Постанова № 623929, 12.04.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12.04.07 Справа № 12/129ад.

Суддя Палей О.С., розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м.Лисичанськ

до І-го відповідача –Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську

ІІ-го відповідача –Головного Управління Державного казначейства України у Луганській області

про стягнення 3672431 грн.18 коп.

В присутності представників сторін

від позивача -Лизенко А.В.., нач.юр.від., дов. № 3206 від 14.12.06;

від 1-го відповідача - Руденко Л.В., заст.нач.СДПІ, дов. № 5995/10-013 від 20.11.06, представник Ізваріна Н.М. - заст.нач.від., дов. № 1375/10-013 від 01.02.07;

Тимошенко Н.С. - гол.держ.подат.інсп., дов. № 6068/10-013 від 24.11.06;

від 2-го відповідача -не прибув;

прокурор - Кадацький М.В.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3672431 грн.18 коп. на користь позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" – позивач у справі –зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності у відділі по ринковим відносинам Лисичанської міської Ради 15.06.2001 р. № 25370376 Ю 0020702; перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську з 19.01.2006 р.

У листопаді, грудні 2006 р. та січні 2007 р. податковим органом було проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з вересня 2006 р. по листопад 2006 р., за результатами яких були складені довідки.

Оскільки до даного часу позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не повернуто, позивач звернувся 03.03.07 до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

І відповідач проти позовних вимог відзивом № 5447/10-013 від 05.04.07 заперечує, посилаючись на те, що проведення перевірки визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування платником податку не дає змогу перевірити сплату до бюджету заявлених платником сум ПДВ.

На виконання вимог Наказу ДПА України від 18.08.05 № 350 податковим органом були надіслані запити на проведення зустрічних перевірок за ланцюгом постачання на підтвердження факту фактичного перерахування до бюджету сплаченого позивачем у складі ціни товару ПДВ.

Позивач не погоджується з доводами податкового органу та вказує на те, що у висновках довідки Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету" зазначено наступне:

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Однак проведення податковим органом такої перевірки не може продовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону.

Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентами платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Заявою № 8/р від 04.04.2007 р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд: 1.Стягнути з Державного бюджету України суму 254121 грн. бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року.

2.Стягнути з Державного бюджету України суму 530014,18 грн. бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України суму 2888296 грн. бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом (п.7.7.4. п.7.7. ст.7).

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Під час проведення перевірок податковий орган підтвердив достовірність нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень, жовтень та листопад 2006 р.; перевірив суму податкового кредиту попереднього податкового періоду , фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), не встановивши при цьому будь-яких порушень та розбіжностей.

Суд не може погодитися з доводами І-го відповідача з наступних підстав.

Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені Наказом ДПА України від 18.08.2005 № 350, у відповідності з якими відповідачем надсилалися запити на проведення зустрічних перевірок, не можуть змінювати норми спеціального закону з питань оподаткування –Закону про ПДВ, а мають йому відповідати.

Посилання відповідача на положення пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ, як на підставу своїх доводів, суд вважає некоректним, оскільки цим пунктом визначено термін "Бюджетне від шкодування" - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, тобто, положення пункту 1.8 необхідно розглядати в контексті і в сукупності з нормами пункту 7.7 ст.7 Закону про ПДВ.

За змістом Закону йдеться про надмірну сплату ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки у постачальника товару сума, що підлягає сплаті до бюджету також обра ховується виходячи із розміру податкових зобов'язань і податкового кредиту. Сплачений покуп цем в ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а врахо вується в податкових зобов'язаннях останнього.

В Постанові Верховного суду України від 26.09.2006р. зазначено, що сама по собі не сплата податку продавцем ( у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшко дування.

На підставі вищевикладеного, суд позовні вимоги задовольняє в повному обсязі.

Згідно ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати в сумі 1700 грн. присуджуються йому з бюджету.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст.94,160,163,167,186,254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", 93112 м.Лисичанськ, вул. Мічуріна,1, код ЄДРПОУ 31380846 бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за вересень 2006 р. в сумі 254121 грн., за жовтень 2006 р. в сумі 530014 грн.18 коп. та за листопад 2006 р. в сумі 2888296 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", 93112 м.Лисичанськ, вул. Мічуріна,1, код ЄДРПОУ 31380846 судові витрати в сумі 1700 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано –17.04.2007р.

Суддя О.С.Палей

Помічник судді Є.С.Бубен

Надр. 3 прим.

1- до справи

2- позивачу

3- відповідачу