Рішення № 62395251, 26.09.2016, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/973/15-ц

Провадження № 2/209/61/16

РІШЕННЯ

Іменем України

26 вересня 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

при секретарі Герасимчук І.О.,

за участі: позивачки ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2, третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Камянська міська рада, Адміністрація Дніпровського району Камянської міської ради, про визнання особи такою, що втратила права користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, та надавши уточнену позовну заяву, просить суд: визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою № 149 в будинку № 1-Е по проспекту Наддніпрянському в м. Камянське (Дніпродзержинську); зобовязати Відділ реєстраційної, міграційної та паспортної служби Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації відповідача за вказаною адресою.

На обґрунтування позову зазначила, що вона та її син ОСОБА_3 є власниками 69/200 частки квартири, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ (Камянське), проспект Наддніпрянський (50 років СРСР)АДРЕСА_1. 01 квітня 2009 року заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська було змінено порядок договору найму житлового приміщення, їй та її сину було виділено в користування дві житлові кімнати, площею 17,8 кв.м. та 8,9 кв.м в квартирі по проспекту Наддніпрянському (50 років СРСР)АДРЕСА_1 в м. Камянське (Дніпродзержинську), в якій вона та її син зареєстровані та проживають до теперішнього часу. Інша 31/100 частинна вказаної квартири не приватизована, належить до комунальної власності Дніпродзержинської міської ради, і в ній зареєстрований відповідач ОСОБА_4, який є братом її померлого чоловіка. Відповідач у спірній квартирі не проживає і фактичне його місце проживання їй невідомо. Комунальні служби, що надають послуги до квартири, нараховують плату на трьох осіб, в тому числі й на відповідача. Вона не бажає оплачувати комунальні послуги за відповідача, який не проживає у квартирі більше 10 років, що підтверджується актом про непроживання. Оскільки відповідач не проживає у спірній квартирі більше шести місяців, не оплачує плату за користування жилим приміщенням, не несе інших витрат по утриманню житла та не приймає участь у спільному побуті, він, згідно ст. 71, 72 ЖК України, вважається таким, що втратив право користування жилим приміщенням. Отримання рішення суду про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно для зняття його з реєстраційного обліку по спірній квартирі. Вважає, що порушення її прав з боку відповідача полягає в тому, що вона несе зайві матеріальні витрати, повязаних із реєстрацію відповідача у спірній квартирі та порушенням ним порядку користування жилим приміщенням, що є власністю органу місцевого самоврядування. ЇЇ права можуть бути захищені шляхом припинення дії договору найму житлового приміщенням, який укладений між відповідачем та власником житла - Дніпродзержинською міською радою в особі відповідної житлово-експлуатаційної організації. Такий спосіб захисту цивільних прав, як "припинення правовідношення" міститься в переліку, визначеному частиною ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Представники третіх осіб: Камянської міської ради, Адміністрації Дніпровського району Камянської міської ради в судове засідання не зявилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 158, ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідачки та представників третіх осіб на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримувала та надала пояснення, аналогічні його обґрунтуванню, просила задовольнити позовні вимоги. Також пояснила суду, що спірна квартира є трикімнатною, вона та її син користуються двома кімнатами, загальною площею 26,7 кв.м., а відповідачу виділена в користування кімната, площею 11,7 кв.м. ОСОБА_4 з 2010 року не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, а їй приходять повідомлення про необхідність оплати комунальних послуг за газопостачання, теплопостачання, водопостачання на квартиру в цілому. Через наявність заборгованості за спожитий природний газ, спірна квартира була відключена від газопостачання. Вона була вимушена погасити борг, але до теперішнього часу газопостачання до квартири не відновлювала. Вона зверталася до комунальних служб, щоб їй не нараховували платежі за всю квартиру, але до суду з позовами до комунальних служб з цього приводу вона не зверталася. Вона зверталася до Адміністрації Дніпровського району Камянської міської ради з клопотанням про те, щоб вони в судовому порядку визнали відповідача таким, що втратив право користування кімнатою у спірній квартирі, але їй відповіли, щоб вона сама вирішувала спір в суді. Письмової відмови від Адміністрації в неї немає.

Представник позивачки - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримував, просив його задовольнити. Також пояснив суду, що факт непроживання відповідача в спірній квартирі підтверджується актом про непроживання, місце перебування відповідача позивачці невідоме.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримував, надав пояснення, аналогічні його обґрунтуванню, просив задовольнити позовні вимоги.

Вислухавши позивачку, її представника, третю особу ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 01 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, позивачці та її сину ОСОБА_5 були виділені в користування житлові кімнати, площею 17,8 кв.м. та 8,9 кв.м., а ОСОБА_4 була виділена в користування житлова кімната, площею 11,7 кв.м. у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2, кухня, коридор, ванна та туалетна кімнати залишені в загальному користуванні. Цим же рішенням зобовязано виконавчий комітет Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська укласти окремий договір найму житлових кімнат, площею 17,8 кв.м. та 8.9 кв.м. з ОСОБА_1 (а.с. 6).

