною (п.3 Висновку судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи №6780/16-43/6781/16-48 від 07.09.2016 р.).

Припинення (обмеження) електропостачання окремих обєктів (елементів) системи централізованого питного водопостачання м. Харкова порушує єдиний безперервний технологічний процес виробництва, транспортування КП «Харківводоканал» питної води та розподілу її споживачам та може призвести до наступних наслідків:

- Зупинення роботи насосних станцій, які перекачують та розподіляють воду по системі водопостачання і як наслідок припинення подачі води в системи питного і протипожежного водопостачання, відсутність води на підприємствах, військових частинах, лікувальних установах, школах та дошкільних закладах, житлових будинках тощо;

- Створення аварійної обстановки на обєктах підвищеної небезпеки - обєктах хлорного господарства з можливою негативною дією на довкілля і населення.

- Виникнення надзвичайної санітарно-епідемічної обстановки.

- Виникнення екстремальної ситуації на гідротехнічних спорудах, що, в свою чергу, може спричинити затоплення великих територій в зоні дії гідровузлів.

- Бактерійне зростання завантаження фільтрів очисних споруд.

- Неможливість визначення електроприладами основних параметрів якості води.

- Втрата управління АСУ (автоматизованими системами управління) технологічними процесами водопостачання.

- Переповнення резервуарів чистої води, їх руйнування та затоплення прилеглих територій.

- Наднормативне гідравлічне навантаження та гідроудари.

- Деформація та руйнування стикових зєднань трубопроводів із значним зростанням кількості аварій і пошкоджень на водопровідних мережах.

- Руйнування обсадних колон артезіанських свердловин.

- Унеможливлення проведення вчасних ремонтних та інших робіт і заходів необхідних для безпечного та ефективного функціонування системи централізованого питного водопостачання м. Харкова.

- Замулення камер реакції і відстійників;

- Порушення технології обробки і знезараження води хлором, що спричиняє інтенсивний розвиток інфекційних бактерій і вірусів та виникнення різноманітних інфекційних хвороб: дизентерію, сальмонельоз, холеру, черевний тиф та інших хвороб.

- Після зупинення водопровідних споруд повторний їх запуск потребуватиме більш тривалого періоду, повязаного з їх санітарною обробкою та великими витратами матеріальних ресурсів.

- Відключення обєктів водовідведення, у тому числі каналізаційних насосних станцій, може призвести до аварійних ситуацій на каналізаційних мережах та витоків каналізаційних стоків на прилеглі території міста, залпового скиду неочищених стічних вод споживачів в поверхневі води - річки міста, які входять до басейнових територій, що може спричинити техногенну катастрофу регіону, тощо.

Разом з тим, відключення електроенергії від деяких обєктів КП «Харківводоканал» не призведе до вказаних негативних наслідків. Так, експерти встановили, що на даний час є можливість відключення електроенергії від наступних обєктів: Районна експлуатаційна дільниця аварійних служб №1, яка знаходиться за адресою: вул. Кисловодська, 13 м. Харкова; Районна експлуатаційна дільниця аварійних служб №2, яка знаходиться за адресою: вул. Ферганська, 33 м. Харкова; Служба водопровідних мереж Новобаварського району, яка знаходиться за адресою: пр. Постишева, 95 м. Харкова; Старосалтівська насосна станція, яка знаходиться в смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області також підлягає відключенню від електроенергії оскільки цей обєкт системи технічного водопостачання тимчасово виключений з технологічного процесу; Станція катодного захисту водоводу, яка знаходиться за адресою: вул. Железнякова, 290 м. Харкова також підлягає відключенню - даний обєкт тимчасово не використовується оскільки ділянка водоводу технічно зношена і на даний момент відключена; Обєкт соціально-культурного призначення ГКЦ КВ «Донець», який знаходиться в по вул. Чугуївська, 32 смт. Кочеток Чугуївського району Харківської області також може бути відключений від електроенергії оскільки безпосередньо не пов'язаний єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Разом з тим, таке відключення негативно впливає на стан даного обєкту, в тому числі на музей «Води», який на даний час продовжує своє функціонування. (п. 4 Висновку судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи №6780/16-43/6781/16-48 від 07.09.2016 р. (арк.с.19-57, т.с. 2),

За таких обставин, Суд констатує, що дії АК «Харківобленерго» по припиненю/обмеження електропостачання окремих обєктів (елементів) системи централізованого питного водопостачання КП «Харківводоканал» (крім наведених вище з посиланням на п.4 Висновку) є зловживанням правом, оскільки характеризуються ознаками відповідного цивільного правопорушення:

1)Призначенням права не може бути завдання шкоди іншим чи довкіллю. Можливість настання таких наслідків у звязку з використанням права на обмеження/припинення електропостачання свідчить про реалізацію права не за його соціальним призначенням та суперечність природі права.

