Вирок № 62391109, 31.10.2016, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1165/16-к

номер провадження № 1-кп/728/89/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді - Новікова О.М.

при секретарях - Коваленко В.В., Макаренко Ю.Г.

з участю прокурорів - Матвійчука О.Ю., Деркач Г.І.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_2

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5

захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

цивільного відповідача - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270070000030 від 08.01.2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( гуртожиток), ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, утриманців не має, працює буровим майстром ТОВ «Київська бурова компанія», інвалідом не являється, раніше не судимий, у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.1 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, не одруженого, утриманців не має, не працює, інвалідом не являється, раніше засуджувався 12 листопада 2015 року Талалаївським районним судом Чернігівської області по ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. 00 коп., ухвалою Талалаївського районного суду від 28 січня 2016 року покарання замінено на 50 годин громадських робіт, 25 березня 2016 року знятий з обліку у Талалаївським РС КВІ в звязку з відбуттям покарання, у вчиненні кримінальних правопорушень ( злочинів ) передбачених ч.2 ст. 186 та ч.2 345 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, українця, громадянина України, уродженця селища ОСОБА_10, Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_12, не одруженого, має на утриманні двох престарілих осіб, працює різноробочим в ФОП «ОСОБА_11П.» за трудовою угодою зареєстрованою в Талалаївському районному центрі зайнятості, інвалідом не являється, раніше не судимий, у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченому ч.2 ст. 345 КК України,

в с т а н о в и в :

07 січня 2016 року, близько 22 години, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходився у кафе «Фуршет», яке розташоване в селищі Дмитрівка, Бахмацького району, Чернігівської області по вулиці Перемоги під №10/3, де у нього виник конфлікт з місцевими жителями, який почав переростати в бійку. На той час у приміщенні кафе знаходився оперуповноважений карного розшуку Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1, який виконуючи свій службовий обовязок і не перебуваючи безпосередньо на службі, вживаючи заходи в межах своїх повноважень, з метою недопущення порушення громадського порядку та вчинення кримінальних правопорушень, попередньо представившись присутнім особам працівником поліції, предявивши при цьому службове посвідчення, втрутився у конфлікт та припинив правопорушення.

Після цього ОСОБА_3, відчуваючи неприязнь до поліцейського ОСОБА_1 у звязку з виконанням останнім своїх службових обовязків та бажаючи вчинити щодо нього неправомірні дії, 07 січня 2016 року , близько 23 годи, перебуваючи в кафе «Міраж», яке розташоване в селищі Талалаївка, Чернігівської області по вулиці Леніна, запропонував своїм товаришам ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_12 спричинити тілесні ушкодження зазначеному працівнику правоохоронного органу, на що отримав згоду останніх на сумісну участь у реалізації вказаних злочинних намірів.

Реалізуючи свій злочинний умисел на заподіяння поліцейському ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у звязку з виконанням ним службових обовязків, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 прибули 07 січня 2016 року близько 23 годин и 50 хвилин до помешкання поліцейського ОСОБА_1 за адресою: селище Дмитрівка, бахмацького району, Чернігівської області, вулиця Зелена, будинок №50, де ОСОБА_3 з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, наніс один травмуючий удар рукою стиснутою у кулак в область обличчя громадянину ОСОБА_13, який гостював у ОСОБА_1 і на той час знаходився поряд з його подвірям, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді синця обличчя зліва, яке згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №65 від 30 березня 2016 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоровя чи незначну втрату працездатності, чим грубо порушив громадський порядок.

В цей час на подвіря вийшов ОСОБА_1 та попередив про намір застосувати пристрій для відстрілу гумових куль «Корнет С», що знаходився у його власності на підставі дозволу на право зберігання та носіння зброї №ЧН 004147 від 27 грудня 2013 року, з метою припинення протиправних дій з боку ОСОБА_3, але останній на попередження не звернув у ваги та з метою помсти працівнику поліції почав швидко наближатися до ОСОБА_1 В свою чергу ОСОБА_1, діючи в межах необхідної оборони, здійснив три постріли у напрямку ОСОБА_3, однак ОСОБА_3 вдалось наблизитися до ОСОБА_1 та нанести один удар стиснутою в кулак рукою в область голови, від якого ОСОБА_1 впав на землю.

Після цього ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_1 являється працівником правоохоронного органу, діючи спільно із ОСОБА_3, підбігли до ОСОБА_1 та разом із ОСОБА_3 нанесли ОСОБА_1 не менше 14-15 травмуючих ударів ногами та руками в область голови та тулубу, при цьому утримуючи останнього за верхні та нижні кінцівки в лежачому положенні на землі. Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №63 від 30 березня 2016 року у ОСОБА_1 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита непроникаюча черепно-мозкова травма з синцями на обличчі, субконюнктивальний крововилив правого ока, забійна рана лобної ділянки голови справа, садна в кількості пяти штук в лівій щочній ділянці, синець тьмяної ділянки голови, струс речовини головного мозку, двобічна сенсо-невральна приглухуватість 1 ступеню, які відносяться категорії легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоровя та синці в ділянках задньої поверхні шиї, поперековій ділянці, обох гомілок, тилу лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоровя чи незначну стійку втрату працездатності.

В цей час неповнолітній син ОСОБА_1 ОСОБА_14 вийшов на подвіря та помітивши неправомірні дії проти свого батька спробував їх припинити та почав наближатися до місця подій, але прибувший із ОСОБА_3 ОСОБА_12, усвідомлюючи, що ОСОБА_14 є близьким родичем працівника правоохоронного органу, щодо якого вчиняються протиправні дії, умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_14 один травмуючий удар рукою стиснутою у кулак в область лівої тімяної ділянки голови, від якого останній втратив рівновагу та впав на землю, чим заподіяв останньому тілесне ушкодження у вигляді синця на волосяній частині голови, що згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №66 від 30 березня 2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоровя чи незначну стійку втрату працездатності.

Також в цей час з помешкання вийшла рідна сестра ОСОБА_1 ОСОБА_15, яка почула крики біля двору, вона побачила лежачого неповнолітнього ОСОБА_14 та спробувала відтягнути його у двір, при цьому ОСОБА_12 усвідомлюючи, що ОСОБА_15 є близьким родичем працівника правоохоронного органу, щодо якого вчиняються протиправні дії, умисно наніс їй один травмуючий удар рукою стиснутою у кулак в область потиличної ділянки голови, чим заподіяв останній тілесне ушкодження у вигляді синця потиличної ділянки голови зліва, що згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №64 від 30 березня 2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоровя чи незначну стійку втрату працездатності.

