Рішення № 62391003, 20.10.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7641/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Логінової С.М.,

при секретарі - Гарячій Д.А.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

за участю представника Хмельницької міської ради - ОСОБА_2

за участю представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому справу за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,

встановив:

Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу, посилаючись на те, що вивченням питання законності надання земельних ділянок комунальної власності встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області від 02.04.2014 р. №ХМ/6825083300:11:001/00001648 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району, та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства.

Вищевказаний наказ Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 02.04.2014 №ХМ/6825083300:11:001/00001648 підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.

Відповідно до інформації управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 26.11.2015 р. №4247/02-01-11, вказана земельна ділянка з кадастровим номером 6825083300:11:001:0055 згідно з проектом землеустрою щодо зміни меж м. Хмельницького, який затверджено Постановою Верховної Ради України від 12.05.2011 №3349-VI, частково входить в межі міста.

Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області перевищило повноваження при наданні означеної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка частково знаходилась в межах населеного пункту та частина якої належала до земель комунальної власності.

Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 29.05.2014 р. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2 га.

Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області перевищило надані законом повноваження при прийнятті оскаржуваного рішення, внаслідок чого порушено інтереси держави в особі Хмельницької міської ради.

Хмельницькою міською радою заходи щодо повернення до комунальної власності незаконно відчуженої земельної ділянки з 02.04.2014 р. не вживались.

З огляду на викладене, прокуратура Хмельницької області звертається до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради.

Позов пред'явлено до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оскільки відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 55 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» вказане управління утворене реорганізацією головного управління Держземагентства у Хмельницькій області, а тому є його правонаступником.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі за №6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - законності передачі земельної ділянки, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства, поновлення свавільно порушеного права власності територіальної громади на земельну ділянку.

Позивач просить визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 02.04.2014 р. №ХМ/6825083300:11:001/00001648, яким передано у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2 га.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник у судове засідання не прибули, звернулись до суду з заявою про розгляд справи у їх відсутність, позов визнали.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 зазначеного Кодексу (в редакції на час прийняття оскаржуваного розпорядження) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 цієї ж статті сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України - особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Згідно із ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Цією нормою закріплено виключний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області від 02.04.2014 р. №ХМ/6825083300:11:001/00001648 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району.

Відповідно до інформації управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 26.11.2015 р. №4247/02-01-11, вказана земельна ділянка з кадастровим номером 6825083300:11:001:0055 згідно з проектом землеустрою щодо зміни меж м. Хмельницького, який затверджено Постановою Верховної Ради України від 12.05.2011 №3349-VI, частково входить в межі міста Хмельницького.

Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області перевищило повноваження при наданні означеної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка частково знаходилась в межах населеного пункту та частина якої належала до земель комунальної власності.

Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 29.05.2014 р. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2 га.

Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області перевищило надані законом повноваження при прийнятті оскаржуваного рішення, внаслідок чого порушено інтереси держави в особі Хмельницької міської ради.

Хмельницькою міською радою заходи щодо повернення до комунальної власності незаконно відчуженої земельної ділянки з 02.04.2014 р. не вживались.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - законності передачі земельної ділянки, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства, поновлення свавільно порушеного права власності територіальної громади на земельну ділянку.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Суд приходить до висновку, що слід визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 02.04.2014 №ХМ/6825083300:11:001/00001648, яким передано у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2 га.

Керуючись ст.ст. 10,60, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 17, 83, 116, ч. 1 ст. 117, 122, ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України суд

вирішив:

позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 02.04.2014 №ХМ/6825083300:11:001/00001648, яким передано у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2 га.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_4 на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у сумі по 689 грн. з кожного.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Логінова С.М.