В порядку виконання рішення суду ОСОБА_1 уклала окремий договір найму житлового приміщення на виділені їй та сину дві кімнати, площею 17,8 кв.м. та 8,9 кв.м. у квартирі АДРЕСА_3 (Камянське).

У 2009 році позивачка та її син приватизували виділену в користування частину житлового приміщення у спірній квартирі, і кожному з них стало належати на праві власності по 69/200 квартири АДРЕСА_3 (Камянське), що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 16 грудня 2009 року Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська міської ради згідно з розпорядженням № 5/994-р (а.с. 5), Витягом про державну реєстрацію прав від 26 жовтня 2010 року (а.с. 30).

Згідно технічного паспорту, спірна квартира складається із трьох житлових кімнат, площею 11,7 кв.м., 17,8 кв.м., 7,5 кв.м., має загальну площу 68,1 кв.м., в тому числі житлову площу 38,4 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на квартиру (а.с. 28-29).

Як стверджувала позивачка в судовому засіданні, вона та її син користуються тільки виділеними їм двома жилими кімнатами, площею 17,8 кв.м. та 8,9 кв.м., а відповідач ОСОБА_4 взагалі не проживає у спірній квартирі з 2010 року, не користується виділеною йому житловою кімнатою, площею 11,7 кв.м., не є членом її сімї і не приймає участі у спільному побуті.

Факт непроживання відповідача у квартирі АДРЕСА_4 (Дніпродзержинську) з січня 2010 року підтверджується актом про непроживання № 140401 від 14 квітня 2016 року, затвердженим директором ТОВ "Крона - Сервіс 3" ОСОБА_6 (а.с. 32).

Таким чином, судом встановлено, що позивачка та її син ОСОБА_3 постійно зареєстровані та проживають у житлових кімнатах, площею 17,8 кв.м. та 8,9 кв.м., які є їх приватною власністю. Також вони є співвласниками місць загального користування у квартирі: кухні, коридору, ванної та туалетної кімнати вказаної квартири. Належна позивачу та її сину частка квартири відноситься до приватного житлового фонду.

Відповідач ОСОБА_4, який не являється членом сімї позивачки, є наймачем окремої житлової кімнати, площею 11,7 кв.м., і ця частина квартири відноситься до державного житлового фонду. Відповідач, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЖК України, користується цим жилим приміщенням відповідно до договору найму жилого приміщення.

Згідно ст. 5 ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Частиною 1 ст. 13 ЖК України передбачено, що державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду здійснюється, в тому числі виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів.

Згідно з п. 1 ч.1 ст.15 ЖК України до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів віднесено здійснення державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30).

Враховуючи вказані вище норми законодавства, та те, що відповідач не є членом сімї позивачки і користується виділеним йому житловим приміщенням на підставі окремого договору найму жилого приміщення, то звернення до суду з позовом з приводу використання відповідачем ОСОБА_4 житлового приміщення, яке відноситься до державного житлового фонду, є компетенцією районної в місті ради, тобто компетенцією Адміністрації Дніпровського району Камянської міської ради.

Відповідно до ст. 108 ЖК України договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду може бути розірвано на вимогу наймодавця лише з підстав, установлених законом, і тільки в судовому порядку, крім випадків виселення з будинків, що загрожують обвалом.

Отже тільки Адміністрація Дніпровського району Камянської міської ради, яка є наймодавцем за договором найму житлового приміщення, укладеним з відповідачем, має право звернутися до суду з позовом про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, з підстав, передбачених ст. 71, 72 ЖК України.

Суд не приймає до уваги посилання позивачки на та те, що реєстрація відповідача у спірній квартирі змушує її сплачувати за нього плату за житло та комунальні послуги, що порушує її права, які підлягають захисту шляхом припинення з відповідачем дії договору найму житлового приміщення (припинення правовідношення), оскільки між позивачкою та відповідачем не існує ніяких цивільно-правових угод та договорів щодо використання жилого приміщення, сплати нею комунальних послуг за відповідача.

Позивачка та її син, як власники двох кімнат квартири та частини приміщень загального користування, повинна сплачувати комунальні послуги та послуги з утримання будинку і прибудинкової території тільки ті, які надаються їм, але не повинні сплачувати такі послуги за житлову площу квартири, якою користується відповідач та на яку з ним укладено окремий договір найму житлового приміщення. Спори з підприємствами, які надають такі послуги, з приводу нарахування та оплати послуг можуть бути вирішені в судовому порядку.

Суд вважає, що відповідачем не порушуються будь які права позивача у справі, а тому у позивача взагалі немає підстав для звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, як це передбачено ч.1 ст. 3 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, у суду немає правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, наймачем якого він є.

Немає у суду також правових підстав для задоволення позову в частині зобовязання відділу реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання фізичних осіб Адміністрації Дніпровського району Камянської міської ради зняти відповідача з реєстрації у спірній квартирі.

Керуючись статтями 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Камянська міська рада, Адміністрація Дніпровського району Камянської міської ради, про визнання особи такою, що втратила права користування жилим приміщенням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів після його ухвалення апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя Г.А. Байбара.