У подальшому ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

Обвинувачений ОСОБА_3, допитаний у судовому засіданні, вину у предявленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що він визнає протиправність своїх дій лише у нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13, але ці дії вчинив не з хуліганських мотивів, а тому, що останній намагався застосувати щодо нього електрошокер, коли він наблизився до нього, категорично заперечує нанесення ударів потерпілому ОСОБА_1 та той факт, що на час конфлікту знав, що він працівник правоохоронного органу та стверджує, що дізнався що ОСОБА_1 є поліцейським вже в ході досудового слідства, фактично лише збив ОСОБА_1 масою свого тіла з ніг, коли він почав стріляти по ньому і три кулі влучили у нього, тобто діяв з метою самооборони, хоч спочатку мав намір лише провести з ним чоловічу розмову з приводу образи із застосуванням нецензурних висловів під кафе «Фуршет» в селищі Дмитрівка. На додаткові запитання пояснив, що 07 січня 2016 року у вечірній час відпочивав у кафе «Фуршет» в селищі Дмитрівка із друзями ОСОБА_16, ОСОБА_17 та подружжям ОСОБА_18, вживали «шампанське», коли пішов до барної стойки зробити додаткове замовлення то причепився якийсь незнайомець, побачивши конфлікт ОСОБА_17 забрала мене та вивела на вулицю, хто і з ким бився не бачив, на вулиці до них підійшов ОСОБА_1 і почав безпричинно, із застосуванням принижуючих честь та гідність нецензурних висловів ображати мене, ОСОБА_17 заспокоїла мене і ми сіли в машину та поїхали відвезли додому дівчат. Після цього кум ОСОБА_16 сказав, що після образ ОСОБА_1 у селищі Дмитрівка з мене будуть глузувати, тому потрібно із ним зясувати стосунки, але щоб у розмову не втручалися місцеві хлопці необхідно взяти своїх знайомих. Коли я погодився з пропозицією кума саме він зателефонував до друзів у ОСОБА_10, ми приїхали в ОСОБА_10 та забрали кого змогли зібрати біля кафе «Міраж» і вже на трьох автомашинах повернулися у Дмитрівку до кафе «Фуршет», але він був вже закритий, тому поїхали по дорозі та спитали у прохожих де проживає ОСОБА_1 і вони нам вказали. Коли приїхали до помешкання ОСОБА_1 під двором побачили чоловіка, я наблизився до нього та спитав чи був він у барі, але він намагався застосувати електрошокер, відмахнувшись від електрошокера вдарив чоловіка кулаком у голову і він впав. В цей час з двору вийшов ОСОБА_1 та без попередження почав стріляти, кинувшись на нього отримав три кулі - в плече, грудну клітку та руку, від пострілів прикривася руками і коли добіг до нього то збив з ніг та впав поряд із ним, хто і як наносив йому удари не бачив, почув крик жінки, схопився та втік з іншими до машин і швидко поїхали в ОСОБА_10. Цивільний позов прокурора в інтересах Чернігівського госпіталя МВС визнав у повному обсязі, позов прокурора в інтересах Бахмацької ЦРЛ не визнав та вважає, що він предявлений неналежним позивачем, так як прокурор не має права виступати в інтересах комунального підприємства, цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 визнає частково на суму 2000 грн. при цьому просить врахувати, що добровільно сплатив йому вже 1000 грн. Зазначив, що дані події для нього великий урок, в подальшому не допустить правопорушень, вибачається перед потерпілими.

