Рішення № 62397213, 01.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.16р. Справа № 904/8198/16

За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпро Дніпропетровської області

до відповідач-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпро Дніпропетровської області

до відповідача-2 фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Ясени Сторожинецького району Чернівецької області

про стягнення 4 922,16 грн. заборгованості за кредитом, 8 656,85 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 12 786,82 грн. пені

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: Задорожний С.О., довіреність №4508-К-О від 26.08.2016 року, представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 26 365,83 грн., з яких:

- 4 922,16 грн. заборгованість за кредитом;

- 8 656,85 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 12 786,82 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

12.10.2007 року позивачем та відповідачем-2 було укладено договір банківського рахунку № CV2IAU на виконання умов якого позивач надав відповідачу-2 кредитний ліміт у сумі 5 000,00 грн. Позивач зазначає, що відповідач-2 належним чином умови договору банківського рахунку № CV2IAU не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 30.08.2016 року виникла заборгованість за кредитом у сумі 4 922,16 грн., 8 656,85 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом. За порушення зобов'язань за договором позивач нарахував пеню у сумі 12 786,82 грн.

19.06.2008 року до договору банківського рахунку № CV2IAU між позивачем та відповідачем-2 було укладено додаток № 7 (далі - додаток), згідно до якого відповідач-2 отримав кредитний ліміт у розмірі 5 000,00 грн.

Договором поруки № 96РСVLPD017K9 від 11.08.2015 року укладеним з поручителем товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідачем-2.

Згідно п.1 договору поруки, предметом є надання поруки відповідачем-1 перед банком, за виконання відповідачем-2 всіх своїх обов'язків за договором банківського рахунку № CV2IAU від 12.10.2007 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Явку своїх повноважних представників відповідачі у судове засідання не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресами, зазначеними у позові, які збігаються з адресами місцезнаходження відповідно до Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.09.2016 року (а.с. 32-33 том 1).

Згідно до частини третьої п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

На день проголошення вступної та резолютивної частини рішення до господарського суду від відповідача-2 не поверталися рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Однак, як вбачається з відстеження пересилання поштових відправлень, ухвалу господарського суду від 19.09.2016 року відповідач-2 отримав 26.09.2016 року, таким чином відповідач-2 був повідомлений про порушення провадження по справі.

Належним доказом того, що відповідач-1 був повідомлений належним чином є, наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 35, 40 том 1).

Відповідачі відзивів на позовну заяву та витребувані судом документи не надали.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2016 року порушено провадження з призначенням судового засідання на 04.10.2016 року, після чого розгляд справи відкладався до 18.10.2016 року, до 01.11.2016 року.

У судовому засіданні 01.11.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) і закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - клієнт, відповідач) було укладено договір № CV2IAU про надання банківського рахунку (далі - основний договір).

19.06.2008 року до договору № CV2IAU банківського рахунку від 12.10.2007 року було укладено договір №7 (далі - додаток до договору), згідно до якого відповідачу надавався кредитний ліміт у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно п.1.1. додатку до договору банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснити овердрафтне обслуговування клієнта на підставі анкети-заяви на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок (додаток №8 до даного договору), що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнт НОМЕР_2, відкритому в банку (далі-"картрахунок"), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3. цього додатку, шляхом дебетування картрахунку.

На виконання умов договору публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" надавалися фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 кредитні кошти, відповідно до п. 1.2. додатку до договору кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до договору терміни.

Відповідно до п. 1.3. ліміт, згідно з цим додатком до договору, являє собою суму коштів, у межах якої банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється банком залежно від кількості корпоративних карток, оформлених на довірених осіб клієнта, і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що банк встановлює згідно з анкети-заявки (додаток 8 до цього договору).

На момент підписання цього додатку договору ліміт складає 5 000.00 грн.

Овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3. цього додатка до договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. (п. 1.4. додатку до договору).

Періодом безупинного користування кредитом з періоду, часу протягом якого безупинно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку.

Початком періоду безупинного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безупинно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом в цей період не виникають на зміну дати початку періоду безупинного користування кредитом. Датою закінчення періоду безупинного користування кредитом вважається день по закінченні якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Позивачем заявлена до стягнення з відповідача заборгованість зі сплати кредиту у сумі 4 922,16 грн. розрахована за період з 25.06.2009 по 30.08.2016 року, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 8 656,85 грн. за загальний період з 26.03.2012 року по 30.08.2016 року.

З огляду на приписи договору банківського рахунку строк повернення кредиту у сумі 4 922,16 грн., сплати заборгованості за відсотками у сумі 8 656,85 грн. є таким, що настав.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору банківського рахунку в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань.

Доказів сплати заборгованості за кредитом у сумі 4 922,16 грн., заборгованості за відсотками у сумі 8 656,85 грн. відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

З викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 4 922,16 грн., заборгованості за відсотками у сумі 8 656,85 грн.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Клієнт зобов'язується відповідно до п. 3.1. додатку за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта після закриття банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до договору.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 5.1. додатку до договору у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього додатку до договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пп. 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього додатка до договору винагороди передбаченої п.п. 1.10, 3.4, 3.5, 3.6, цього додатка до договору клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Пунктом 5.3. додатку до договору передбачено нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пп.5. 1., 5.2. здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

Терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим додатком до договору установлюється сторонами тривалістю 5 років п.5.4. додатку договору.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нарахована пеня за загальний період з 12.08.2009 року по 30.08.2016 року на суму 12 786,82 грн.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню 26 365,83 грн., а саме: заборгованість за кредитом у сумі 4 922,16 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 8 656,85 грн., пеня у сумі 12 786,82 грн.

11.08.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (далі - поручитель, відповідач-1) і публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - Кредитор) був укладений договір поруки № 96PCVLPD0I17K9. Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 усіх своїх обов'язків за договором №CV2IAU від 19.06.2008 року (пункт 1 договору).

Пунктом 2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

Пунктами 4, 5, 6 договору поруки передбачено, що за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору.

За пунктом 8 договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2013 року.

Строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором встановлюється протягом 5 (п'яти) років (п. 9 договору поруки).

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Листом № 96PCVLPD0I17K9 від 08.07.2016 року позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про сплату боргу, яка останнім залишена без відповіді (а.с. 21 том 1). Жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості за спірним кредитним договором відповідач-1 не здійснив.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, у ході вирішення спору встановлений факт наявності заборгованості фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за договором №CV2IAU від 19.06.2008 року у сумі 26 365.83 грн., яка з урахуванням договору поруки №96PCLPD0I7K9 від 11.08.2015 року підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої пункту 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у сумі 1 378,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів порівну у сумі 689,00 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 35201640) та з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (59012, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Ясени, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 4 922,16 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 8 656,85 грн., пеню у сумі 12 786,82 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 35201640) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 689,00 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (59012, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Ясени, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 689,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.2016 року.

Суддя Е.М. Бондарєв