2)Дії, спрямовані на відключення, мають вольовий характер, про що свідчить наявні в матеріалах справи Повідомлення про припинення подачі електроенергії та листи відповідача (арк.с. 28 34, 131, 132, 176, 179, т.с.1), ОСОБА_3 недопуску (арк.с. 178, 181, т.с.1), письмові та усні пояснення представників відповідача судових засіданнях.

3)Дії по припиненню/обмеженню електропостачання створюють реальну та очевидну загрозу заподіяння шкоди довкіллю, суспільним та/або особистим правам та інтересам третіх осіб, про що свідчить Висновок судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи №6780/16-43/6781/16-48 від 07.09.2016 року та не спростовано іншими наданими сторонами доказами.

4)Дії АК «Харківобленерго» характеризуються формальною правомірністю, оскільки має місце відсутність порушення конкретних юридичних заборон при порушенні загальних правових принципів, які покликані спрямовувати поведінку АК «Харківобленерго» в межах соціального призначення наданих йому правомочностей.

За приписами ч.6 ст.13 ЦК України, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Враховуючи, що в діях АК «Харківобленерго» Суд вбачає зловживання правом на припинення/обмеження електропостачання КП «Харківводоканал» у звязку з недодержанням вимог, які встановлені частинами другою та третьою статті 13 ЦК України та зобовязують особу при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю; забороняють дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, Суд вважає за необхідне зобовязати АК «Харківобленерго» припинити зловживання своїми правами на відключення від енергопостачання окремих обєктів (елементів) системи централізованого питного водопостачання КП «Харківводоканал».

В той же час, Суд не вбачає ознак зловживання правом у реалізації права на припинення/обмеження електропостачання обєктів КП «Харківовдоканал», обмеження\припинення електропостачання яких не призведе до завдання шкоди чи порушення прав інших осіб, зокрема, права на екологічне безпеку, не завдасть шкоди довкіллю. Перелік обєктів КП «Харківводоканал», які на даний час є можливість відключити, наведений у п. 4 Висновку ескспертів.

Суд вважає за необхідне окремо підкреслити, що використання вказаного способу захисту права є ефективним та доцільним як у випадку наявного факту порушення прав інших осіб чи завдання шкоди довкіллю (дії, що здійснилася), так і у випадку можливого порушення прав інших осіб та завдання шкоди довкіллю, що характеризується реальністю та очевидністю такої загрози.

Спеціальне законодавство України у сфері охорони навколишнього природного середовища, також вказує на необхідність припинення діяльності, що завдає шкоди довкіллю. Так, забезпечення екологічної безпеки визначено як завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). ОСОБА_4 у ст. 50 передбачає, що екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Частина 2 ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» також передбачає, що діяльність, яка перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права. Формальний аспект принципу верховенства права означає, що держава має діяти згідно з правом та підпадати під його дію, а матеріальний (органічний) аспект полягає у тому, що існують доволі чіткі стандарти, які визначають сутність позитивного права це, насамперед, основні права людини і принципи природного права. У вузькому, буквальному розумінні, верховенство права означає визнання найвищої юридичної сили Конституції як втілення права.

Застосування вказаного принципу вимагає при прийнятті рішення керуватися положеннями Конституції України, яка визначає, що людина, її життя, здоровя, безпека є найвищою соціальною цінністю (ст.ст.1, 3, 8 Конституції України), права і свободи людини є непорушними і кожному гарантується право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст.ст. 21, 50 Конституції України), а обовязком держави є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України та забезпечення соціальної спрямованості економіки (ст.ст.13, 16 Конституції України).

З огляду на наведене, Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог КП «Харківводоканал» про зобовязання АК «Харківобленерго» припинити зловживання правом на відключення відносно обєктів єдиної технологічної системи КП «Харківводоканал», як такого, що може порушити права інших осіб та завдати шкоди довкіллю.

Суд вважає такими, що не спростовують підстав позовних вимог та не можуть слугувати підставами для відмови у їх задоволенні, посилання відповідача на відсутність встановленої екологічної броні електропостачання на обєкти КП «Харківводоканал».