Обвинувачений ОСОБА_4 допитаний в судовому засіданні вину у предявленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що він визнає протиправність своїх дій лише у нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, категорично заперечує проти того, що на час конфлікту знав, що ОСОБА_1 являється працівником правоохоронного органу та що застосовував силу з метою відібрати у нього пістолет із руки, стверджує, що підібрав його поблизу місця подій у снігу з метою недопущення його подальшого використання у конфлікті і добровільно віддав його ОСОБА_19 на його запитання. На додаткові запитання пояснив, що 07 січня 2016 року у вечірній час відпочивав у кафе «Міраж» селища ОСОБА_10, хлопці почали збиратися до кафе в Дмитрівку, погодився поїхати з ними, так як раніше там не бував. Коли приїхали в Дмитрівку то кафе вже було закрите, переїхали до якогось господарства, там ОСОБА_3 пішов до двору, хтось почав стріляти, ОСОБА_3 бився з якимось чоловіком, я підбіг до місця подій та впав, можливо в цей час і вдарив потерпілого, побачив пістолет у снігу і забрав його, приніс до машини і на запитання ОСОБА_19 віддав йому пістолет. При цьому не зміг надати пояснення на ряд запитань, а саме, що змусило бігти в епіцентр подій після того як там почув постріли, кому намагався надати допомогу, що робили в цей час інші учасники подій, чому не викинув пістолет подалі від місця подій а забрав його із собою.Цивільні позови не визнав. Зазначив, що виніс урок із цих подій, просить вибачення у потерпілого та просить суд суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_5 допитаний у судовому засіданні вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 07 січня 2016 року у вечірній час, коли він відпочивав у кафе «Міраж» селища ОСОБА_10, йому і товаришу ОСОБА_9, на прохання ОСОБА_3, зателефонував ОСОБА_16 з пропозицією зїздити в кафе у селище Дмитрівка, де було необхідно зясувати відносити з працівником поліції який образив ОСОБА_3 на яку вони погодилися. Приїхавши в селище Дмитрівка побачили, що кафе вже зачинене, у прохожих зясували де проживає працівник поліції, коли підїхали до його двору то він відразу вийшов з машини, під час конфлікту з ОСОБА_13 бачив як ОСОБА_3 вдарив його кулаком в область голови і останній впав, потім чув оклик ОСОБА_3 «мент іди сюди», після пострілів побачив як ОСОБА_3 збив ОСОБА_1 з ніг ударом кулака в голову, підбіг теж і утримував ноги лежачому ОСОБА_1, при цьому не виключає, що сам та його товариші наносили йому удари по тілу, ОСОБА_1 був непорушним, так як ОСОБА_3 ліктем приживав його шию та голову до землі, а ОСОБА_9 колінами стояв на його поясниці. Хто забрав пістолет і при яких обставинах це було не бачив. Цивільний позов прокурора в інтересах Чернігівського госпіталя МВС визнав у повному обсязі, позов прокурора в інтересах Бахмацької ЦРЛ не визнав та вважає, що він предявлений неналежним позивачем, оскільки прокурору надано право звертатися до суду за захистом лише державних інтересів і він не має права виступати в інтересах комунального підприємства, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди не визнає, так як в ході судового слідства всіма обвинуваченим спільно йому було добровільно виплачено 25000 грн. в порядку солідарного відшкодування і після цього він надав ОСОБА_3 розписку, що не має матеріальних та моральних претензій до нього, що свідчить про відсутність таких претензій і до інших солідарних відповідачів. У скоєному розкаюється, просить суд диференційовано врахувати ступінь участі кожного учасника подій при призначенні покарання, просить вибачення у потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9, кримінальне провадження щодо якого було закрите в ході судового провадження та якого було звільнено від кримінальної відповідальності і передано на поруки трудовому колективу по місцю роботи, правовий статус якого після звільнення від кримінальної відповідальності визначено як цивільний відповідач, вину у предявленому обвинуваченні по ч.2 ст. 345 КК України визнав повністю та пояснив, що 07 січня 2016 року у вечірній час, коли він відпочивав у кафе «Міраж» селища ОСОБА_10, йому і товаришу ОСОБА_5, на прохання ОСОБА_3, зателефонував ОСОБА_16 з пропозицією зїздити в кафе у селище Дмитрівка, де було необхідно зясувати відносити з працівником поліції, який образив ОСОБА_3 на яку вони погодилися. Приїхавши в селище Дмитрівка побачили, що кафе вже зачинене, у прохожих зясували де проживає працівник поліції, коли підїхали до його двору то він не відразу вийшов з машини, конфлікту з ОСОБА_13 не бачив, вийшовши з машини чув оклик ОСОБА_3 «мент іди сюди», після пострілів побачив як ОСОБА_3 збив ОСОБА_1 з ніг ударом кулака в голову, підбіг теж і ставши коліньми на поясницю утримував лежачого ОСОБА_1, при цьому не виключає, що сам та його товариші наносили йому удари по тілу, ОСОБА_1 був непорушним, так як ОСОБА_3 ліктем приживав його шию та голову до землі, а василенко С.О. утримував його ноги. Хто забрав пістолет і при яких обставинах це було не бачив. Цивільний позов прокурора в інтересах Чернігівського госпіталя МВС визнав у повному обсязі, позов прокурора в інтересах Бахмацької ЦРЛ не визнав та вважає, що він предявлений неналежним позивачем, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди не визнає, так як в ході судового слідства всіма обвинуваченими спільно йому було добровільно виплачено 25000 грн. в порядку солідарного відшкодування і після цього він надав ОСОБА_3 розписку, що не має матеріальних та моральних претензій до нього, що свідчить про відсутність таких претензій і до інших солідарних відповідачів.

