Рішення № 62397239, 01.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.16 Справа № 904/9207/16За позовом: публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про захист права власності, шляхом звільнення майна з під арешту

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Чижова А.О., довіреність від 29 серпня 2016 року, представник

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить:

- зняти арешт з майна публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", який накладено 14.05.2012 Амур-Нижньодніпровським ВДВС Дніпропетровського МУЮ згідно постанови про накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна боржника, серія та номер:ВП32517448 від 23.03.2012, якою накладено арешт на нерухоме майно, що належало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, в тому числі на об'єкт житлової нерухомості, що розташований: АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження:14541332; 14541313; 14541306; 14541294; 14541287; 14541270; 14541255; 14541242; 14541231; 14541218; 14541203; 14541197; 14541181; 14541170; 14541159 від 1405.2012);

- зняти арешт з майна публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", який накладено 15.02.2008 Амур-Нижньодніпровським ВДВС Дніпропетровського МУЮ, згідно постанови про накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна боржника, серія та номер: б/н від 01.02.2008, якою накладено арешт на нерухоме майно, що належало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, в тому числі на об'єкт житлової нерухомості, що розташований: АДРЕСА_1 (номер запису про обтяження: 14541109 від 15.02.2008).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне майно належить йому на праві власності на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2015 року у справі №199/6931/15-ц. 12.05.2016 на підставі цього рішення, державним реєстратором зареєстровано право приватної власності ПАТ "Дельта Банк" в частці 1 на об'єкт житлової нерухомості.

17 травня 2016 року позивач дізнався про наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про обтяження: 14541332; 14541313; 14541306; 14541294; 14541287; 14541270; 14541255; 14541242; 14541231; 14541218; 14541203; 14541197; 14541181; 14541170; 14541159 від 14.05.2012 про накладення арешту та оголошення заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна та запис про обтяження 14541109 від 15.02.2008.

Наявність арештів на майно позивача порушує право Банку на розпорядження своїм майном та фактично унеможливлює роботу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині реалізації зазначеного майна, з метою подальшого задоволення вимог кредиторів. При цьому позивач посилається на положення статті 60 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2016 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, відзиву на позов не надала, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У судовому засіданні 01.11.2016 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2016 року у справі №199/6931/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позов задоволено повністю.

Судом вирішено для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 11017942000 від 10 липня 2006 року станом на 25 серпня 2015 року у загальному розмірі 2 472 326 (два мільйони чотириста сімдесят дві тисячі триста двадцять шість) гривень 05 (п'ять) копійок, яка складається з:

- простроченої заборгованості за кредитом 590908 грн.;

- пені за несвоєчасне повернення кредиту 177124,68 грн.;

- трьох процентів річних від суми простроченого кредиту 9011,35 грн.;

- простроченої заборгованості за процентами 1174735,13 грн.;

- пені за несвоєчасне погашення процентів 336997,18 грн.;

- простроченої заборгованості за комісією 124726,40 грн.;

- пені за несвоєчасне погашення комісії 36689,74 грн.;

- штрафу за порушення умов кредитного договору 5000 грн.

звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 11017942000/1 від 10 липня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіна В.В. за № 5552 - адміністративно-виробничі будівлі та споруди (реєстраційний номер 1974143):

-літ. А-1 офіс загальною площею 35,1 кв.м.;

-літ. Б-1 майстерня загальною площею 86,8 кв.м.;

-літ. В-1, Г-1 ангар і столярний цех загальною площею 718,5 кв.м.;

-літ. Д-2 виробничо-побутовий корпус загальною площею 575 кв.м.;

-літ. Ж склад; -літ. З, Л сушильні камери; -літ. И, К котельні; -літ. Е, Є навіси (тимчасові); -літ. М, П, С навіси (тимчасові); -літ. И вбиральня (тимчасова); -літ. Н, О контейнери (тимчасові); -літ. Р будівля вагончика (тимчасова); -№ 1-9 огорожа споруди; -І мостіння,

які знаходяться на земельній ділянці за кадастровим № 1210100000:01:072:0003, площею 0,4749 га згідно договору оренди земельної ділянки від 02 серпня 2001 року, укладеного Дніпропетровською міською радою, за адресою: АДРЕСА_1, і належать фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 31 жовтня 2001 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 25 жовтня 2001 року № 2451,

та визнати за Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на зазначені адміністративно-виробничі будівлі та споруди, загальна вартість яких становить 2992963 (два мільйони дев'ятсот дев'яносто дві тисячі дев'ятсот шістдесят три) гривні.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" зареєстровано право приватної власності на об'єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 14540403 від 12.05.2016).

Як вбачається з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформованого 17.05.2016, на об'єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 накладено арешт. У якості підстави обтяження зазначено постанову головного державного виконавця Малюк І.В. від 23.03.2012 про накладення арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Вказаний арешт внесений до цього реєстру під реєстраційним номером обтяження: 14541332; 14541313; 14541306; 14541294; 14541287; 14541270; 14541255; 14541242; 14541231; 14541218; 14541203; 14541197; 14541181; 14541170; 14541159 від 1405.2012 та № 14541109 від 15.02.2008.

Позивач вважає арешт на належний йому об'єкт нерухомості безпідставним та таким, що перешкоджає йому в повній мірі здійснювати право власності на належний йому об'єкт нерухомості, унеможливлює роботу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині реалізації зазначеного майна з метою подальшого задоволення вимог кредиторів, що і є причиною звернення до суду за захистом свого порушеного права.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захист права здійснюється у спосіб, встановлений Законом, зокрема, шляхом визнання права або припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", на яку посилається позивач, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Тобто, вказана норма визначає, якщо при проведенні виконавчих дій щодо боржника державним виконавцем буде помилково накладено арешт на майно інших осіб, то ці інші особи можуть звернутися з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови № 6 від 27.08.1976 (із змінами і доповненнями) "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" роз'яснив, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Аналогічне роз'яснення міститься також у пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно з яким відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Зі змісту заявлених вимог вбачається, що позивач не заявляє вимоги про право власності на майно, яке піддане арешту, а просить лише зняти арешт з нерухомого майна. Ні під час звернення до господарського суду, ані в процесі розгляду справи позивач не з надав суду доказів, які б дозволили з'ясувати його причетність до обтяження належного йому майна арештом, а саме: підстави накладення арешту; наявність можливих стягувачів, в інтересах яких арешт накладено; боржників тощо.

Отже, спору про право на майно зі стягувачами чи боржниками у позивача немає, що унеможливлює його захист у позовному провадженні відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає право на звернення відповідних осіб до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При наявності правових та фактичних обставин позивач може захистити своє порушене право шляхом оскарження дій/бездіяльності державного виконавця щодо скасування арешту в рамках цивільної справи або дій/бездіяльності державного реєстратора.

Відповідно до абзацу другого пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" заперечення проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

Згідно з частинами першою, третьою статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Зазначене судове провадження відмінне від позовного і визначає інший суб'єктний склад учасників судового процесу.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2756,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись статями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 02.11.2016.