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», екологічна броня електропостачання споживача - мінімальний рівень споживання електричної енергії споживачем (крім побутових споживачів), який забезпечує передумови для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Надані до матеріалів справи ОСОБА_3 екологічної броні (арк.с. 102-113, т.с.1), пояснення позивача та відповідача у судових засіданнях свідчать, що екологічну броню встановлено лише на деякі обєкти КБО «Диканівський» ДОС, КБО «Безлюдівський». Разом з тим, згідно даних Державного реєстру обєктів підвищеної небезпеки, до обєктів підвищеної небезпеки КП «Харківводоканал», крім вказаних, належать і інші обєкти:

Склад хлору та хлораторна (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.01.2)

ХПС «Есхар», зливна залізнична естакада (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.02.1)

ХПС «Кочеток» хлораторна з устаткуванням (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.03.1)

Хлораторна ЦВС №2. Хлоратор з устаткуванням (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.04.2)

1 блок хлораторна, склад (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.05.1)

2 блок хлоропереливна станція і склад (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.06.1)

Цех обеззаражування стічної води Комплекса біологічної очистки «Безлюдівський» (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.07.2)

Цех обеззаражування стічної води Комплекса біологічної очистки «Диканівський» (код обєкта підвищеної небезпеки у Державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки 63.03361715.08.2)

У Висновку експерти зазначили, що до складу системи централізованого питного водопостачання та водовідведення КП «Харківводоканал» відносяться обєкти підвищеної небезпеки, гідротехнічні споруди, обєкти життєзабезпечення населення та інші обєкти, що можуть створити загрозу виникнення аварії в результаті порушення умов їх експлуатації, викликати порушення екологічних нормативів, завдати шкоду довкіллю. Натомість екологічна броня поширюється на відносно невелику кількість обєктів КП «Харківовдоканал» і наявний обсяг екологічної броні при відключенні (обмеженні) обєктів КП «Харківводоканал» технологічно не дозволить запобігти негативним, в тому числі екологічним, наслідкам (п.5 Висновку експертизи, стор. 74, 77 Висновку).

З огляду на наведені вище положення чинного законодавства та обставини даної справи, Суд констатує, що екологічна безпека населення не може бути поставлена у залежність від встановлення чи не встановлення уповноваженими на те субєктами екологічної броні на обєкти КП «Харківводоканал».

Суд констатує, що КП «Харківводоканал» несе відповідальність за дотримання вимог техногенної, санітарно-епідемічної та екологічної безпеки, які визначенні чинним законодавством України, підприємство зобовязане проводити оцінку ризиків, після чого приймати лише обґрунтовані та виправдані рішення, вживати заходів щодо запобігання загрозам виникнення надзвичайних ситуацій.

Експерти у своєму висновку зазначають, що при проведенні оцінки ризиків припинення (обмеження) електропостачання основних та допоміжних підрозділів КП «Харківодоканал» необхідно враховувати потреби в забезпеченні всіх необхідних можливостей для здійснення: надійного контролю за технологічними процесами, які відбуваються в системі водопостачання та водовідведення; вчасного реагування на відмови обладнання та на аварійні ситуації; технічного обслуговування системи водопостачання та водовідведення; проведення планових та позапланових, у т.ч. аварійних ремонтних робіт; лабораторного контролю необхідних параметрів системи водопостачання та водовідведення; диспетчерських функцій операторами системи водопостачання та водовідведення; підтримання баз даних та порядку обслуговування абонентів КП «Харківводоканал» та інших важливих функцій підприємства, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення - однієї з найважливіших функцій життєзабезпечення міста Харкова.

Вирішуючи спір у даній справі, Суд також враховує, що реалізацію права на обмеження/припинення електропостачання відповідач повязує з наявністю у позивача заборгованості за договорами на постачання електричної енергії. Суд констатує, що обмеження/припинення електропостачання хоча і здатне запобігти збільшенню заборгованості позивача перед відповідачем, проте не здатне забезпечити законний інтерес відповідача у отриманні коштів, тобто, той ефект, досягти якого намагається відповідач, реалізуючи наявне у нього право на припинення/обмеження електропостачання, що в свою чергу характеризує дії відповідача як зловживання правом.