Обвинувачений ОСОБА_12, , кримінальне провадження щодо якого було закрите в ході судового провадження та якого було звільнено від кримінальної відповідальності і передано на поруки трудовому колективу по місцю роботи вину у предявленому обвинуваченні по ч.2 ст. 345 КК України визнав повністю і вказав, що на час вчинення інкримінованих дій всі учасники знали, що вони вчиняються проти працівника поліції та його рідних, при цьому на підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати свідчення щодо себе.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 07 січня 2016 року, у вечірній час, він із дружиною, його сестра ОСОБА_15 та її громадянський чоловік ОСОБА_13 відпочивали в кафе «Фуршет» в селищі Дмитрівка, він та чоловік сестри спритні напої не вживали, так як приїхали на автомашинах, жінки пили горілку, в ході відпочинку біля барної стійки виник конфлікт та потасовка за участю ОСОБА_3, потім потасовка переросла в бійку та перемістилась у веранду перед кафе, бармен ОСОБА_20 звернулась до нього, як до працівника поліції, з проханням припинити правопорушення, тому він дістав службове посвідчення та в голос заявив, що являється працівником поліції і змусив усіх присутніх припинити порушення громадського порядку та залишити заклад, коли вийшов на вулицю то ОСОБА_3 погрожував фізичною розправою та висловлював образи повязані з його статусом працівника поліції, але його товариші забрали в машину та кудись повезли. Фактично даним подіям на той час він особливого значення не придав. Під час конфлікту з ОСОБА_3 ніяких нецензурних чи образливих висловів в його адресу не вживав. Після цього кафе було закрите і він з родичами поїхав додому. ОСОБА_16 деякий час зателефонував ОСОБА_21 та повідомив, що його шукають хлопці з ОСОБА_10 на трьох машинах, у дворі загавкав собака, він зрозумів, що приїхали чужі люди та почав діставати травматичний пістолет з сейфу, а ОСОБА_22 вискочив з будинку перший, так як під двором залишив свій автомобіль і боявся, що його пошкодять. Коли він вибіг на вулицю то побачив три автомобілі з яких повиходили люди, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_22 та вдарив його у обличчя і він впав на землю та залишився лежати без тями. Так як людей було багато і була реальна загроза його життю та здоровю, то він крикнув, що буде змушений застосувати зброю, в цей час до нього з криками про «поганого мента» кинувся ОСОБА_3, тому він перший постріл зробив у повітря, а потім тричі стріляв на враження, але ОСОБА_3 підбіг до нього та ударом кулака в обличчя збив з ніг, після чого підбігли його товариші та утримуючи руки і ноги почали бити по всіх частинах тіла, нанесли 15-20 ударів, хтось наступив на руку і розігнув пальці та виривав пістолет. В цей час вибіг син ОСОБА_23, його вдарив один із нападників у голову і він впав, як потім зясувалось це був ОСОБА_12, а коли вибігла сестра ОСОБА_15 він же вдарив у голову і її та вона впала на коліна. Сестра почала кричати, що викликала поліцію і нападники швидко посідали в машини та втекли. В ході судового розгляду остаточно визначився, що має до відповідачів по цивільному позову матеріальні претензії в сумі 14916 грн. 16 коп., куди входить і 5000 грн. 00 коп. понесених витрат на правову допомогу та моральні претензії в сумі 40000 грн. 00 коп., при цьому визнав, що відповідачами йому сплачено 25000 грн. 00 коп. і він не має матеріальних чи моральних претензій до ОСОБА_3 про що подав відповідну заяву. На даний час вибачень від обвинувачених ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не приймає та наполягає на позбавленні їх волі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що 07 січня 2016 року, він із громадянською дружиною ОСОБА_15 приїхали в селище Дмитрівка до її рідних на свята, у вечірній час поїхали з її братом ОСОБА_1 та його дружиною у кафе «Фуршет» в селищі Дмитрівка, він та ОСОБА_1 спритні напої не вживали, так як приїхали на автомашинах, жінки пили горілку, в ході відпочинку біля барної стійки виник конфлікт та потасовка за участю ОСОБА_3, потім потасовка переросла в бійку та перемістилась у веранду перед кафе, бармен ОСОБА_20 звернулась до ОСОБА_1, як до працівника поліції, з проханням припинити правопорушення, тому він дістав службове посвідчення та в голос заявив, що являється працівником поліції і змусив усіх присутніх припинити порушення громадського порядку та залишити заклад. Погроз від ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_1 не чув. Після цього кафе було закрите і він з родичами поїхав додому. ОСОБА_16 деякий час ОСОБА_1 хтось зателефонував та повідомив, що його шукають хлопці з ОСОБА_10 на трьох машинах, у дворі загавкав собака, він зрозумів, що приїхали чужі люди та перший вискочив з будинку, так як під двором залишив незамкненим свій автомобіль і боявся, що його пошкодять. Коли він вибіг на вулицю то побачив три автомобілі з яких повиходили люди, ОСОБА_3 підійшов до нього та безпричинно вдарив його у обличчя кулаком і він впав на землю та залишився лежати без тями. Коли прийшов до тями нападників уже не було, його піднімали жінки, а ОСОБА_1 лежав під гаражем теж побитий. Цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди підтримав на суму 6000 грн. 00 коп. та визнав, що йому відповідачем сплачена 1000 грн. 00 коп.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 пояснила, що 07 січня 2016 року, вона із громадянським чоловіком ОСОБА_22приїхали в селище Дмитрівка до її рідних на свята, у вечірній час поїхали з ним, братом ОСОБА_1 та його дружиною у кафе «Фуршет» в селищі Дмитрівка, він та ОСОБА_1 спритні напої не вживали, так як приїхали на автомашинах, а вони з невісткою взяли по 50 грм. горілки та лимон і культурно відпочивали, в ході відпочинку біля барної стійки виник конфлікт та потасовка за участю ОСОБА_3, потім потасовка переросла в бійку та перемістилась у веранду перед кафе, бармен ОСОБА_20 звернулась до ОСОБА_1, як до працівника поліції, з проханням припинити правопорушення, тому він дістав службове посвідчення та в голос заявив, що являється працівником поліції і змусив усіх присутніх припинити порушення громадського порядку та залишити заклад. На вулиці ОСОБА_3 намагався спровокувати конфлікт з братом, погрожував фізичною розправою та висловлював образи повязані з його статусом працівника поліції, звинувачував його, що він заважає відпочивати. Потім кафе було закрите і всі розїхалися. ОСОБА_16 деякий час брату хтось зателефонував та повідомив, що його шукають хлопці з ОСОБА_10 на трьох машинах. Вона вийшла в туалет на вулиці, у дворі загавкав собака, вона зрозуміла, що приїхали чужі люди. ОСОБА_22 вискочив з будинку перший, так як під двором залишив свій автомобіль, коли він вибіг на вулицю то побачив три автомобілі з яких повиходили люди, ОСОБА_3 підійшов до нього та вдарив його у обличчя і він впав на землю та залишився лежати без тями. В цей час на вулицю вибіг брат і так як людей було багато і була реальна загроза його життю та здоровю, то він крикнув, що буде змушений застосувати зброю, в цей час до нього з криками «мент іди сюди» кинувся ОСОБА_3, тому він почав стріляти, але ОСОБА_3 підбіг до нього та ударом кулака в обличчя збив з ніг, після чого підбігли його товариші та утримуючи руки і ноги почали бити лежачого по всіх частинах тіла. В цей час вибіг син ОСОБА_23, його вдарив один із нападників у голову і він впав, вона кинулась рятувати неповнолітнього племінника і той же нападник вдарив її у голову, як потім зясувалось це був ОСОБА_12 Вона почала кричати, що викликала поліцію і нападники швидко посідали в машини та втекли. Матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_12 не має, так як завдана їй шкода відшкодована, цивільний позов не підтримує.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_14 пояснив, що 07 січня 2016 року у них гостювали тітка ОСОБА_15 та її громадянський чоловік ОСОБА_22, ввечері хтось зателефонував батьку і сказав, що його шукають хлопці на машинах з приводу конфлікту в кафе, у дворі загавкав собака, він зрозумів, що приїхали чужі люди, батько почав діставати травматичний пістолет з сейфу, а ОСОБА_22 вискочив з будинку перший, так як під двором залишив свій автомобіль і боявся, що його пошкодять, за ним вибіг батько і далі він. Коли він вибіг на вулицю то побачив три автомобілі з яких повиходили люди, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_22 та вдарив його у обличчя і він впав на землю та залишився лежати без тями. Потім ОСОБА_3 почав кричати «виходь мент», так як людей було багато то батько крикнув, що буде змушений застосувати зброю, в цей час до нього кинувся ОСОБА_3, батько почав стріляти, але ОСОБА_3 підбіг до нього та ударом кулака в обличчя збив з ніг, після чого підбігли його товариші та утримуючи руки і ноги почали бити лежачого по всіх частинах тіла. Він кинувся на допомогу батьку, його вдарив один із нападників кулаком у голову і він впав, з двору вибігла тітка ОСОБА_15 і цей же нападник вдарив її теж у голову, як потім зясувалось це був ОСОБА_12, а коли тітка почала кричати, що викликала поліцію, нападники швидко посідали в машини та втекли. Матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_12 не має, так як завдана йому шкода відшкодована, цивільний позов не підтримує.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що 07 січня 2016 року відпочивав із своєю компанією у кафе «Фуршет» в селищі Дмитрівка, було багато людей, біля барної стійки виник конфлікт з немісцевим хлопцем, яким виявився ОСОБА_3, причину конфлікту не памятає, потім почалась потасовка біля виходу в якій приймали участь до десяти чоловік, бармен попросила ОСОБА_1, як працівника поліції втрутитись та припинити конфлікт, він предявив посвідчення та крикнув, щоб усі вийшли з кафе, всім було зрозуміло, що він працівник поліції, тому всі вийшли на вулицю, що було далі йому невідомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що 07 січня 2016 року надвечір приїхав з ОСОБА_3 в селище Дмитрівка для відпочинку в кафе, з ними було дві дівчини, вони зайняли одну із кабінок в кафе, ОСОБА_3 пішов до барної стійки поновити замовлення, через деякий час припинилась музика та почулись крики і нецензурна лайка і коли він вийшов з кабінки то побачив, що ОСОБА_3 сперечається із чоловіком, яким потім виявився ОСОБА_1, він висловлював в адресу ОСОБА_3 нецензурні образливі для чоловіка вислови, всіх з кафе вигнали на вулицю. В розмові з ОСОБА_3 він дізнався, що в кафе виник конфлікт між ОСОБА_24 та ОСОБА_18, які потім побилися, ОСОБА_3 не провокував конфлікт лише захищав ОСОБА_18, тому він, через образу за товариша, зателефонував знайомим в ОСОБА_10 і запропонував приїхати на зясування стосунків в селище Дмитрівка. Вони з ОСОБА_3 приїхали в ОСОБА_10, зібрали знайомих до 15 чоловік та на трьох автомобілях повернулися у Дмитрівку, але бар був зачинений, тому у прохожих дізналися де живе ОСОБА_1 і поїхали до нього. Під двором стояв хлопець, ОСОБА_3 підійшов до нього і щось спитав, але той намагався вразити його електрошокером і тому ОСОБА_3, захишаючись, вдарив його кулаком від чого чоловік впав, а ОСОБА_3 пішов до фіртки двору, почулись вистріли, ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_1 та вдарив його кулаком у голову і вони разом впали, як відбувались події далі і хто ще був учасником бійки він не бачив, бо в цей час розвертав машину, потім підбіг ОСОБА_3 з хлопцями, вони сіли в машину та поїхали на ОСОБА_10. Вважає, що ОСОБА_3 поступив по чоловічому, намагався зясувати стосунки один-на-один, він теж би так поступив. Хто і коли забрав пістолет не бачив, по приїзду в Талоалаївку ОСОБА_19 передав його йому і він через три дні добровільно здав його у поліцію. На додаткове запитання - за якими ознаками шукали через прохожих помешкання ОСОБА_1 в Дмитрівці, оскільки не знали його прізвища на той час, пояснень надати не зміг.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що ОСОБА_3 являється її давнім знайомим, саме з ним 07 січня 2016 року вона приїхала до своєї матері на день народження в селище Дмитрівка, а в вечірній час вони з компанією пішли в кафе «Фуршет». Під час перебування у кафе її сестра ОСОБА_18 повідомила, що у ОСОБА_3 виник конфлікт біля барної стійки і я пішла до нього та забрала його, через деякий час конфлікт розгорівся в веранді кафе, дійшло до суцільної великої бійки, сильно побили чоловіка ОСОБА_18, саме вона кричала ОСОБА_1, щоб він втрутився у потасовку та розборонив всіх бо він є поліцейським, сама вона також знала, що ОСОБА_1 служить у поліції. ОСОБА_3 теж приймав участь у потасовці, але намагався всіх розборонити, на вулиці намагався зясувати стосунки із ОСОБА_1, але він нецензурно його образив із застосуванням висловів, що принижують честь та гідність. З метою припинення подальших конфліктів вони поїхали додому та розійшлись, а десь через дві години до неї додому знову заїхав ОСОБА_3 з простреленою рукою і повідомив, що це зробив ОСОБА_1 На додаткові запитання підтвердила, що ОСОБА_3 в той вечір вживав спиртні напої, а чи вживав спритні напої ОСОБА_1 не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 повідомив, що 07 січня 2016 року у вечірній час йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що у ОСОБА_3 конфлікт в селищі Дмитрівка, він на той час був із ОСОБА_26, і вони обоє погодились їхати в Дмитрівку для зясування стосунків. Зібралось понад десять чоловік і поїхали на трьох машинах на Дмитрівку, по дорозі, коли ставали на перекур та в туалет ОСОБА_3 повідомив, що у нього виник конфлікт із працівником поліції на прізвище ОСОБА_1 Коли приїхали в Дмитрівку то побачили, що кафе було вже закрите, ОСОБА_5 узнав де помешкання працівника поліції і вони поїхали до нього додому. На вулиці під двором стояв чоловік, ОСОБА_3 підійшов до нього та ударом руки в голову збив з ніг, сам пішов до фіртки двору, в цей час вийшов ОСОБА_1 і почав стріляти, я злякався і сховався за машину, а коли виглянув то побачив, що ОСОБА_1 лежав, а обвинувачені утримували його та наносили йому удари, в цей час ОСОБА_4 викручував руку ОСОБА_1 та забрав пістолет і приніс йог до машини. На додаткові запитання пояснив, що поїхав у дану поїздку щоб не образився ОСОБА_3, що робив ОСОБА_12 не бачив, ОСОБА_26 відмовляв всіх їхати на «розбори», чи хтось застосовував електрошокер не бачив, мета поїздки спочатку полягала забезпечити зясування стосунків один-на-один між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без втручання місцевих жителів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що 07 січня 2016 року у вечірній час йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що у ОСОБА_3 конфлікт в селищі Дмитрівка, він на той час був із ОСОБА_25, і вони обоє погодились їхати в Дмитрівку для зясування стосунків. Зібралось понад десять чоловік і поїхали на трьох машинах на Дмитрівку. Вони з ОСОБА_25 чітко розуміли мету поїздки для фізичного зясування стосунків між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і тому вирішили, що у бійці приймати участь не будуть. Коли приїхали до помешкання ОСОБА_1 то машини зупинились і всі повиходили на вулицю, під двором стояв якийсь чоловік, ОСОБА_3 підійшов до нього та вдарив рукою в голову, від чого чоловік впав, потім почалась стрілянина та бійка під час якої вже побили ОСОБА_1, але він її не спостерігав, бо сховався за машину, бачив лише як ОСОБА_3 пригав ногами по спині лежачого ОСОБА_1, ОСОБА_4 викручував руку ОСОБА_1І та вирвав пістолет, а ОСОБА_12 збив з ніг якусь жінку яка вибігла з двору і в неї з рук випав телефон. На додаткові запитання пояснив, що не бачив хто і коли застосовував електрошокер, також не бачив чи завдавав ОСОБА_12 удари неповнолітньому.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що вона працює барменом в кафе «Фуршет» в селищі Дмитрівка, 07 січня 2016 року в кафе було дуже багато відвідувачів, підходив час закриття 22 година, хвилин за 20 до закриття між відвідувачами виник конфлікт біля барної стійки, а потім потасовка і бійка вже біля виходу та у веранді кафе, билися багато людей. В кафе був присутній працівник поліції ОСОБА_1 тому вона звернулась саме до нього, як до представника правоохоронного органу з проханням припинити конфлікт і він вигнав всіх на вулицю, після чого вона закрила приміщення та пішла додому. На додаткові запитання пояснила, що як і коли представлявся ОСОБА_1 не бачила, коли замкнула кафе то на вулиці ще залишались люди, хто і кого ображав не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що 07 січня 2016 року близько 21 години приїхав у кафе «Фуршет» в селищі Дмитрівка, спостерігав за тим, як в кафе виник конфлікт та бійка, особисто приймав участь у припиненні бійки в веранді біля входу в кафе, розбороняв учасників, припинив всі конфлікти та вигнав всіх на вулицю з кафе працівник поліції ОСОБА_1Надодаткові запитання пояснив, що ОСОБА_3 під час цих подій мав конфлікт з відвідувачами кафе, був в стані алкогольного спяніння, намагався зясувати відносини з ОСОБА_1, про якого знав, що він працівник поліції, при цьому вживав нецензурні вислови на його адресу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що 07 січня 2016 року близько 21 години заїхала з чоловіком відпочити у кафе «Фуршет» в селищі Дмитрівка, було багато людей, перший конфлікт виник біля барної стійки, хтось не поступився в черзі, потім виник конфлікт біля виходу з кафе та у веранді, сильно побили її чоловіка, в бійці приймали участь багато людей, вона кричала ОСОБА_1, який був у кафе, щоб він втрутився бо працює поліцейським, але він не реагував, втрутився лише коли вже всі самі розтягли своїх чоловіків. Чула як виник конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, вони вживали нецензурні вислови, ОСОБА_3 відпочивав з ними в кабінці з її двоюрідною сестрою ОСОБА_17, коли виходив і в чому він приймав участь не знає, після того як всі вийшли на вулицю ОСОБА_3 притримували за руку та заспокоювали, щоб він не реагував на нецензурні вислови з боку ОСОБА_1 Також визнала, що має претензії до ОСОБА_1, що він не запобіг побиттю її чоловіка.