Суд погоджується, що наявність заборгованості за спожиту електричну енергію, яка визнається обома сторонами, спричинює негативні наслідки для господарської діяльності як позивача (у звязку з неотриманням оплати за поставлену електроенергію), так і відповідача (зокрема, у звязку з можливим застосуванням цивільно-правової відповідальності за невиконання своїх зобовязань з оплати), проте у будь-якому випадку господарська діяльність сторін у даній справі не може мати наслідком порушення права громадян на екологічну безпеку чи завдання шкоди довкіллю.

Оцінюючи надані сторонами докази, Суд також зазначає, що низький рівень розрахунків між підприємствами, які є сторонами у даній справі, та ймовірні негативні наслідки такої ситуації стали предметом розгляду Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації. Згідно Протоколу №4 від 4.04.2014 року комісія визнала ситуацію, обумовлену низьким рівнем розрахунків за електричну енергію підприємствами водопостачання та водовідведення як таку, що може призвести до виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру та створення передумов для неможливості функціонування підприємств водопостачання, водовідведення та теплопостачання; скорочення чисельності працівників АК «Харківобленерго» та неможливості своєчасної ліквідації аварійних ситуацій внаслідок відсутності коштів для проведення планових ремонтних робіт. Тобто, Комісією також констатовано негативні наслідки низького рівня розрахунків як для КП «Харківовдоканал», так і для АК «Харківобленерго».

Разом з тим, Суд констатує, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували твердження позивача про порушення встановленого п. 2 «Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їх електропостачання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року №93 в частині повідомлення місцевих органів виконавчої влади про плановане обмеження або припинення електропостачання споживачів, які належать до екологічно або техногеннонебезпечних. Надані до матеріалів справи Листи про припинення електропостачання (арк.с. 177, 180 т.с.1) не можуть бути оцінені як докази повідомлення місцевих органів виконавчої влади, оскільки не свідчать про направлення/отримання таких листів відповідному органу.

Разом з тим Суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі є не наявність заборгованості за договорами на постачання електричної енергії, а наявність чи відсутність у діях відповідача по обмеженню/припиненню електропостачання позивача ознак зловживання правом. Припинення/обмеження електропостачання як засіб стимулювання до виконання зобовязань за вказаними договорами, міра відповідальності КП «Харківводоканал» як споживача, може бути застосовано лише за відсутності ознак зловживання відповідним правом. Як кредитор, АК «Харківобленерго» не позбавлений можливостей вжиття будь-яких інших передбачених законом чи договором заходів щодо отримання належних йому у якості оплати за договорами про постачання електричної енергії коштів та застосування мір відповідальності за порушення зобовязань, зокрема, шляхом стягнення заборгованості у судовому порядку та примусового виконання рішення суду.

Позицію позивача, викладену у заяві від 28.10.2016 року №16.02./13-16, відповідно до якої позивач не заперечує щодо переліку об'єктів, які на даний час можуть бути відключені відповідачем від електропостачання (стор. 76 Висновку), крім РЄУ 1 по вулиці Кісловодська, 13 а, який задіяний у виробничій діяльності підприємства, та навпаки, заперечує щодо відключення об'єктів, перелічених на стор.18 Висновку, Суд вважає необґрунтованою, оскільки Позивачем всупереч положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК Украіни, не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість відключення вказаних об'єктів з огляду на ймовірні негативні наслідки для екологічної безпеки громадян та навколишнього природного середовища. Натомість, Висновком експерта як доказом у даній справі справі встановлено можливість відключення певного конкретного переліку об'єктів (п.4 Висновку, арк. висновку 76). Даний доказ не спростований іншими поданими сторонами доказами.

Оцінюючи інші подані сторонами докази, зокрема, їх пояснення у даній справі, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 05.03.2013 року (арк.с. 16-19, т.с.1) Суд вважає безпідставними та позбавленими доказового значення стосовно предмету та підстав позову у даній справі, оскільки предметом розгляду у адміністративній справі був конкретний припис прокурора.

Не мають також доказового значення у даній справі Постанова Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року у справі №15/286-10, якою було залишено без змін рішення рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2010 року про відмову у задоволенні позову прокурора про визнання недійсними абзаців 5-8 пункту 6.1.3. Договору №1.01/178 від 03.01.2008 року про постачання електричної енергії як таких, що суперечать положенням абзацу 18 статті 5 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», оскільки недійсність вказаного положення договору не становить предмет вимог чи заперечень сторін у даному спорі.