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснила, що 07 січня 2016 року у нічний час прогулювалась в селищі Дмитрівка з хлопцем. Біля дитячого садка до них підїхали три автомобілі, один з яких «Шкода», на задньому склі на снігу було написано «талалаївка», вийшли група хлопців на підпитку та почали розпитувати місце проживання «місцевого мента дільничного». Саме ОСОБА_3 якого вона впізнає намагався зясувати місце проживання чи телефон поліцейського ОСОБА_1, але ми їм сказали, що не знаємо таких даних, вони поїхали далі, потім повернулись і нецензурно нас облаяли, через деякий час побачили ці машини, коли вони вже їхали від помешкання ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що 07 січня 2016 року вночі йому зателефонував на мобільний телефон знайомий із ОСОБА_10 ОСОБА_3 та намагався зясувати де проживає «мент ОСОБА_1» з яким необхідно розібратися, він такої інформації йому не надав, а після розмови зателефонував ОСОБА_1 та попередив про загрозу. ОСОБА_16 деякий час зателефонувала дружина ОСОБА_1 і повідомила що його побили, тому він поїхав до нього та розповів хто телефонував із ОСОБА_10.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснив, що 07 січня 2016 року у вечірній час сидів в кафе «Міраж» в селищі Талалаївка з товаришами ОСОБА_30 та ОСОБА_19, було нудно і хтось запропонував зїздити в кафе у селище Дмитрівка, вони погодились, зібралось до 15 чоловік і їхали на трьох машинах, приїхали в Дмитрівку, але кафе було закрите, поїхали далі, приїхали до якогось двору, там стояла машина і біля неї чоловік, всі вийшли з машин, ОСОБА_3 підійшов до цього чоловіка, щось спитав, а потім рукою вдарив у голову і чоловік впав, в цей час з двору вискочив інший чоловік і почав кричати, що буде стріляти, до нього кинувся ОСОБА_3, а чоловік почав стріляти і він сховався за машину, коли виглянув із за машини то побачив, що ОСОБА_3 із іншими хлопцями наносять удари лежачому другому чоловіку, потім всі сіли в авто та поїхали назад в ОСОБА_10. На додаткові запитання пояснив, що справжню причину поїздки в Дмитрівку не знав, у першого чоловіка «електричну блискавку не бачив», що приїхали на зясування обставин до працівника поліції не знав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 пояснив, що 07 січня 2016 року у вечірній час сидів в кафе «Міраж» в селищі Талалаївка з товаришами ОСОБА_29 та ОСОБА_19, було нудно і хтось запропонував зїздити в кафе у селище Дмитрівка, вони погодились, їхали на трьох машинах бо зібралось багато людей від 10 до 15 чоловік, приїхали в Дмитрівку, але кафе було закрите, поїхали далі, приїхали до якогось двору, там стояла машина і біля неї чоловік, всі вийшли з машин, ОСОБА_3 підійшов до цього чоловіка, щось спитав, а потім рукою вдарив у голову і чоловік впав, в цей час з двору вискочив інший чоловік і почав кричати, що буде стріляти, до нього кинувся ОСОБА_3, а чоловік почав стріляти і він сховався за машину, коли виглянув із за машини то побачив, що ОСОБА_3 із іншими хлопцями вчинили «масовку» над лежачим другим чоловіком, хто конкретно підтримував ОСОБА_3 в бійці сказати не може, потім всі сіли в авто та поїхали назад в ОСОБА_10. На додаткові запитання пояснив, що справжню причину поїздки в Дмитрівку не знав, що приїхали на зясування обставин до працівника поліції не знав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 пояснив, що що 07 січня 2016 року у вечірній час сидів в кафе «Міраж» в селищі Талалаївка з товаришами ОСОБА_29 та ОСОБА_30, було нудно і хтось запропонував зїздити в кафе у селище Дмитрівка, вони погодились, їхали на трьох машинах бо зібралось багато людей від 10 до 15 чоловік, приїхали в Дмитрівку, але кафе було закрите, поїхали далі, приїхали до якогось двору, там стояла машина і біля неї чоловік, всі вийшли з машин, ОСОБА_3 підійшов до цього чоловіка, щось спитав, а потім рукою вдарив у голову і чоловік впав, в цей час з двору вискочив інший чоловік і почав кричати, що буде стріляти, до нього кинувся ОСОБА_3, а чоловік почав стріляти, тому він сів у машину та почав її розвертати, коли хлопці теж заскочили в машину він поїхав перший, переданий йому ОСОБА_4 пістолет віддав ОСОБА_16, бо він був йому непотрібний.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд вважає їх свідчення не правдивими та розцінює як обрану позицію захисту з метою уникнення більш суворого покарання по інкримінованим їм кримінальним правопорушенням, при цьому зазначає, що вони містять логічні протиріччя та спростовуються свідченнями інших учасників подій, тобто інших обвинувачених, потерпілих та свідків і дослідженими в ході судового слідства доказами, зібраними під час досудового провадження. Часткові неточності в свідченнях потерпілих та свідків, на які зверталась увага стороною захисту, пояснюється особливістю психологічного сприйняття даних подій кожним із учасників та значним часом, який пройшов з моменту самих подій, вони не містять виключних логічних протиріч та не викликають розумного сумніву. Так свідчення обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спростовуються поясненнями обвинуваченого ОСОБА_5, поясненнями обвинувачених, кримінальне провадження щодо яких було закрите в ході судового провадження та яких було звільнено від кримінальної відповідальності і передано на поруки трудовому колективу по місцю роботи ОСОБА_9 та ОСОБА_12, які в судовому засіданні заявили, що їм було відомо, що фактично вони їдуть до селища Дмитрівка зясовувати стосунки саме з працівником поліції. Про це ж заявляли допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_25, ОСОБА_28, ОСОБА_21 Також неконструктивною є позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо обставин заволодіння зброєю потерпілого ОСОБА_1, його свідчення, що він знайшов пістолет у снігу та не мав наміру ним заволодіти спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_25 та ОСОБА_26, оскільки саме ці свідки конкретно в своїх свідченнях зазначив, що саме ОСОБА_4 викручував руку з пістолетом лежачому ОСОБА_1 та розігнувши пальці забрав пістолет собі, а не викинув його подалі від місця подій, сам обвинувачений ОСОБА_4 теж не зміг пояснити, чому після заволодіння пістолетом не викинув його, а забрав собі і в подальшому передав ОСОБА_19 Також в ході судового слідства не знайшли свого підтвердження ствердження обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що саме потерпілий ОСОБА_13 спровокував вжити щодо нього фізичне протистояння в порядку самозахисту під двором у ОСОБА_1 намагаючись захиститися від застосування ОСОБА_22 електрошок ера, так як цей факт заперечує сам потерпілий ОСОБА_22, інші безпосередні учасники та свідки подій, в тому числі викликані за клопотанням строни захисту, в своїх поясненнях вказали, що не бачили застосування електрошокера, сам електрошокер не було виявлено на місці подій під час проведення огляду місця події, не надали його слідчим органам і інші учасники подій які стверджували про його існування, а саме свідок ОСОБА_26, який в свідченнях зазначав, що забрав електрошок ер в снігу на місці подій та поклав його у бардачок автомобіля на якому приїхав і куди він подівся йому невідомо. Тому суд не може взяти до уваги ствердження обвинуваченого ОСОБА_3, що він діяв у межах самооборони і вважає, що його дії були спрямовані на умисне порушення громадського порядку, в ході якого він безпричинно вчинив напад на потерпілого ОСОБА_22

За таких обставин суд дійшов висновку, що вина обвинувачених у вчиненні інкримінованих органами досудового слідства дій доведена в ході судового розгляду в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, співвіднісши свідчення обвинувачених, потерпілих та свідків з фактичними обставинами справи, суд знаходить, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, так як він грубо порушив громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, та за ч.2 ст. 345 КК України так як він умисно заподіяв працівнику правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження , що потягли короткочасний розлад здоровя у звязку з виконанням ним службових обовязків, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, та за ч.2 ст. 345 КК України так як він умисно заподіяв працівнику правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження , що потягли короткочасний розлад здоровя у звязку з виконанням ним службових обовязків, а дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 345 КК України так як він умисно заподіяв працівнику правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження , що потягли короткочасний розлад здоровя у звязку з виконанням ним службових обовязків.

Обставини, яка помякшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є добровільне відшкодування завданої злочином шкоди, неодноразові намагання знайти можливість примирення з потерпілим, при цьому суд не може врахувати йому в якості помякшуючої покарання обставини щире каяття, так як обрана ним позиція захисту, з урахуванням свідчень інших учасників процесу, свідчить про його відсутність.

Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочинів особою, яка перебуває у стані алкогольного спяніння.

Обставини, які помякшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є його молодий вік та тяжке матеріальне становище сімї в якій він проживає, при цьому суд не може врахувати йому в якості помякшуючої покарання обставини щире каяття, так як обрана ним позиція захисту, з урахуванням свідчень інших учасників процесу, свідчить про його відсутність.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом по справі не встановлено.