Відповідач як на підставу для відмови у позові посилається також на позицію Вищого господарського суду України, який зазначив, що позовні вимоги сформульовані більш розмито, ніж заходи по забезпеченню позову, і що судовий акт, у резолютивній частині якого особі (господарюючому субєкту) приписується припинити зловживання правом фактично не можливо виконати (Постанова від 16.06.2016 року про скасування заходів забезпечення позову у даній справі).

Суд вважає ці посилання відповідача безпідставними, позбавленими правового підґрунтя і такими, що не спростовують правові та фактичні підстави позовних вимог. Так, Вищим господарським судом здійснювався касаційний перегляд ухвали господарського суду Харківської області про вжиття заходів забезпечення позову, а не касаційний перегляд рішення, прийнятого за результатами розгляду позовних вимог.

Приймаючи рішення у даній справі та надаючи правову оцінку позовним вимогам, Суд зазначає, що зобовязання припинити зловживання своїми правами як спосіб захисту права прямо передбачений ч.6 ст. 13 ЦК України. Спосіб захисту права та заходи по забезпеченню позову мають різне призначення, і їх співставлення не позбавлене правового сенсу та має значення лише в контексті оцінки звязку між конкретним засобом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, як на тому наголошує Пленум Вищого господарського суду України у постанові 26.12.2011 року №16, п.1.

Щодо заперечень відповідача, обґрунтованих неможливістю фактичного виконання рішення суду, у резолютивній частині якого особі (господарюючому субєкту) приписується припинити зловживання правом, як це зазначено в Постанові Вищого господарського суду України від 16.06.2016 р. у даній справі, Суд зазначає, що відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обовязковим до виконання. Судове рішення як юридичний факт створює для відповідача обовязок не зловживати наявним у нього правом на обмеження/припинення електропостачання. З огляду на це, а також враховуючи, що відповідний спосіб захисту права прямо визначений чинним законодавством, Суд не вбачає неможливості фактичного виконання рішення суду. Виконання судового рішення забезпечується Державою (ст. 129 Конституції України).

Суд вважає таким, що позбавлено правового підґрунтя щодо підстав та предмету позову у даній справі, посилання відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 04.05.2016 року у справі №922/426/16 та рішення Господарського суду Херсонської області від 01.10.2013 року у справі №923/1264/13, оскільки вказаними рішеннями не встановлено преюдицій, які б мали значення для розгляду даного спору.

Суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, на підтвердження яких обставини, що мають значення для розгляду даного спору, надано у якості доказу лист Прокуратури Харківської області від 13.11.2014 року №0711/1-239-14 (арк.с. 200, т.с.1).

Суд наголошує, що обовязок доказування обставин, які визначено як підстави вимог та заперечень, покладено на сторони (ст. 33 ГПК України).

Оцінюючі надані сторонами докази у даній справі в порядку ст. 43 ГПК України, Суд констатує, що позивачем надано докази, які свідчать про намір відповідача обмежити (припинити) електричне постачання позивачу (Лист №21-1В/937 від 08.02.016 р. з відміткою позивача про його отримання 08.02.2016 р. та реєстрацію за вх.№769, т.с. 1 арк.с. 32-34; повідомлення про припинення подачі електроенергії вх.№№: 75 від 11.01.2016 р.; 122 від 12.01.2016 р.; 517 від 28.01.2016 р.; 670 від 04.02.2016 р.; 1024 від 17.02.2016 р.; б/н від 19.01.2016 р.; б/н від 28.01.2016 р., вих.№93 від 12.02.2016 р., арк.с. 28-31, 131-132, 176, 179, т.с. 1; ОСОБА_3 недопуску персоналу АК «Харківобленерго» до електроустановки споживача, арк.с. 178, 181, т.с. 1) та докази, які свідчать, що відповідні дії здатні призвести до унеможливлення виконання умов договорів про водопостачання та водовідведення укладених з споживачами; викликати порушення екологічних нормативів, мати негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, завдати шкоду довкіллю з причин, визначених в дослідницькій частині даного висновку (Висновок судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи №6780/16-43/6781/16-48 від 07.09.2016 р. (арк.с.19-57, т.с. 2).

Відповідачем вказані докази не спростовані.

З урахуванням викладеного вище, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобовязати Акціонерну компанію "Харківобленерго" (61003, м.Харків, вул.Плеханівська, 149,код 00131954) припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно обєктів єдиної технологічної системи Комунального підприємства Харківводоканал (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 03361715), як такого, що може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю.

Повне рішення складено 02.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_6