Обставини, які помякшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, його молодий вік та тяжке матеріальне становище сімї в якій він проживає.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України судом по справі не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченим суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчинених ними злочинів. Так згідно із ст. 12 КК України злочин передбачений ч.1 ст. 296 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, злочин передбачений ч.2 ст. 186 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а злочин передбачений ч.2 ст. 345 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості. Також суд враховує особу винних їх вік, матеріальний та сімейний стан, позитивні характеристики за місцем проживання, роботи та навчання, враховує обставини які помякшують їх покарання та наявність чи відсутність обставин які б обтяжували їх покарання, роль та ступінь участі при вчиненні протиправних дій, доходить висновку, що їм необхідно призначити покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей, при цьому визначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при складанні покарань за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України, остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим.

При цьому, виходячи з викладених обставин, суд вважає, що виправлення обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за їх поведінкою під час іспитового строку, тобто їх припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, що є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

У звязку зі звільненням обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, на них необхідно покласти обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішуючи цивільні позови прокурора по справі про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, предявлені до обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в інтересах Бахмацької ЦРЛ на суму 1704 грн. 22 коп., та в інтересах Державної установи «Територіальне медичне обєднання МВС України по Чернігівській області» на суму 7785 грн. 59 коп., суд керується вимогами ч.1 ст.1206 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від злочину, враховує позицію обвинувачених, які визнали позов в інтересах Державної установи «Територіальне медичне обєднання МВС України по Чернігівській області» на суму 7785 грн. 59 коп., але не визнають позов в інтересах Бахмацької ЦРЛ на суму 1704 грн. 22 коп. з мотивів, що прокурор не може представляти інтереси комунального підприємства яким являється Бахмацька ЦРЛ, а тому він є неналежним позивачем. При цьому суд зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99 передбачено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям і прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому відбувається порушення матеріальних прав держави та обґрунтовує у позові необхідність їх захисту. Так прокурором в позові зазначено, що Бахмацька ЦРЛ фінансується з державного бюджету України. В ході розгляду справи було встановлено, що дійсно Бахмацька ЦРЛ частково фінансується з державного бюджету України за статтєю «медична субвенція», тому суд вважає, що позови прокурора обґрунтовані і вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 14916 грн. 16 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 40000 грн. 00 коп., суд вважає, що він не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, в ході судового розгляду було зясовано на підставі пояснень спеціаліста - медика ОСОБА_32, який здійснював лікування потерпілого ОСОБА_1, що не всі представлені ним чеки придбаних ліків та лікарських препаратів повязані із лікуванням травм отриманих в ході вчинення щодо нього протиправних дій. Виходячи з цього суд визначив, що фактично на лікування отриманих травм потерпілим ОСОБА_1 було витрачено 7358 грн. 00 коп., також він оплатив послуги адвоката в сумі 5000 грн., що складає 12358 грн. 00 коп. його матеріальних витрат. При цьому потерпілий визнав, що фактично отримав від обвинуваченого ОСОБА_3 22000 грн. 00 коп., від обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_9 по 1500 грн., загалом 25000 грн. За таких обставин матеріальні претензії йому відшкодовані в повному обсязі, при цьому в порядку відшкодування моральних претензій він отримав 12642 грн. 00 коп. грн. Відповідно ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Зважаючи, що потерпілий ОСОБА_1 в наслідок протиправного посягання отримав легкі тілесні ушкодження, пережив моральне потрясіння та як працівник поліції зазнав приниження у звязку із виконанням службового обовязку, суд вважає, що сума в розмірі 12642 грн. 00 коп. достатня для відшкодування завданих злочином моральних страждань.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в сумі 6000 грн. 00 коп. яку остаточно визначив у судовому засіданні сам потерпілий та визнав, що отримав від обвинуваченого ОСОБА_3 1000 грн., і враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_3, який визнав позов на суму 2000 грн., суд керується вимогами ст. 1167 ЦК України, якою передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Зважаючи, що потерпілий ОСОБА_13 в наслідок протиправного посягання отримав легкі тілесні ушкодження, пережив моральне потрясіння та зазнав приниження, суд вважає, що сума в розмірі 3000 грн. достатня для відшкодування завданих злочином моральних страждань, а так як обвинувачений вже сплатив йому 1000 грн. 00коп., то на користь потерпілого ОСОБА_22 з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає стягненню 2000 грн. 00 коп.

Процесуальні витрати по справі в розмірі 8400 грн. 84 коп. за проведення експертиз по справі покладаються в солідарному порядку на ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави, а обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобовязання.

Керуючись ст. ст. 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 1 ст. 296 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України, по ч. 1 ст. 296 КК України призначити йому покарання у виді обмеження волі строкм на 3 ( три ) роки , по ч. 2 ст. 345 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4(чотири ) роки. Керуючись вимогами ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та визначити його у виді позбавлення волі строком на 4 ( чотири ) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину.

В силу ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави .

ОСОБА_4 визнати винуватим за ч. 2 ст. 186 КК України, та ч.2 ст. 345 КК України, по ч. 2 ст. 186 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, по ч. 2 ст. 345 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. Керуючись вимогами ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та визначити його у виді позбавлення волі строком на 4 ( чотири ) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину.

В силу ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобовязання.

ОСОБА_5 визнати винуватим за ч.2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (два ) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

В силу ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Початок іспитового строку ОСОБА_5 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобовязання.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_33 в солідарному порядку на користь держави 8400 грн. 84 коп. ( вісім тисяч чотириста гривень 84 копійки ) в порядку відшкодування процесуальних витрат понесених проведенням експертиз по справі.

Цивільний позов прокурора в інтересах Бахмацької ЦРЛ про відшкодування витрат понесених закладом охорони здоровя на лікування потерпілого від злочину задовольнити, стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь Бахмацької ЦРЛ 1704 грн. 22 коп. ( одну тисячу сімсот чотири гривні 22 копійки).

Цивільний позов прокурора в інтересах державної установи «Територіальне медичне обєднання МВС України по Чернігівській області» про відшкодування витрат понесених закладом охорони здоровя на лікування потерпілого від злочину задовольнити, стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь державної установи «Територіальне медичне обєднання МВС України по Чернігівській області» 7785 грн. 59 коп. ( сім тисяч сімсот вісімдесят пять гривень 59 копійок).

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої протиправними діями відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої протиправними діями задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_13 2000 грн. 00 коп. ( дві тисячі гривень 00 копійок ) в порядку відшкодування моральної шкоди завданої злочином.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні. Суддя О.М. Новіков